1. Проведено дослідження й аналіз функціональної структури системи управління ресурсами машинобудівного підприємства з урахуванням виділених основних об'єктів, рівнів і функції управління і сучасного стану питань економіко-математичного моделювання ресурсних можливостей підприємства. 2. Виявлено, що основний недолік існуючих методів формування оперативних і поточних планів – відсутність достатньо обґрунтованого їхнього ув'язування з ресурсними можливостями підприємства. Допустимість того чи іншого варіанту оперативного, поточного плану повинна розглядатися з позиції оцінки ресурсних можливостей його виконання. 3. Досліджено і вперше визначено для підприємств розглянутого класу вплив технологічної структури виробів на процес моделювання планів виробництва продукції, що надає можливість формувати раціональні оперативні завдання і здійснювати груповий запуск деталей з урахуванням специфіки індивідуального і дрібносерійного характеру машинобудівного виробництва. 4. Запропоновано ресурсно-календарний метод планування на оперативному і поточному обріях управління, у межах якого розроблені моделі й алгоритми використовуються стосовно до планування виробництва, підготовки й прийняття комплексу необхідних планових рішень (оперативних, поточних) з урахуванням ресурсних можливостей підприємства для різних календарних періодів. 5. Одержав подальшого розвитку метод гранично допустимих коливань у задачах планування підприємств машинобудівного виробництва, що дозволяють моделювати розрахунки ресурсних можливостей підприємства на конкретному календарному інтервалі. 6. Обґрунтовано основні підходи до визначення інформаційної привабливості підприємства. Уперше в ракурсі інформаційної привабливості підприємства показано ефективність використання інформаційних ресурсів, що є найважливішими складовими виробничого потенціалу. |