Отримані наукові результати в цілому дали змогу розв’язати наукове завдання щодо дослідження ролі органів місцевого самоврядування в регулюванні соціально-економічного розвитку постраждалих районів Житомирщини від аварії на ЧАЕС й узагальнення його результатів, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки державного управління. Ці результати підтверджують, що вихідна методологія правильна, поставлені завдання реалізовані, мета досягнута, покладена в основу дослідження наукова позиція автора себе виправдала й гіпотеза підтвердилася. На основі здійсненого дослідження зроблені такі висновки і внесені пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення: У дисертації на підставі аналізу використаних джерел, архівних матеріалів та історичного досвіду доведено, що функціонування місцевого самоврядування в Україні має характерні особливості. До них слід віднести: переважання практично-соціальних інститутів над політичними, прагнення народу до соціального порядку на рівні невеликих самоврядних утворень. Головною рисою вітчизняного місцевого самоврядування є взаємопов’язаність і взаємозумовленість двох його аспектів – теоретико-правового та практичного, які мають давню історію та характеризуються постійним розвитком. Визначено, що ця тема недостатньо досліджена в Україні, хоча окремі її аспекти були об’єктом уваги вчених і практиків. Незавершеність розробки окресленої тематики створює необхідні передумови для її ґрунтовного та всебічного дослідження. Аналіз показав, що місцеве самоврядування Житомирщини відповідає загальнодержавним стандартам. Йому притаманна здатність до самовдосконалення і використання кращих зразків, активна участь у вирішенні соціально-економічних питань регіону з урахуванням його особливостей. На основі аналізу існуючих концепцій щодо ролі органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування видається науково коректним висновок, що органи місцевого самоврядування Житомирщини виступали партнерами як центральної, так і місцевої державної влади у вирішенні проблем Чорнобильської катастрофи. Формування моделі партнерських відносин між центральними й місцевими органами виконавчої влади, з одного боку, та суб’єктами місцевого самоврядування - з другого, стає особливо актуальним на етапі побудови громадянського суспільства в Україні. Обґрунтовано, що діяльність органів місцевого самоврядування щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відіграє велику роль. У результаті активної роботи органів місцевого самоврядування в останні роки призупинено спад виробництва і забезпечено його приріст. Досвід роботи органів місцевого самоврядування радіаційно забруднених районів Житомирщини з питань мінімізації негативного впливу аварії на життєдіяльність регіону становить інтерес і вимагає подальших досліджень.
Установлено, що наслідки Чорнобильської катастрофи суттєво вплинули на галузеву і міжгалузеву (сільськогосподарське виробництво) структуру продуктивних сил Полісся. Особливо це відчули господарства й населення забруднених зон, а саме зони відчуження, гарантованого добровільного відселення та зони посиленого радіоекологічного контролю. Тут спостерігалися значні втрати площ посіву і використання, регульована і нерегульована трудова міграція населення. Все це спричинило додаткові труднощі в системі управління господарською діяльністю регіону, у вирішенні проблем життєдіяльності населення; обмежило місцеві матеріальні та фінансові можливості щодо подолання наслідків аварії. Виявлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування активно сприяли господарським органам у структурній перебудові господарської діяльності, пристосуванні їх до нових виробничих завдань, запровадженні сучасних індустріальних технологій, згортанні й ліквідації неефективних виробництв. Вони виступали акумуляторами досвіду господарської діяльності в нових умовах. Накопичений досвід виробничої діяльності дає змогу визначити пріоритетні галузі, збільшити внесок забруднених районів в економічний потенціал країни. Доведено, що в процесі подолання наслідків аварії на ЧАЕС органи місцевого самоврядування відігравали провідну роль у розв’язанні соціальних проблем населення. Різноманітні заходи, здійснені органами місцевого самоврядування, привели в основному до вирішення багатьох соціальних питань, пом’якшення соціально-психологічного та політичного напруження. Все це в цілому є свідченням того, що соціальна політика держави, заходи органів місцевого самоврядування певною мірою забезпечили створення нормальних умов життєзабезпечення, а їх неповна реалізація є наслідком економічної кризи. Крім того, соціальний захист був кращим там, де територіальна громада, її лідер діяли більш активно і цілеспрямовано. Одним із найбільш дієвих інструментів перспективного розвитку адміністративно-територіальних одиниць на сьогодні є стратегічне планування, що дає змогу територіальним громадам адміністративних утворень здійснювати політику економічного зростання на основі розвитку місцевого самоврядування та впровадження інновацій. Враховуючи особливий статус території, Житомирська область та її окремі територіальні громади повинні функціонувати за принципом сталого стійкого розвитку як єдина соціоеколого-економічна система. При цьому пріоритетною має бути екологічна складова (підсистема), потім соціальна і тільки після цього – економічна. Економіка і соціальна сфера області мають розвиватися в гармонійному поєднанні зі здоровим навколишнім середовищем. Тому першочерговим завданням стратегічного плану області має бути розробка системи заходів щодо екологічної реабілітації її території: землі, води, повітря. Передбачувані перспективи збільшення потенціалу та сталого розвитку сільського господарства мають враховувати державну систему районування та економічного стимулювання розміщення конкурентоспроможного виробництва сільгосппродукції за природно-економічними зонами. Установлено, що є доцільним перегляд хоча б на території Житомирщини взаємозв’язків між представницьким місцевим самоврядуванням та місцевими державними адміністраціями. Певна трансформація, яка полягає в наданні можливості районним та обласній радам формувати власні виконавчі органи, зможе усунути протиріччя, що виникають у процесі розподілу повноважень. Вважаємо, що це є найбільш обґрунтованим заходом саме в постраждалих районах Житомирщини, оскільки результати активної діяльності органів місцевого самоврядування щодо нейтралізації соціально-економічних наслідків аварії на ЧАЕС вже довели свою результативність.
Отримані результати дослідження дають можливість сформулювати рекомендації щодо їх практичного використання. Доцільно вжити заходів щодо подальшого подолання впливу негативних наслідків аварії на ЧАЕС на життєдіяльність постраждалих районів, а саме: внести зміни й доповнення до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” у сфері наповнення реальним змістом повноважень місцевого самоврядування при вирішенні місцевих проблем; поліпшити професійну підготовку управлінського складу місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Організувати якісне стажування персоналу, вивчення і поширення передового досвіду роботи в умовах надзвичайних ситуацій; передбачити в структурах місцевих рад існування спеціальних відділів, які б сприяли створенню органів самоорганізації населення, навчання їх працівників, забезпеченню їх методичними матеріалами; вжити заходів щодо розширення і подальшого впровадження інвестиційної політики в постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС районах; розширити вивчення можливостей господарської діяльності в постраждалих районах та забезпечити місцеві органи влади науковою інформацією та рекомендаціями. Вирішення цих проблем прискорить подолання наслідків аварії, поліпшить систему управління в постраждалих районах, наблизить їх повноцінне включення у виробниче і духовне життя держави. |
