Анотація до роботи:

Томашова О.Л. Мінімалізація обробітку чорнозему південного в Криму в умовах зрошення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню тривалого впливу систем обробітку ґрунту в поєднанні з мінеральними, органо-мінеральними добривами і соломою на основні агрофізичні, біологічні й агрохімічні показники ґрунту, забур’яненість посівів і врожайність сільськогосподарських культур, еколого-економічну й енергетичну ефективність.

Дослідженнями встановлена однакова ефективність органічних та мінеральних добрив при різноглибинних полицевих, безполицевих, та ресурсозберігаючих системах обробітку ґрунту, що дозволяє обмежитись економічно вигіднішим мілким обробітком і плоскорізними знаряддями під озимі та ярі зернові колосові культури, озимий ріпак, люцерну і забезпечити сталу врожайність зерна і зеленої маси. При такому поєднанні ефективно використовується післядія мінеральних, органо-мінеральних добрив та соломи в сівозміні, забезпечується підвищення основних показників родючості ґрунту з ознаками розширеного відтворення.

1. Тривале застосування різноглибинної полицевої системи обробітку ґрунту з елементами мінімалізації в сівозміні створювало практично однакові умови впливу на будову орного шару, запаси вологи та біологічну активність в ньому порівняно з аналогічною за глибиною безполицевою системою обробітку з елементами мінімалізації.

2. Ресурсозберігаюча мілка ґрунтозахисна система обробітку порівняно з різноглибинним полицевим та безполицевим обробітками з елементами мінімалізації не погіршувала агрофізичні властивості ґрунту та умови для вирощування зернових колосових і озимого ріпаку в зрошуваній сівозміні.

3. При тривалому безполицевому обробітку ґрунту в сівозміні створювалися кращі умови для забезпечення вищої протиерозійної стійкості обробленої поверхні за рахунок збереження рослинних решток в системі зяблевого обробітку (особливо при залишені на поверхні післязбиральних решток, в тому числі подрібненої соломи озимих культур) та створення дрібногрудочкуватого стану посівного шару ґрунту, що забезпечувало вищу щільність сходів озимих культур та протиерозійну стійкість рослинного покриву засіяних полів у зимово-весняний період.

4. Запаси рухомих форм Р₂О₅ та гумусу в 0-30 см шарі ґрунту суттєво не відрізнялись при полицевих та безполицевих системах обробітку ґрунту, проте при тривалому різноглибинному та мілкому безполицевому обробітках спостерігалась більш чітко виражена диференціація орного шару за родючістю: вміст Р₂О₅ в шарі 0-10 см підвищувався з 3,2-3,3 мг/100 г ґрунту (118-121,8 кг/га) до 3,9-4,7 (143,9-173,4 кг/га), а в шарі 10-20 та 20-30 см, навпаки знижувало цей показник до 2,3-3,3 (84,9-121,8 кг/га) в полі №3, та до 2,3-3,6 мг/100 г ґрунту ( 85,0-132,8 кг/га) в полі №5.

5. Застосування органо-мінеральних добрив у зрошуваній сівозміні (13 т/га гною +N₅₁ P₁₅ з мінеральними добривами на 1 га сівозмінної площі, а також на варіантах із соломою N₁₄P₆K₂₆) забезпечувало підвищення вмісту поживних речовин у ґрунті та врожайності вирощуваних культур і на фоні середньої забезпеченості ґрунту P₂O₅ не залежало від способів їх заробки знаряддями основного обробітку ґрунту.

6. Тривале застосування безполицевого обробітку порівняно з полицевим не підвищувало потенціальну засміченість 0-40 см шару ґрунту, а в поєднанні із заходами поверхневого обробітку в технології вирощування культур не підвищувало забур’яненість посівів, а в окремі роки навіть знижувало її шляхом формування збалансованих агрофітоценозів з провідною роллю домінанти, оптимальна щільність наземного стеблестою якої забезпечувала біологічне пригнічування вегетуючих бур’янів.

7. Урожай зернових колосових (озимої пшениці після люцерни та озимого ріпаку, озимого та ярого ячменю) була близькою при всіх системах обробітку ґрунту, у тому числі при зменшенні глибини основного обробітку плоскорізом до 10-12 см. За несприятливих для перезимівлі озимих зернових умов 2003 року безполицевий обробіток забезпечував вищу життєздатність домінанти в агрофітоценозі порівняно з оранкою, що проявилося в зростанні кількості рослин озимої пшениці, які перезимували, після люцерни з 64,7 до 66,6-67,4% та після озимого ріпаку відповідно з 60,3% до 64,6-69,8%. Подібна залежність спостерігалась і у озимого ячменю.

8. Заміна оранки (28-30 см) на безполицеве розпушування на таку ж глибину під кукурудзу на зерно сприяла отриманню врожаю на тому ж рівні (56,4-54,2 ц/га). Ресурсозберігаючі системи обробітку ґрунту плоскорізами на глибину 16-18 см викликали зменшення врожайності кукурудзи на зерно на 4,7-5,0 ц/га порівняно із оранкою (в 2002, 2003, 2004 рр. з 48,0-58,2 до 43,8-47,8 ц/га). Система органо-мінерального удобрення сприяла зростанню урожайності на 10,1 ц/га або на 20,9%. Ефективність застосування добрив по різних системах обробітку ґрунту істотно не відрізнялась (F_(АБ)05(АБ)).

9. Післяжнивний посів гречки на зерно на фоні різноглибинного полицевого обробітку забезпечив дещо вищу врожайність зерна лише порівняно з безполицевим ресурсозберігаючим обробітком без залишення в ґрунті соломи (12,2 порівняно із 11,2 ц/га). Ефективність оптимальної системи удобрення не залежала від способу та глибини заробки добрив; зростання врожайності післяжнивної гречки від добрив становило з 8,7 до 14,8 ц/га.

10. Люцерна на зелений корм за три роки використання мала незначні коливання врожаю по різних системах обробітку ґрунту. За роки досліджень відмічено позитивний вплив системи оптимального удобрення, зростання від якої, порівняно із неудобреним фоном, склало від 21,5 (третього року використання) до 30,2 ц/га (першого року використання) незалежно від способу та глибини розміщення добрив у ґрунті. Ефективність дії та післядії мінеральних та органо-мінеральних добрив була однаковою по різних системах обробітку ґрунту і не залежала від способу та глибини заробки добрив в ґрунт.

11. Системи безполицевого обробітку ґрунту не знижували ефективність органічних та мінеральних добрив як по дії їх на показники родючості ґрунту та врожай вирощуваних культур, так і на продуктивність сівозміни в цілому. Залишення рослинних решток (подрібненої соломи озимих культур) в умовах зрошення є важливим резервом відтворення родючості ґрунту, особливо при недостатньому застосуванні гною.

12. Еколого-економічна та енергетична оцінка систем обробітку ґрунту в поєднанні з добривами в зрошуваних умовах степової зони Криму свідчать про перевагу безполицевих систем порівняно з полицевою. При їх застосуванні в умовах оптимально збалансованої системи зрошення досягається отримання найдешевшого продовольчого зерна озимої пшениці, що відповідає вимогам стандартів до третього, а з застосуванням органо-мінеральних добрив – другого класу якості, досягається більш раціональне використання енергетичних засобів та поливної води, проявляються ознаки простого, а з застосуванням соломи на фоні використання органо-мінеральних добрив у сівозміні - розширеного відтворення родючості ґрунту, створюється в цілому передумова для покращання екологічного стану в зоні зрошуваного землеробства при одночасному забезпеченні високих і сталих урожаїв вирощуваних культур.

Публікації автора:

1. Крюковських Г.А., Томашова О.Л. Різні системи обробітку ґрунту під озимі зернові культури в умовах зрошення // Актуальні проблеми ефективного використання зрошуваних земель: Зб. наук. праць Інституту зрошуваного землеробства. – Херсон, 1999. – Вип. 2. – С. 65-68 (проведення польових дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

2. Крюковских Г.А., Томашова О.Л. Почвозащитные ресурсосберегающие технологии выращивания сельскохозяйственных культур в условиях орошения // Сборник рефератов НИР. – Симферополь; Респ. уч. – курс. комб., 1999.- С.18-20 (проведення польових дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

3. Крюковських Г.А., Томашова О.Л. Енергозберігаючі ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур в зрошуваних умовах Криму // Землеробство України в XXI столітті; Матеріали Всеукр. наук. – практ. конфер. К– Чабани (24 трав. 2000 р.), 2000.-С. 47-48 (проведення польових дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

4. Томашова О.Л., Крюковських Г.А. Енергозберігаючі ґрунтозахисні технології вирощування озимих зернових культур в зрошуваній сівозміні // Матеріали Всеукраїнської наук. – практ. конф. молод. вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (5-6 берез. 2002 р.), - Дніпропетровськ, 2002. – С. 104 (проведення польових дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

5. Томашова О.Л., Крюковских Г.А. Продуктивность ярового ячменя при сочетании различных систем обработки почвы и фонов питания // Проблеми сучасного землекористування: Матеріали наук. – практ. конф. мол. вчених 26-28 лист. 2002.-К. -Чабани, 2002.- С. 42-43 (проведення польових дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

6. Осенний Н.Г., Крюковских Г.А., Томашова О.Л. Обработка почвы и удобрения – залог получения высоких урожаев на орошаемых землях // Зб. Наук. праць інституту землеробства південного регіону УААН: Актуальні проблеми ефективного використання земель. – Херсон, 2002. - №3.-С. 55-58 (проведення польових дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

7. Томашова О.Л. Ефективність тривалого безполицевого обробітку ґрунту і добрив на врожайність культур в умовах зрошування // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво; Матеріали наук. – практ. конф. 23-25 листоп. 2004 р.– Чабани. – К.: ЕКМО, 2004.- С. 7-8. (проведення польових дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

8. Раціональне використання й охорона земельних ресурсів, безпека агроландшафту і селітебних територій / С.Ю. Булигін, Д.О. Тимченко, В.В. Медведєв, О.О. Бацула, Томашова О.Л. та ін. //Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. - К.: Аграрна наука, 2004. - Розд. 3.- С.196-198 (проведення польових дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

9. Ю.Е. Кизяков, Н.Г. Осенний, П.Г. Гусев, А.В. Михайлюк, Г.Е. Тронза, О.Л. Томашова. Гумусовое состояние чернозёмов южных Крыма и его трансформация в орошаемом земледелии // Научные труды ученых КГАТУ. – Вып.-89. – Симферополь, 2005.- С.14-24 (проведення польових та лабораторних дослідів).

10. Томашова О.Л. Ефективність поєднання ресурсозберігаючих систем обробітку з удобренням в зрошуваній сівозміні // Научные труды ученых КГАТУ.– Вып.-91. – Симферополь, 2005. – С. 223-228 (проведення польових дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).

11. Осінній М.Г., Томашова О.Л. Екологозаощаджуючий напрям комплексного використання зрошення, обробітку ґрунту та удобрення в сівозміні степового Криму. // Таврійський науковий вісник. –Вип.-41.– Херсон, 2005.– С. 220-228 (проведення польових дослідів, аналіз та обґрунтування результатів, підготовка матеріалів до друку, оформлення).