Проведене дослідження та узагальнення отриманих на його основі результатів дозволяє зробити наступні висновки. 1. Сьогодні міжнародна трудова міграція стала фігурувати в числі найважливіших проблем на порядку денному світового співтовариства. Глобалізація змушує проводити дослідження на різних рівнях – міжнародному, регіональному та національному. Організацією таких досліджень займаються міжнародні та спеціалізовані організації, створюються регіональні дослідницькі мережі, формуються спеціальні фонди та виконуються численні проекти. 2. Дослідження втілюються у різноманітні теорії міграції, які на мікро-, мезо- та макрорівнях і з урахуванням економічних, соціальних, психологічних та інших чинників намагаються пояснити ті або інші міграційні тенденції та процеси. До таких теорій відносять мікро- і макрорівневі економічні неокласичні моделі, теорію „нової економічної міграції”, соціально-економічні та соціально-психологічні макро- і мікрорівневі моделі, моделі суб’єктивно очікуваної корисності SEU, теорії „увічнення міграції”. Створені теоретичні моделі стали основою багатьох практичних розробок, пов’язаних з міжнародними міграціями робочої сили. 3. До країн, які мають чималий досвід управління міграційними процесами, можна з повним правом віднести Чеську Республіку. На жаль, цінний досвід управління міграційними та демографічними процесами в цій країні ще не знайшов відображення в публікаціях українських науковців. Для вивчення досвіду управління міграційними процесами в Чеській Республіці запропоновано методику, що базувалася на мікро- і макрорівневих економічних неокласичних моделях та теорії „нової економічної міграції”. 4. Аналіз особливостей міграційної ситуації в Україні засвідчує, що, попри відмінності в масштабах, темпах і стадіях проходження міграційних процесів, нинішня ситуація є досить близькою до тієї, що мала місце в Чеській Республіці майже десять років тому. Новітня українська трудова еміграція, сягнувши свого піку наприкінці 1990-х років, торкнулася приблизно десятої частини населення працездатного віку та всіх регіонів України. Проте зараз немає підстав стверджувати, що з кожним роком на заробітки виїжджає дедалі більше українців. Тому в перспективі Україна може зняти з себе не зовсім престижний статус еміграційної держави. 5. Із входженням в ЄС держав Центрально-Східної Європи кордони європейської спільноти впритул наблизилися до України, що стимулювало притік у країну вихідців з афро-азіатських країни з перспективою легального або нелегального переміщення в країни ЄС. Водночас стабільність соціально-політичної і поліпшення економічної ситуації стали умовами для осідання мігрантів в Україні, тобто Україна має всі підстави перетворитися на країну імміграції і транзитної міграції, як це було свого часу в Чеській Республіці. Лякають, звичайно, масштаби нелегальної міграції в Україні, які супроводжують як імміграцію, так і еміграцію. Цьому сприяють, з одного боку, практична відсутність боротьби з нелегальною міграцією, а з іншого – посилення візового режиму сусідніми країнами – членами ЄС, зміцнення ними прикордонного контролю, цілеспрямована боротьба з нелегалами. 6. Система управління міжнародними трудовими міграціями в Україні формувалася поступово, як правило, внаслідок реакції на зміни міграційної ситуації, і, в результаті, виявилася громіздкою і такою, що не охоплює всі етапи управління міграційними процесами. Дотепер не вирішені організаційні питання, не завершено формування законодавчої бази з урахуванням міжнародного досвіду, слабкою є співпраця з міжнародними та міждержавними спеціалізованими організаціями, потребують подальшого розвитку та вдосконалення методи й механізми управління міграційними процесами. Тому регулювання міжнародної трудової міграції в Україні та за її межами потребує, насамперед, вироблення цілісної науково обґрунтованої й такої, що базується на досвіді інших держав і скоординованої з міжнародними програмами, міграційної політики української держави. 7. Автором запропоновано Концепцію політики регулювання міжнародної трудової міграції в Україні. Національна Концепція має враховувати завдання розбудови соціально-орієнтованої державно-регульованої ринкової економіки в Україні ХХІ століття. На нашу думку, Концепція повинна включати чотири базові напрями: механізми управління міграціями, контроль легальних міграційних потоків, регулювання імміграційних процесів, міжнародні відносини та двосторонні угоди у сфері міграції, боротьба з нелегальною міграцією. По кожному напряму визначено ключові завдання і внесено конкретні пропозиції. |