Виконані дослідження дозволяють сформулювати основні результати і загальні висновки: 1. Зі збільшенням кількості циклів повторних навантажень, модуль пружності і висота стиснутої зони бетону стояків зменшується (до 30% і 20% відповідно), що у свою чергу призводить до збільшення (до 48,5%) початкового ексцентриситету прикладення зовнішнього навантаження (за рахунок залишкових прогинів), і це необхідно враховувати в розрахунковій методиці оцінки міцності і стійкості залізобетонних стояків. 2. Несуча здатність залізобетонних стояків при одноразовому навантаженні і після 14-ти циклів повторних навантажень характеризується втратою стійкості, а стояків, випробуваних з числом циклів до руйнування - втратою міцності і деформативності найбільш напруженого перерізу. При цьому, чим вище рівень повторних навантажень, тим значніше позначається вплив кількості циклів навантажень . 3. Вплив повторних навантажень з рівнем і числом циклів до 14-ти на несучу здатність і деформативність залізобетонних стояків (в період стабілізації зростання деформацій) незначний, а з рівнем і числом циклів до руйнування призводить до зниження (до 12,6%) несучої здатності і вироблення деформацій стиснутого бетону до граничних значень . 4. Отримані у рамках розвитку методу Feret диференціальні рівняння для знаходження закону деформування бетону з використанням досліджень на позацентрове стиснення, дозволили побудувати діаграми деформування стиснутого і розтягнутого бетону “ ” при одноразовому і повторному навантаженні і на їх основі встановити залежності “”. 5. Результати порівняння параметрів діаграм “” бетону, отриманих при одноразовому позацентровому стисненні залізобетонних стояків і центральному стисненні бетонних призм свідчить про їх практичний збіг, що дозволяє використовувати останні при розрахунку несучої здатності залізобетонних стержневих елементів. 6. Діаграма деформування бетонних призм при центральному одноразовому стисненні є огинаючою циклічних діаграм стану бетону стояків при повторних навантаженнях м'якого режиму. При цьому міцність бетону стояків не перевищує міцність призм більш ніж на 9%, що дозволяє з єдиних позицій оцінити напружено-деформований стан залізобетонного перерізу як при одноразовому, так і при небагаторазовому повторному навантаженні. 7. Розрахунок несучої здатності позацентрово стиснутих залізобетонних стояків при дії повторних навантажень доцільно виконувати з одночасним урахуванням зміни модуля пружності і додаткового ексцентриситету прикладення навантаження від залишкових прогинів. При цьому необхідно використовувати характеристики міцності і деформативності бетонних призм, що забезпечують досить добру збіжність з дослідними даними. |