1. Моделювання механізмів взаємодії підприємства і споживачів варто здійснювати на основі стратифікації останніх по рівнях купівельної готовності. Побудова таких механізмів повинна ґрунтуватися на запропонованій у роботі концепції моделювання механізмів взаємодії підприємства і споживача. Стратифікація споживачів по рівням купівельної готовності дозволяє підвищити якість взаємодії підприємства і споживача. 2. Визначення елементарних станів споживача, формування рівнів купівельної готовності, а також встановлення послідовності переходів споживачів з одного РКГ на іншій варто здійснювати за допомогою методу виявлення рівнів купівельної готовності, заснованого на логічному аналізі суджень споживача з використанням інструментарію штучного інтелекту. 3. Взаємодія підприємства і споживачів того чи іншого рівня купівельної готовності доцільно представити у вигляді некооперативної, безкоаліційної гри з ненульовою сумою. Рішення даної гри дозволить підприємству провести аналіз сформованої на ринку ситуації і визначити оптимальну для себе стратегію при взаємодії зі споживачем, а також прийняти рішення про кількість споживачів, з якими підприємству варто взаємодіяти на кожному рівні купівельної готовності. 4. Імітаційна модель прогнозування значень параметрів механізмів взаємодії підприємства та споживача дозволяє враховувати характеристики кожного споживача, що дозволяє підвищити точність та надійність результатів, отриманих на її основі. 5. Модель процесу прийняття споживачем рішення про покупку доцільно представити у вигляді імовірнісного дерева рішень споживача, що дозволяє наділити модель здатністю описувати даний процес не тільки якісно, але і кількісно. 6. Використання механізму багатоканального рефлексивного управління взаємодією підприємства і споживача дозволяє удосконалити існуючі схеми персональних продажів, за рахунок формування підприємством впливів адекватних психологічному, інформаційному та економічному стану споживача. 7. Основними параметрами механізмів взаємодії підприємства і споживача є: число латентних споживачів на ринку; імовірність переходу споживача з одного рівня купівельної готовності на іншій; величина планових витрат на взаємодію зі споживачами; граничне число впливів на споживача. Для визначення значень даних параметрів варто використовувати запропоновані в дисертації методи і моделі, що дозволяють виявляти вузькі місця при продажу продукції виробничо-технічного призначення, раціоналізувати витрати підприємства на взаємодію зі споживачами і скоротити тривалість циклу продажу товару. 8. Для забезпечення оперативності і надійності рішення задач, що виникають у контурі управління взаємодією підприємства та споживача й простоти використання економіко-математичного інструментарію, механізми взаємодії повинні бути оснащені системою підтримки прийняття рішень, що забезпечує не тільки кількісну обробку даних, але і змістовний аспект процесу управління. 9. Практична апробація розробленого в дисертації концептуального, методичного й економіко-математичного інструментарію як цілісної системи підтвердила можливість реалізації усіх функцій контуру управління взаємодією підприємства і споживача. |