В дисертаційній роботі вирішене наукове завдання з розробки методичного забезпечення прийняття рішень про доцільність застосування містобудівних методів підвищення БМР на ВДМ на різних етапах містобудівного проектування. 1. Застосовано системний підхід до дослідження стану БР в містах, починаючи з міста в цілому до окремої ділянки ВДМ. В результаті цього дослідження: - запропоновані відносні показники для оцінки стану БР в місті. Вперше розроблено метод комплексної оцінки БР в містах, який можна застосовувати як для оцінки існуючого стану БР в місті, так і для оцінки альтернативних варіантів розвитку міста з позицій БР при розробці генерального плану міста; - розроблені багатофакторні математичні моделі оцінки стану БР в містах, які на відміну від існуючих моделей дозволяють науково обґрунтувати принципові рішення з підвищення БМР в цілому для міста по широкому колу показників, що характеризують розпланування ВДМ, рівень автомобілізації і демографічну ситуацію в місті з урахуванням взаємодії цих показників між собою. Розроблені моделі дозволяють спрогнозувати стан БР в місті при різних альтернативних варіантах розвитку міста на стадії розробки генерального плану міста; - виявлені закономірності впливу величини інтенсивності руху транспорту на безпеку руху на нерегульованих перехрестях з урахуванням геометричної схеми перехрестя і кількості смуг руху по головному і другорядному напрямках; - висунута гіпотеза, що кожним конкретним планувальним умовам на ділянці ВДМ з реалізованою в цих умовах конкретною схемою організації дорожнього руху відповідає певне значення критичної інтенсивності руху транспорту, перевищення якої призводить до різкого зростання аварійності. 2. Розроблено принципово новий підхід до дослідження розподілу ДТП на ВДМ, що полягає в виділенні на ВДМ небезпечних для руху зон. В складі цього підходу: - дано визначення понять «небезпечна для руху окрема ділянка ВДМ» і «небезпечна для руху зона ВДМ»; - розроблено методику виявлення на ВДМ небезпечних для руху зон із встановленням їх меж, яка дозволяє виявити на ВДМ як небезпечні для руху зони, так і небезпечні для руху окремі ділянки ВДМ; - розроблено показник небезпеки руху в небезпечній для руху зоні ВДМ. 3. Розроблено і формалізовано процедуру обґрунтування доцільності застосування містобудівних методів ОДР на стадії проектування КСОДР, в основу якої покладено новий підхід до дослідження розподілу ДТП на ВДМ. В складі цієї процедури: - розроблено методику моделювання розподілу ДТП на ВДМ, основою якої є метод конфліктних ситуацій; - розроблено методику визначення економічної ефективності застосування містобудівних методів ОДР на стадії проектування КСОДР. На відміну від існуючих методик, в яких зіставляється ситуація «до проекту» із ситуацією «після проекту», в розробленій методиці економічна ефективність проекту встановлюється як різниця між ситуаціями «без проекту» і «із проектом»; - розроблено методику визначення черговості реалізації намічених в КСОДР рішень. На відміну від існуючих методик, де черговість реалізації заходів з підвищення БМР на ВДМ встановлюється виходячи з рівня аварійності на небезпечних ділянках ВДМ, в розробленій методиці як критерій визначення оптимального порядку усунення небезпечних ділянок ВДМ використовується максимальна сума вигід, яку можна одержати від реалізації всіх намічених у КСОДР рішень. 4. Проведені в роботі дослідження показали необхідність подальшої розробки науково-дослідницьких робіт у напрямку створення стандартизованої міської транспортної інформаційної експертної системи. |