Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої проблеми регулювання економічного розвитку України з урахуванням зовнішніх факторів. Вона узагальнює і розвиває науково обгрунтовані підходи до здійснення зовнішньоекономічної діяльності та її впливу на економічний стан країни, містить пропозиції щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності та результати економічного розвитку України в довгостроковій перспективі з урахуванням зовнішніх факторів. Проведене автором дослідження дало змогу зробити наступні висновки. 1. В умовах сучасних світових економічних тенденцій включення України в систему світогосподарських звязків вимагає проведення послідовної адаптації її правової бази, економічних структур, всього господарського механізму до вимог світової ринкової економіки з урахуванням впливу зовнішніх факторів. 2. Прискорення економічного розвитку України тісно пов’язано з урегулюваністю процесів, що відбуваються в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності України можливе за умов урахування економічних тенденцій, що відбуваються у світі. Тому постає необхідність державного впливу на регулювання зовнішньоекономічних відносин України, які на сучасному етапі мають протеріччя: великих за обсягами зовнішньоторговельний обіг стосовно внутрішньої економіки і незначний у світовому масштабі, структурно деформований, що не відповідає економічному потенціалу країни та її територіальному розміщенню в центрі Європи. 3. Організаційний механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності, методи здійснення політики в сфері зовнішньої торгівлі та іноземного інвестування й інших показників потребують подальшого удосконалення в напряму відповідності законодавчої бази ГАТТ/ВТО. 4. Інтеграція України в світове господарство, маючи два пріоритетних напрямки (ЄС і СНД), потребує науковообгрунтованих підходів щодо визначення раціонального їх співвідношення. Тільки при здійсненні глибоких внутрішніх перетворень Україна може набути рівноправного членства в ЄС. Відносно співпраці України з країнами СНД необхідно впровадження цілеспрямованої зовнішньоторговельної стратегії для забезпечення доступу до ресурсів та ринків збуту, залучення інвестицій. 5. Домінуючою траєкторією інтеграції економіки України є рух до ЄС. Оскільки нееквівалентний зовнішньоекономічний обмін між ЄС і країнами, які прагнуть вступити до ЄС та мають недостатньо прогресивну структуру національної економіки, сприяє консервації у останніх як правило сировинної спеціалізації і зовнішньої заборгованості, то рух до нього вимагає активних структурних перетворень, підвищення якості продукції до рівня світових стандартів, забезпечення стабільних і високих темпів економічного росту. Участь України в європейських інтеграційних процесах пов’язана з необхідністю вирішення багатьох проблем переходу від переважно сировинної спеціалізації до розвинутої високотехнологічної економіки. Ці проблеми можуть бути частково вирішені за рахунок використання переваг міжнародного поділу праці, що існують у відносинах України з євроазіатськими країнами, а також в інтенсифікації зовнішньоторговельних зв'язків із країнами, що розвиваються. 6. Існує доцільність відмови від моделі імпортозаміщення, що веде до консервації й відсталості, гальмує появу галузей-локомотивів, що забезпечують вихід на світовий рівень прогресу. З цих позицій розроблено пропозиції щодо визначення прийнятних обсягів імпорту з урахуванням захисту вітчизняного виробника, а також перехід від малоперспективної орієнтації на цінову конкурентноздатність і порівняльні переваги у вартості природних ресурсів і робочої сили до формування конкурентноздатності високотехнологічного типу. 7. Для використання потенційних можливостей зовнішньоекономічної сфери з метою економічного піднесення країни в роботі розроблена концепція розвитку зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням впливу сучасних світових тенденцій. Мета концепції полягає у створенні сприятливих умов для більш ефективного державного регулювання процесів розвитку економіки, відносин між її суб’єктами, визначенні пріоритетних напрямів її удосконалення за рахунок рішення наступних завдань: посилення впливу зовнішньоекономічної діяльності на науково-технічне і технологічне оновлення вітчизняного виробництва; удосконалення механізмів припливу іноземних інвестицій; активізації участі українських підприємств та організацій в зовнішньоторговельних відносинах (для розширення їх присутності на зовнішніх ринках та вихода на нові перспективні ринки збуту українських товарів та послуг) розробки державної політики (в першу чергу, в сфері поглиблення інтеграційного курсу та вступу до всесвітніх міжнародних організацій) формування конкурентного середовища, яке гарантуватиме рівні можливості для усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також підвищення ринкового статусу Україні як країни-експортера; захист національних інтересів (у тому числі шляхом зміцнення статусу України як транзитної держави й перешкоджання відтоку капіталу за рубіж). 8. Розрахунки автора щодо економічного розвитку України в довгострокової перспективі показують, що впровадження положень запропонованої концепції розвитку зовнішньоекономічної діяльності України суттево вплине на соціально-економічний розвиток за умов піднесення світової економіки та регулювання можливого впливу зовнішніх факторів. |