В дисертації наведено теоретичне обгрунтування та нове вирішення важливого наукового завдання для гетерозисної селекції соняшнику з визначення особливостей успадкування і мінли-вості основних господарсько цінних ознак та створення гібридів, адаптованих до умов східної частини Степу, шляхом визначення рівня адаптивності вихідних форм та їх генетичної цінності. У міжлінійних гібридів визначено величину ефекта гетерозису, реакцію на збільшення густоти стояння рослин, вплив взаємодії цитоплазми і ядра у реципрокних схрещуваннях на прояв ознак. Показано доцільність відбору цінного вихідного матеріалу за комплексного врахування особи-востей успадкування, мінливості і взаємозв’язку їх ознак, що дозволило виділити оригінальні форми для гетерозисної селекції і створити нові експериментальні гібриди. Це має важливе значення в селекції соняшнику, а також для сільськогосподарського виробництва України. 1. Для фертильних простих і трилінійних гібридів характерне збільшення тривалості періодів “сходи-цвітіння” в середньому на 8 і 7 діб і “сходи-технологічна стиглість” – на 6 і 8 діб відповідно щодо більш пізньої батьківської форми, а для простих стерильних гібридів – формування проміжного положення з відхиленням в бік вихідних ліній з раннім цвітінням (Сх908А) або визріванням (Сх1006А). 2. У гібридів першого покоління ознака “маса 1000 насінин” успадковується проміжно з домінуванням кращої батьківської форми (Од3369А, Лс1А), “вміст олії у насінин” формується на рівні високоолійного (Сх503А, Сх908АВд340Б, Сх908АОд3369Б, Сх1006АВд340Б, Сх1006АОд3369А, Сх503АОд3369Б, Од4В, Лв7В), “лузжистість насінин” – низьколузжистого (Сх503А, Лс3А, Лв95В, Лв7В) батьківського компоненту, а за однакового значення проявляється ефект гетерозису (до 36,8, 2,7, 6,7% відповідно). На формування цих ознак більше впливають материнські форми, ніж лінії-відновлювачі фертильності пилку. 3. За ознаками “висота рослин” і “площа листкової поверхні рослин” проявляється значний гетерозис (84,2% і 43,7% відповідно). У простих стерильних і фертильних гібридів показники залежать від ступеня вираженості ознаки у материнських (від 59 до 136 см і від 22,9 до 58,5 дм2 відповідно) і батьківських (від 76 до 118 см і від 19,5 до 39,3 дм2 відповідно) ліній, а у трилінійних фертильних – від величин ознак у вихідних ліній материнського стерильного гібрида. Батьківські лінії однаково впливають на проявлення ознак у гібридів, але на стартовий приріст рослин більше значення має материнський компонент. 4. Вплив ліній-відновлювачів фертильності пилку на формування всіх вивчених ознак у фертильних простих і трилінійних гібридів відбувається однаково. У фертильних гібридів “маса 1000 насінин” та “урожайність” не залежать від величини ознаки і форми (багато- чи однокошикова) батьківських ліній, а тільки від їх комбінаційної здатності. 5. Міжлінійні гібриди з великим рівнем врожайності можливо отримати в схрещуваннях з будь-якими (за врожайністю) вихідними формами за рахунок прояву істинного гетерозису (19-39,8%). Частота проявлення конкурсного гетерозису спостерігається більше у простих фертильних (20,3%), ніж у трилінійних фертильних (5,9%) гібридів. На врожайність гібридів більше впливає комбінаційна здатність батьківських форм, ніж їх абсолютне значення ознаки. Коефіцієнт кореляції за врожайністю між стерильними аналогами ліній та простими фертильними гібридами становить r = 0,44, а між простими стерильними і трилінійними фертильними гібридами – r = 0,24. 6. Встановлена від’ємна стабільно достовірна залежність між рівнем урожайності і коефіцієнтом екологічної пластичності у простих фертильних (r = -0,05) і трилінійних фертильних (r = -0,15) гібридів та між коефіцієнтами екологічної пластичності стерильних аналогів ліній і міжлінійних фертильних гібридів (r = -0,16), виявлено незначний взаємозв’язок між материнськими стерильними гібридами і трилінійними фертильними гібридами (r = 0,24). Серед високоврожайних фертильних гібридів існують комбінації з різним типом реакції на взаємодію генотипсередовище. Виділені гібриди за ознакою “урожайність насінин” з інтенсивним, пластичним (гібриди Айдар і Лиман) і гомеостатичним типом реакції на середовище. 7. Реципрокний ефект носить нерегулярний характер і може проявлятися у простих стерильних і трилінійних фертильних гібридів від 10 до 30%. Використання лінії Сх1006А як вихідний материнський компонент сприяє скороченню тривалості вегетаційного періоду у міжлінійних гібридів на 3-6 діб. Виявлена відмінність між реципрокними простими стерильними гібридами не завжди обумовлює істотну різницю за ознаками, які вивчались у трилінійних фертильних гібридів, тому реципрокний ефект не має практичного значення в цьому випадку. 8. За збільшенням густоти стояння рослин у батьківських форм (від 25 до 50 тис. рослин/га) і простих фертильних гібридів (від 40 до 60 тис. рослин/га) відбувається зменшення показників ознак “сходи-технологічна стиглість”, “маса 1000 насінин”, “лушпинність насінин”, “вихід кондиційного насіння”, “площа листкової поверхні рослин”, але збільшення показників ознак “сходи-цвітіння”, “вміст олії у насінин”, “урожайність”, “висота рослин”. Лінії-відновлювачі фертильності пилку менше реагували на загущення рослин. 9. Лінії-відновлювачі фертильності пилку формують максимальну кількість пилкових зерен з густотою стояння 40 тис. рослин/га для однокошикових (Лв75В, Лд26В) і 50 тис. рослин/га – для багатокошикових (Х711В, Х720В, Лв95В, Лв11В, Од4В, Лв7В) форм. 10. Найбільш адаптивними, стабільними і високоврожайними в умовах східної частини Степу України є трилінійні фертильні (28,8%), ніж прості фертильні (10,9%) гібриди соняшнику. |