Результати проведеного дисертаційного дослідження дають підстави зробити такі найбільш важливі висновки, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення: 1. Міжнародне корпоративне податкове планування являє собою організацію зовнішньоекономічної діяльності компанії (групи компаній) найбільш оптимальним з податкової точки зору способом, а також розробку і застосування спеціальних методів і прийомів, які в цілому забезпечують системне використання сприятливих елементів податкових законодавств країн ведення діяльності, а також третіх країн, куди для цілей оподаткування можуть переноситися частина функцій та ризиків компанії. Метою такої діяльності є зменшення сукупного рівня оподаткування компанії (групи компаній) та забезпечення більш повної реалізації стратегічних цілей. Принциповим критерієм кваліфікації діяльності як “міжнародне корпоративне податкове планування” є повна відповідність застосовуваних методів чинному законодавству. 2. Економічна природа податкової економії, що виникає внаслідок здійснення МКПП, полягає в тому, що платником податків обирається така модель організації зовнішньоекономічної діяльності та перерозподілу прибутків від її здійснення, за якої максимально можлива (оптимальна) частка прибутку підлягає оподаткуванню в тих податкових юрисдикціях і у вигляді таких видів прибутку, умови (ставки) оподаткування яких є порівняно більш сприятливими. При цьому особливе значення має забезпечення уникнення подвійного оподаткування цього прибутку у разі необхідності його репатріації. Можливості оптимізації сукупного рівня оподаткування компаній – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності обумовлюються об’єктивними причинами, насамперед – конкуренцією між податковими системами різних країн. Ця конкуренція виявляється у значних відмінностях у ставках та методах оподаткування прибутків компаній від зовнішньоекономічної діяльності, що є характерними навіть для країн - членів таких інтеграційних об’єднань, як Європейський Союз (про що, зокрема, свідчать результати аналізу податкових режимів Словенії, Угорщини, Литви та Латвії). Правова природа МКПП ґрунтується на праві компанії використовувати всі дозволені законом засоби для зменшення сукупного рівня податкових зобов’язань, що визнається на законодавчому рівні або на рівні судової практики в переважній більшості країн світу, зокрема у США, Російській Федерації та Україні. 3. У правових системах західних країн і, відповідно, в міжнародній практиці, окрім основного критерію юридичної кваліфікації конкретних дій компанії як міжнародного корпоративного податкового планування, – беззастережного дотримання законодавства – використовується також критерій “економічної сутності” чи “ділової цілі”. Його суть полягає в тому, що з правової точки зору сприятливі податкові наслідки будь-яких дій виникають лише тоді, коли такі дії здійснюються з метою, яка пов’язана з правомірною підприємницькою чи іншою економічною діяльністю платника податків і не спрямована винятково на отримання права на такі податкові пільги. Запровадження зазначеного критерію у вітчизняне законодавство сприяло б підвищенню ефективності системи валютно-фінансового контролю. 4. На основі критерію джерела виникнення податкової економії доцільно виділити дві основні групи методів МКПП. У рамках першої групи методів забезпечується оптимальне оподаткування діяльності в країнах ведення бізнесу та вирішуються такі основні завдання: а) вибір оптимальної організаційно-правової форми здійснення зовнішньоекономічної діяльності; б) визначення оптимальної стратегії організації фінансових відносин між компаніями групи; в) забезпечення використання оптимального механізму усунення подвійного оподаткування, для чого можуть використовуватися спеціальні транзитні компанії. В основі другої групи методів МКПП лежить часткове перенесення прибутку компанії (групи компаній) для цілей оподаткування до третіх країн з порівняно сприятливішим режимом оподаткування, що може здійснюватися через переміщення самої компанії або частини її функцій чи ризиків. Такі методи оптимізації оподаткування доходів від зовнішньоекономічної діяльності реалізуються, як правило, з використанням базових компаній, основною функцією яких є виведення частини активів, обігових коштів, майна компанії і відповідно її доходів з-під високого оподаткування у країні - податковій юрисдикції основної компанії для подальшого використання в її інтересах. 5. Важливим методом управління прибутковістю в рамках корпоративної структури пов’язаних компаній і тому невід’ємною складовою МКПП є трансфертне ціноутворення, яке є одним з основних фінансових механізмів реалізації податкових переваг, що виникають внаслідок існування різних режимів оподаткування у країнах ведення діяльності. 6. Одне з ключових завдань МКПП щодо оцінки сукупного рівня оподаткування зовнішньоекономічної діяльності компанії у разі, якщо така діяльність оподатковуватиметься більш як в одній країні, а також завдання оцінки податкової ефективності альтернативних варіантів здійснення зовнішньоекономічної діяльності може вирішуватися з використанням економіко-математичної моделі Кінга – Фюлертона та Дюврьо – Грифіт. При цьому для цілей МКПП в цій моделі необхідно додатково врахувати ряд специфічних параметрів, зокрема щодо умов оподаткування прибутку, якщо його репатріація відбувається з використанням транзитних компаній та податкову ефективність перенесення частини функцій та ризиків базовим компаніям. Водночас практичне використання моделі потребує ретельної підготовки первинних показників, врахування всіх суттєвих складових національних податкових систем та специфіки використання методів уникнення подвійного оподаткування та інших параметрів, що в цілому може бути визначено як проведення детальної податково-правової експертизи конкретного проекту чи заходу, спрямованого на оптимізацію міжнародного оподаткування. 7. Одним з основних факторів, що зумовлює зміну сучасної практики МКПП, є розвиток системи міжнародного та державного регулювання та обмеження можливостей компаній щодо здійснення заходів з оптимізації міжнародного оподаткування. Високий рівень залежності МКПП від його правового регулювання пояснюється об’єктивними причинами, зокрема, тим, що економічна сутність МКПП полягає в переважно організаційно-правовій реорганізації діяльності, яка, з одного боку, має призводити до зменшення сукупного рівня оподаткування, а з другого – не змушувати компанію вносити суттєві зміни у характер і спосіб здійснення зовнішньоекономічної діяльності. 8. Специфіка МКПП в Україні в значній мірі визначається впливом проблеми тінізації економічної діяльності, наслідком чого є поширена серед українських підприємств практика ухиляння від сплати податків. Разом з тим сучасні тенденції розвитку українського підприємництва зумовлюють те, що його динамічний розвиток охоплює і сферу фінансового менеджменту, в якому вітчизняні компанії все агресивніше орієнтуються на сучасну практику провідних західних компанії. 9. Українська система регулювання зовнішньоекономічної діяльності компаній в частині міжнародного оподаткування суттєво поступається за своєю ефективністю подібним системам розвинених країн. Її удосконалення потребує реалізації сучасних методів регулювання, зокрема щодо обмеження використання транзитних компаній, підвищення ефективності системи регулювання трансфертного ціноутворення та внутрішньофірмового кредитування, більш повної реалізації у законодавстві доктрини “ділової цілі” та можливого впровадження системи оподаткування доходів базових компаній через їх материнські компанії. |
