Результати проведеного дослідження уможливили зробити такі висновки та рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та практичне значення: 1. У сучасних умовах суспільно-економічна категорія "глобальний міжнародний інвестиційний проект" є результатом процесу еволюції не тільки загальновизнаних теорій міжнародного проектного інвестування у сфері управління міжнародними інвестиційними проектами, але й нових диверсифікованих концепцій менеджменту нинішнього етапу світової глобалізації. В основі загальної концепції управління глобальним міжнародним інвестиційним проектом на прикладі унікального за своїм масштабом і соціально-економічними та екологічними наслідками довгострокового проекту "Укриття", що охоплює значний територіальний ареал Чорнобильської АЕС та її оточення, лежить система теоретичних і практичних компонентів аналізу інформації, розробка науково-дослідних та інноваційних рішень як частини управлінської функції, постійний моніторинг навколишнього середовища проекту, рекомендації та прогнози з метою зменшення рівня управлінського ризику та невизначеності. З огляду на це, вважаємо за доцільне створення системи багатофакторних оцінок для визначення алгоритмів постановки завдань з ефективної реалізації проекту "Укриття", що є основою прийняття єдиних світових стандартів якості управління такого роду проектами, уніфікації інструментального та понятійного апарату. 2. Ефективна реалізація глобальних інвестиційних проектів передбачає створення відповідного інституційно-функціонального механізму для комплексного вирішення завдань проекту з урахуванням економіко-соціальної і соціально-екологічної складової. Поглиблений системний аналіз теоретико-методологічних підходів до трактування поняття "глобальний міжнародний інвестиційний проект" доводить, що сьогодні, в рамках використання досвіду міжнародного менеджменту глобальних інвестиційних проектів, Україні притаманні: специфічний перехідний етап від украй колективістського способу життєдіяльності до індивідуалізму; високий рівень дистанціювання влади від глобальних викликів; маскулізм, тобто переваги жорстких цінностей над раціоналізмом; високий рівень невизначеності і недосконалий механізм її запобігання і уникнення. Загальна нормативна база України, низка підзаконних актів, широкий спектр міністерств, відомств і організацій національного, регіонального і локального рівнів, що беруть участь у реалізації проекту "Укриття", не відповідають сталим показникам оптимальності, збалансованості і ефективності. Відсутність єдиного профільного державного інституту зменшує можливості застосування виважених підходів щодо розробки цілісної державної стратегії проекту "Укриття". Рівень функціональної складової проекту "Укриття", тобто бюджетні кошти, прямі іноземні інвестиції, міжнародна технічна допомога та донорські кошти і гранти, а також людські ресурси не кореспондуються з послідовним комплексом завдань проекту. Це потребує створення взаємодоповнюючої "моделі взаємодії" інституційної і функціональної складових. 3. Метою діяльності у ліквідації наслідків чорнобильської аварії стало створення проекту "Укриття 4-го блоку". На першій його фазі (1986-1991 рр.) основним завданням проекту було створення технологічних бар’єрів для вторинної міграції радіонуклідів та інтенсивного забруднення навколишнього середовища. Проект "Укриття" на середньострокову перспективу забезпечив те, що викиди і скидання радіоактивних матеріалів зі зруйнованого блоку перебували в межах контрольних рівнів, тобто не робили помітного негативного впливу на персонал ЧАЕС і навколишнє середовище. Взагалі, об’єкт "Укриття" є ядерно- небезпечною і радіаційно небезпечною системою, що виникла в результаті поза- проектної радіаційно-ядерної аварії на енергоблоці №4 ЧАЕС і в результаті виконання комплексу заходів щодо ліквідації аварії, наступної пришвидшеної діяльності у будівництві захисних споруд навколо зруйнованого енергоблоку для локалізації радіоактивних матеріалів і ядерно-небезпечних матеріалів, з метою обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє середовище, населення і персонал на ЧАЕС. Хоча на першій фазі проектування і будівництво "Укриття" проводилося в умовах повної таємності, проектувальники і будівельники змушені були постійно звертатися до світового досвіду, планувати і здійснювати роботи з використанням ряду закордонних дистанційних технологій і механізмів. 4. Відсутність прямого міжнародного співробітництва у галузі управління глобальними міжнародними проектами на першій фазі негативним чином позначалося на всіх стадіях реалізації проекту і спорудження об’єкта "Укриття". Особливо це стало зрозумілим на початку великомасштабних робіт. Персонал зіштовхувався з недостачею досвіду комплексної організації і управління, практики прийняття управлінських рішень коротко-, середньо- і довгострокової перспективи, невдалою конструкцією устаткування, нестачею високоефективних засобів індивідуального захисту, захищеного транспорту тощо. Крім того, специфікою проекту була негативна екологічна складова, пов’язана з наявністю в рамках території його реалізації величезної кількості радіоактивних і ядерно- небезпечних матеріалів і з недоліками самого об’єкта. 5. Починаючи з 1991 р., участь закордонних інститутів і окремих фахівців у проблемах, пов’язаних з об’єктом "Укриття", значно розширилась. Вона стала абсолютно необхідною після прийняття Українським Урядом рішення про перетворення "Укриття" в екологічно безпечну систему і визначила початок другої фази проекту "Укриття" (1991-2002 рр.). Стало очевидним, що виконання робіт такого масштабу неможливе без фінансової, технічної і управлінської допомоги міжнародного співтовариства. Саме з цього періоду започатковано "експорт" в Україну досвіду і технологій міжнародного менеджменту глобальних інвестиційних проектів. Була вироблена стратегічна управлінська лінія його перетворення в екологічно безпечну систему, яка включала кілька етапів: дослідження стану об’єкта "Укриття" і моніторинг навколишнього середовища; стабілізація стану об’єкта "Укриття"; спорудження нового захисного спорудження навколо об’єкта "Укриття"; витяг, кондиціонування і складування в сховищах радіоактивних матеріалів, що перебувають усередині "Укриття". 6. Унаслідок неузгодженості міжнародних і національних управлінських стратегій, діяльність у реалізації проекту "Укриття" (план SIP) призвела до модифікації основних завдань та виникнення цілого ряду концептуальних прорахунків проекту: зірвано строки виконання всіх завдань плану, призупинено мережевий графік провадження робіт і змінено кінцеву мету реалізації плану SIP – підготовку і перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечний майданчик, хоча ця кінцева мета плану SIP була затверджена "Великою Сімкою", Урядом України і Верховною Радою України. В рамках структури управління проектом було "загублено" динаміку диверсифікованості економіки м. Славутича у зв’язку із закриттям ЧАЕС. 7. Відсутність ефективної, що відповідає світовим стандартам, вертикалі державного управління міжнародною діяльністю у знятті ЧАЕС із експлуатації і перетворення об’єкта "Укриття" адекватно вплинула на статус об’єкта "Укриття" щодо визнання ступеня його ядерної і радіаційної небезпеки. Відповідно із планом SIP Новий Безпечний Конфаймент мав бути споруджений не пізніше 2005 р., проте остаточне рішення з цього приводу було прийняте лише у 2007 р. з планом початку будівництва у 2008 р. і його закінчення у 2012 р. У випадку зриву і цих строків алгоритм діяльності у перетворенні об’єкту "Укриття", закладений у плані SIP, втрачає свою обґрунтованість. Перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему (за законом України) або в екологічно безпечний майданчик (з формулювання SIP) повинно бути завершене при житті того покоління, при якому відбулася чорнобильська аварія. Це є загальною вимогою і відповідної "філософії" МАГАТЕ, і законів України. 8. Потребують розробки в рамках управління міжнародним проектом "Укриття" окремі його економічні і технічні складові. Фактично, роботи виконуються з використанням загальнобудівельних технологій, що призводить до збільшення "явної" колективної дози опромінення і "таємної" індивідуальної дози опромінення для українського персоналу і зниження якості робіт, що виконуються. Необхідне використання особливих управлінських технологій безпечного проведення робіт в умовах об’єкта "Укриття". Економічна складова управління міжнародним проектом "Укриття" полягає у посиленні позитивного ефекту і зменшенні негативних наслідків процесу управління проектом і залежить від співвідношення державного потенціалу і потенціалу, що може бути залучений ззовні. Щодо технічної складової управління проектом – необхідно розробити технічні засоби і механізми безпечного впровадження робіт в умовах об’єкта "Укриття" (ефективний зразок технології витягу токсичних матеріалів і РАВ з об’єкта "Укриття", що передбачено Рекомендаційним Курсом Дій і є одним із трьох ключових завдань плану SIP) і засоби індивідуального захисту персоналу для виконання робіт за планом SIP та умовами об’єкта "Укриття", а також розділити реалізацію всього проекту на окремі пускові комплекси, а координація сумісності реалізованих різними підрядниками пускових комплексів повинна бути покладена на ДСП ЧАЕС, а не на проектну організацію. 9. Відсутність загальнодержавної інституції, міністерства, відомства, у положенні про діяльність якої була б законодавчо закріплена відповідальність перед державою за ефективність праці у перетворенні об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему (площадку) негативно впливає на практику управління міжнародним проектом "Укриття". Комітет Україна – ЄБРР із проблем плану SIP, передбачений угодою про діяльність ЧФУ в Україні, не відповідає за стан управління проектом "Укриття". Управління діяльністю ГУП ПЗЗ передано західним представникам та експертам, які, природно, передусім забезпечують інтереси західних партнерів з ЧФУ. Для прийняття ефективних управлінських рішень наразі в систему управління проектом "Укриття" необхідно внести наступні складові: а) надійно обґрунтований прогноз міцності будівельних конструкцій об’єкта на тривалу перспективу, б) прогнозну оцінку можливої максимальної аварії на об’єкті "Укриття" з урахуванням деградації токсичних матеріалів, в) науковий супровід діяльності щодо об’єкта "Укриття", який повинен проводитися не на основі одержання доступної, а на переважно необхідної інформації. Сьогодні тільки створення ефективної вертикалі управління діяльністю у перетворенні об’єкта "Укриття" за схемою: Уряд – Міністерство – Експлуатаційна організація – ГУП ПЗЗ надасть можливість чітко визначити й на відповідному рівні затвердити для кожного з них їх обов’язки, права й відповідальність за стан справ на об’єкті "Укриття", їх місце і роль в системі управління глобальним міжнародним проектом "Укриття". 10. Тендери практично проводяться тільки за вартісними характеристиками тендерних пропозицій, навіть, якщо це шкодить якості і безпеці виконання робіт. Як засвідчив аналіз, на першому етапі необхідна детальна оцінка за критеріями реальних можливостей організацій, що подали тендерні пропозиції, з технологічного, якісного і кадрового забезпечення цієї роботи. На другому – класифікація реальних можливостей організацій із гарантування безпеки своїх працівників при проведенні робіт на об’єкті "Укриття" відповідно до міжнародних вимог і стандартів. На третьому – розробка і забезпечення алгоритму суспільної прозорості інформації про хід реалізації міжнародного проекту "Укриття" і виконання плану SIP, об’єктивні і суб’єктивні причини затримки його виконання, залучення експертів і висококваліфікованих кадрів для роботи на об’єкті "Укриття" при виконанні плану SIP. Повинна бути впроваджена постійно діюча організаційно-функціональна схема проведення SWOT-аналізу всіх трьох основних проблем: зняття ЧАЕС із експлуатації, перетворення об’єкта "Укриття" і диверсифікація економіки м. Славутича, що визначають зміну градієнтів соціальної цінності цих проблем не тільки для проекту "Укриття" але й для практики реалізації невідкладних заходів. 11. План Здійснення Заходів, кінцевою метою якого є перетворення об’єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему, аналіз концептуального проекту нового "конфайменту" засвідчує, що це спорудження повинне являти собою єдиний технологічний комплекс з урахуванням у системі і структурі його управління всієї низки компонентів і чинників. При реалізації плану наразі потрібен загальний аналіз, для всіх реалізованих завдань, включаючи експлуатацію НБК, для визначення необхідності масштабного екранування. У рамках окремих завдань затримки в реалізації проекту і створенні його інфраструктури для демонтажних робіт, можуть призвести до негативних наслідків прийняття управлінських рішень, а в кінцевому випадку, до ситуації, коли стабільність об’єкта "Укриття" не буде забезпечено. Значимість стратегічного партнерства обумовлює виважену політику в галузі міжнародного співробітництва, новітні підходи щодо уніфікації управлінських структур до просторової реалізації глобального міжнародного проекту "Укриття", подолання асиметрії у рівнях вартісної оцінки окремих складових проекту. |
