Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Селекція рослин


Лук"янчик Юрій Іванович. Мінливість та успадкування ознак у вихідних форм і створення на їх основі гібридів соняшнику в умовах східної частини Степу України : Дис... канд. наук: 06.01.05 - 2007.



Анотація до роботи:

  1. Карпенко А.А., Краевский А.Н., Лукьянчик Ю.И. Урожайность родительских форм гибридов подсолнечника в Луганской области // Збірник наукових праць ЛНАУ. – Луганськ, 2003. – № 30 (42). – С. 29-34 (авторство складає 80%, включає виконання польових та лабораторних досліджень, аналіз експериментальних результатів).

  2. Лукьянчик Ю.И., Карпенко А.А., Краевский А.Н. Влияние линий-восстановителей фертильности на вегетационный период простых и трехлинейных гибридов подсолнечника // Збірник наукових праць ЛНАУ. – Луганськ, 2004. – № 36 (48). – С. 72-75 (авторство складає 80%, включає виконання польових та лабораторних досліджень, аналіз експериментальних результатів).

  3. Лукьянчик Ю.И., Першин А.Ф. Наследование признака “высота растений” в простых и трехлинейных гибридах подсолнечника // Науково-технічний бюлетень ІОК УААН. – Запоріжжя, 2004. – С. 39-52 (авторство складає 80%, включає виконання польових та лабораторних досліджень).

  4. Карпенко А.А., Краевский А.Н., Лукьянчик Ю.И. Гибридный и сортовой состав подсолнечника Луганской области // Вісник ЛДПУ імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2002. – № 7 (51). – С. 68-71 (авторство складає 60%, включає огляд і аналіз літературних даних).

  5. Карпенко А.А., Краевский А.Н., Лукьянчик Ю.И. Проблемы селекции гибридного подсолнечника в Луганской области // Збірник наукових праць ЛНАУ. – Луганськ, 2004. – № 36 (48). – С. 44-47 (авторство складає 70%, включає огляд і аналіз літературних та наукових даних).

  6. Лукьянчик Ю.И. Селекция материнских форм подсолнечника в условиях Луганской области / Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений: Сборник тезисов ІІ международной конференции молодых ученых (19-23 мая 2003 г.) – Харьков: Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева УААН, 2003. – С. 182-183.

  7. Технология промышленного семеноводства гибридов подсолнечника и кукурузы на востоке Украины: Практическое руководство / А.Н. Краевский, А.А. Карпенко, А.Ф. Першин и др. – Луганск: Русь, 2003. – 44 с. (авторство складає 10%, включає виконання польових досліджень, аналіз експериментальних результатів, огляд наукової літератури).

Лук’янчик Ю. І. Мінливість та успадкування ознак у вихідних форм і створення на їх основі гібридів соняшнику в умовах східної частини Степу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Харків, 2007.

Дисертація присвячена питанням підвищення врожайності олійного соняшнику в умовах східної частини Степу України шляхом створення адаптивних гібридів на основі встановлення закономірності успадкування та мінливості основних кількісних ознак у простих і трилінійних гібридів, які поєднують стабільність великої продуктивності та якість продукції. Визначено, що реципрокний ефект носить нерегулярний характер і має практичне значення лише по окремих гібридних комбінаціях. Встановлено рівень та взаємозв’язок адаптивності, реакцію на збільшення густоти стояння рослин батьківських форм і гібридів соняшнику.

Створені нові високоврожайні гібриди соняшнику Айдар і Лиман, які внесені до Переліку сортів рослин, перспективних для поширення в Україні на 2007 рік, а гібриди Степок і Вибір проходять державну кваліфікаційну експертизу в експертних закладах державної системи охорони прав на сорти рослин. Встановлено оптимальну густоту стояння для батьківських форм соняшнику на ділянках гібридизації і фертильних гібридів в товарних посівах для різних груп стиглості в умовах східної частини Степу України.

В дисертації наведено теоретичне обгрунтування та нове вирішення важливого наукового завдання для гетерозисної селекції соняшнику з визначення особливостей успадкування і мінли-вості основних господарсько цінних ознак та створення гібридів, адаптованих до умов східної частини Степу, шляхом визначення рівня адаптивності вихідних форм та їх генетичної цінності. У міжлінійних гібридів визначено величину ефекта гетерозису, реакцію на збільшення густоти стояння рослин, вплив взаємодії цитоплазми і ядра у реципрокних схрещуваннях на прояв ознак. Показано доцільність відбору цінного вихідного матеріалу за комплексного врахування особи-востей успадкування, мінливості і взаємозв’язку їх ознак, що дозволило виділити оригінальні форми для гетерозисної селекції і створити нові експериментальні гібриди. Це має важливе значення в селекції соняшнику, а також для сільськогосподарського виробництва України.

1. Для фертильних простих і трилінійних гібридів характерне збільшення тривалості періодів “сходи-цвітіння” в середньому на 8 і 7 діб і “сходи-технологічна стиглість” – на 6 і 8 діб відповідно щодо більш пізньої батьківської форми, а для простих стерильних гібридів – формування проміжного положення з відхиленням в бік вихідних ліній з раннім цвітінням (Сх908А) або визріванням (Сх1006А).

2. У гібридів першого покоління ознака “маса 1000 насінин” успадковується проміжно з домінуванням кращої батьківської форми (Од3369А, Лс1А), “вміст олії у насінин” формується на рівні високоолійного (Сх503А, Сх908АВд340Б, Сх908АОд3369Б, Сх1006АВд340Б, Сх1006АОд3369А, Сх503АОд3369Б, Од4В, Лв7В), “лузжистість насінин” – низьколузжистого (Сх503А, Лс3А, Лв95В, Лв7В) батьківського компоненту, а за однакового значення проявляється ефект гетерозису (до 36,8, 2,7, 6,7% відповідно). На формування цих ознак більше впливають материнські форми, ніж лінії-відновлювачі фертильності пилку.

3. За ознаками “висота рослин” і “площа листкової поверхні рослин” проявляється значний гетерозис (84,2% і 43,7% відповідно). У простих стерильних і фертильних гібридів показники залежать від ступеня вираженості ознаки у материнських (від 59 до 136 см і від 22,9 до 58,5 дм2 відповідно) і батьківських (від 76 до 118 см і від 19,5 до 39,3 дм2 відповідно) ліній, а у трилінійних фертильних – від величин ознак у вихідних ліній материнського стерильного гібрида. Батьківські лінії однаково впливають на проявлення ознак у гібридів, але на стартовий приріст рослин більше значення має материнський компонент.

4. Вплив ліній-відновлювачів фертильності пилку на формування всіх вивчених ознак у фертильних простих і трилінійних гібридів відбувається однаково. У фертильних гібридів “маса 1000 насінин” та “урожайність” не залежать від величини ознаки і форми (багато- чи однокошикова) батьківських ліній, а тільки від їх комбінаційної здатності.

5. Міжлінійні гібриди з великим рівнем врожайності можливо отримати в схрещуваннях з будь-якими (за врожайністю) вихідними формами за рахунок прояву істинного гетерозису (19-39,8%). Частота проявлення конкурсного гетерозису спостерігається більше у простих фертильних (20,3%), ніж у трилінійних фертильних (5,9%) гібридів. На врожайність гібридів більше впливає комбінаційна здатність батьківських форм, ніж їх абсолютне значення ознаки. Коефіцієнт кореляції за врожайністю між стерильними аналогами ліній та простими фертильними гібридами становить r = 0,44, а між простими стерильними і трилінійними фертильними гібридами – r = 0,24.

6. Встановлена від’ємна стабільно достовірна залежність між рівнем урожайності і коефіцієнтом екологічної пластичності у простих фертильних (r = -0,05) і трилінійних фертильних (r = -0,15) гібридів та між коефіцієнтами екологічної пластичності стерильних аналогів ліній і міжлінійних фертильних гібридів (r = -0,16), виявлено незначний взаємозв’язок між материнськими стерильними гібридами і трилінійними фертильними гібридами (r = 0,24). Серед високоврожайних фертильних гібридів існують комбінації з різним типом реакції на взаємодію генотипсередовище. Виділені гібриди за ознакою “урожайність насінин” з інтенсивним, пластичним (гібриди Айдар і Лиман) і гомеостатичним типом реакції на середовище.

7. Реципрокний ефект носить нерегулярний характер і може проявлятися у простих стерильних і трилінійних фертильних гібридів від 10 до 30%. Використання лінії Сх1006А як вихідний материнський компонент сприяє скороченню тривалості вегетаційного періоду у міжлінійних гібридів на 3-6 діб. Виявлена відмінність між реципрокними простими стерильними гібридами не завжди обумовлює істотну різницю за ознаками, які вивчались у трилінійних фертильних гібридів, тому реципрокний ефект не має практичного значення в цьому випадку.

8. За збільшенням густоти стояння рослин у батьківських форм (від 25 до 50 тис. рослин/га) і простих фертильних гібридів (від 40 до 60 тис. рослин/га) відбувається зменшення показників ознак “сходи-технологічна стиглість”, “маса 1000 насінин”, “лушпинність насінин”, “вихід кондиційного насіння”, “площа листкової поверхні рослин”, але збільшення показників ознак “сходи-цвітіння”, “вміст олії у насінин”, “урожайність”, “висота рослин”. Лінії-відновлювачі фертильності пилку менше реагували на загущення рослин.

9. Лінії-відновлювачі фертильності пилку формують максимальну кількість пилкових зерен з густотою стояння 40 тис. рослин/га для однокошикових (Лв75В, Лд26В) і 50 тис. рослин/га – для багатокошикових (Х711В, Х720В, Лв95В, Лв11В, Од4В, Лв7В) форм.

10. Найбільш адаптивними, стабільними і високоврожайними в умовах східної частини Степу України є трилінійні фертильні (28,8%), ніж прості фертильні (10,9%) гібриди соняшнику.