Підсумком дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо місця та ролі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права в системі джерел кримінально-процесуального права України. Головними теоретичними та прикладними результатами роботи є такі висновки: 1. Уперше в Україні на монографічному рівні проаналізовано та систематизовано питання, що дозволяють всебічно усвідомити зміст, значення й застосування у кримінальному судочинстві різних за юридичною силою й правовим значенням міжнародних актів. 2. Докладно досліджено питання взаємодії норм міжнародного й кримінально-процесуального права, вивчений основний комплекс проблем, які виникають при здійсненні цієї взаємодії. Хотілося б відзначити, що взаємодія української національної системи права і норм міжнародного права в галузі кримінального судочинства має значення не тільки для ефективного здійснення внутрішньодержавної боротьби зі злочинністю, забезпечення й підтримки національного правопорядку, але, головним чином, і для того, щоб норми кримінального і кримінально-процесуального законодавства України не перешкоджали, а сприяли вирішенню глобальної проблеми сучасності – боротьби з міжнародною злочинністю, а також зміцненню міжнародного правопорядку. 3. Визначено певні напрямки подальших теоретичних розробок і нормативного забезпечення практичної діяльності. Зокрема, для подальшого розвитку нормативної бази міжнародного співробітництва органів слідства й суду України з відповідними установами іноземних держав і міжнародних організацій, запропоновано прийняття Законів України "Про оскарження в суді дій і рішень, що порушують права і свободи громадян" та "Про взаємну правову допомогу в кримінальних справах", які б сприяли забезпеченню прав учасників кримінального процесу та створювали умови ефективної реалізації міжнародної взаємодії України з іноземними країнами. 4. Науково обґрунтовано існування в умовах України специфічних закономірностей формування, розвитку й функціонування юридичного інституту взаємної правової допомоги в кримінальних справах. 5. Конструктивній критиці піддано позицію науковців, що заперечують можливість безпосереднього застосування норм міжнародного права для регулювання кримінально-процесуальних відносин в Україні. 6. Уточнено правове й практичне значення загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, міжнародних договорів України, актів судів вищих судових інстанцій країни, визначено їхнє місце і роль у системі джерел кримінально-процесуального права. 7. Досліджено та піддано авторській класифікації різні види міжнародно-правових актів, їхні правові норми й ситуації застосування в процесі здійснення досудового слідства та судового провадження в Україні. Зокрема, основними критеріями класифікації міжнародно-правових актів стали – їхнє правове значення, спрямованість, роль та вплив на процес провадження у кримінальній справі. Окреме місце в класифікації міжнародно-правових актів займають багатосторонні і двосторонні конвенції й угоди, що регламентують сферу кримінально-процесуальних відносин. 8. Викладено авторську позицію стосовно застосування норм міжнародного права в кримінальному процесі України. Зокрема, встановлено, що в системі вітчизняного кримінального судочинства міжнародні норми діють практично, як спеціальні норми стосовно кримінально-процесуальних норм, що виступають у ролі загальних норм, які регламентуються кримінально-процесуальним правом України. 9. Запропоновано авторське визначення понять взаємної правової допомоги в кримінальних справах, форм і механізмів реалізації внутрішньодержавних і міжнародно-правових норм у галузі кримінального судочинства. Під взаємною правовою допомогою автор розуміє систему нормативних і організаційно-правових заходів, в основі якої дво- і багатосторонні угоди, що укладаються зацікавленими країнами і, яка регулює правовідносини кримінального характеру між державами. Базовою характеристикою, що відрізняє правову допомогу у кримінальних справах від інших форм співробітництва в сфері кримінального правосуддя, є часткова передача запитуючою державою компетенції за власною кримінальною справою іншій державі. 10. Критично проаналізовано існуючі проекти Кримінально-процесуального кодексу із погляду реалізації в українському кримінальному процесі міжнародних стандартів у галузі прав людини. | 