Страфун Олександр Сергійович. Мікрохірургічна пересадка складного васкуляризованого трансплантата малогомілкової кістки в лікуванні хворих з дефектами діафіза довгих кісток : Дис... канд. наук: 14.01.21 - 2009.
Анотація до роботи:
Страфун О. С. Мікрохірургічна пересадка складного васкуляризованого трансплантата малогомілкової кістки в лікуванні хворих з дефектами діафіза довгих кісток. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. – НДІ травматології та ортопедії Донецького Національного медичного університету ім. М. Горького. Донецьк, 2009.
Робота присвячена вирішенню актуальної проблеми ортопедії та травматології – поліпшенню результатів лікування хворих з сегментарними дефектами довгих кісток кінцівок на основі вдосконалення техніки мікрохірургічної пересадки складного кістково-шкірного трансплантата малогомілкової кістки.
Вивчені результати застосування васкуляризованого трансплантата малогомілкової кістки у лікуванні 30 пацієнтів з сегментарними дефектами кісток кінцівок понад 6 см. Встановлено, що пересадка малогомілкової кістки на судинній ніжці забезпечує добрий результат при заміщенні дефектів діафіза кісток у 83 % випадків, внаслідок чого вдається досягнути відновлення форми та функції тяжкотравмованої кінцівки. Можливість використання малогомілкового трансплантата разом із шкірним клаптем, який отримує кровопостачання з басейну малогомілкової артерії, дозволяє застосовувати дану методику для лікування хворих зі значними дефектами покривних тканин. На основі аналізу результатів та ускладнень, що виникли при лікуванні хворих з сегментарними дефектами кісток кінцівок встановлено показання до застосування мікрохірургічної трансплантації складного васкуляризованого трансплантата малогомілкової кістки.
На 35 анатомічних препаратах гомілок проведене анатомічне дослідження, у результаті якого було уточнено варіантну анатомію магістральних судин гомілки та обґрунтовано доцільність їх візуалізації перед оперативним втручанням з пересадки малогомілкової кістки на судинній ніжці одним із доступних методів (ангіографія, МРТ, УЗД тощо). Виявлено закономірності кількості та рівня відгалуження септальних та м’язово-шкірних перфорантних судин малогомілкової артерії, що кровопостачають шкірний клапоть малогомілкового трансплантата.
22
Встановлено середню площу шкірного клаптя, який кровопостачається з басейну малогомілкової артерії та середній розмір ділянки шкіри, яку кровопостачає одна шкірна перфоранта малогомілкової артерії.
У результаті проведеного біомеханічного моделювання встановлено, що відхилення повздовжньої осі кісткового трансплантата від біомеханічної осі реципієнтної кістки при навантаженнях призводить до появи критичних деформацій згину, що можуть спричинити його перелом. Встановлено залежність величини деформації від довжини трансплантата та кута його відхилення від біомеханічної осі кінцівки.
У дисертаційній роботі вирішене актуальне завдання травматології та ортопедії – поліпшення результатів лікування хворих із сегментарними дефектами довгих кісток кінцівок на основі вдосконалення технології вільної мікрохірургічної пересадки складного кістково-м’язово-шкірного трансплантата малогомілкової кістки.
За результатами анатомічних досліджень уточнено варіантну анатомію магістральних судин гомілки та встановлено, що a. tibialis anterior відгалужується від a. poplitea на відстані 5,02 ± 1,1 см від головки малогомілкової кістки (або на рівні 12,9 ± 2,6 % її довжини, починаючи від верхівки головки), у той час як a. peronea відгалужується від a. tibialis posterior на відстані 8,1 ± 1,2 см, або на рівні 20,8 ± 4 % довжини малогомілкової кістки. У 17 % випадків виявлено анатомічні аномалії магістральних судин гомілки, що обґрунтовує доцільність їх візуалізації
18
перед оперативним втручанням з пересадки малогомілкової кістки на судинній ніжці одним із доступних методів (ангіографія, МРТ, УЗД тощо).
У ході анатомічних досліджень встановлено певні закономірності кількості та рівня відгалуження септальних та м’язово-шкірних перфорантних судин, а саме: середня кількість шкірних перфорант на гомілці становить 5,5 ± 1,6; на своєму шляху до шкіри перфорантні судини розгалужуються, а кількість їх на рівні поверхневої фасції збільшується на 11,6 – 18,9 %; співвідношення між септальними та м’язово-шкірними перфорантами відповідно становить 51,5 та 48,5 %; на рівні поверхневої фасції м’язово-шкірні перфоранти у 81 % випадків локалізуються на 30 – 40 % довжини малогомілкової кістки від верхівки її головки, а септальні перфоранти – у 75 % – на рівні 50 – 70 %.
Малогомілкова артерія забезпечує адекватне кровопостачання ділянки шкіри по задньо-латеральній поверхні гомілки, з середніми розмірами 25,9 x 11,1 ± 4,4 x 1,9 см. Центр цієї ділянки (що використовується як шкірний клапоть комплексного васкуляризованого трансплантата малогомілкової кістки) проектується на рівні 61,2 ± 9,4 % довжини малогомілкової кістки, починаючи від головки, та на 0,7 см дорзальніше від заднього краю малогомілкової кістки по ширині. Середній розмір ділянки шкіри, яку кровопостачає одна шкірна перфоранта малогомілкової артерії, становить 11,6 х 8,9 ± 2,7 х 2,3 см.
Дослідження варіантної анатомії магістральних судин гомілки та шкірних перфорант малогомілкової артерії, а також визначення розмірів та локалізації шкірних клаптів малогомілкового трансплантата дозволило оптимізувати методику пересадки та забору комплексного васкуляризованого малогомілкового трансплантата.
Встановлено, що відхилення повздовжньої осі кісткового трансплантата від біомеханічної осі реципієнтної кістки при навантаженнях призводить до появи критичних деформацій згину, що можуть спричинити його перелом. Виявлено залежність величини деформації від довжини трансплантата та кута його відхилення від біомеханічної осі кінцівки. При заміщенні дефектів кісток нижніх кінцівок понад 8 – 10 см, відхилення малогомілкового трансплантата від осі кінцівки у сагітальній площині не повинно перевищувати 6 – 8 , а у фронтальній – 4 – 6 .
При заміщенні сегментарних дефектів кісток васкуляризованим трансплантатом малогомілкової кістки розвивається складний комплекс змін з боку реципієнтної кістки та трансплантата, що має 5 стадій рентгенологічних проявів. Динаміка репаративного процесу в проксимальному та дистальному з’єднанні трансплантата асинхронна, проте послідовність змін стадій перебудови та їх рентгенологічна характеристика тотожні як у нижніх, так і у верхніх кінцівках, особливості ж полягають лише у строках появи тих або інших симптомів.
Гіпертрофічна перебудова трансплантата розпочинається лише після його зрощення з реципієнтною кісткою на обох полюсах, за умови дозованих осьових навантажень на прооперовану кінцівку. Гіпертрофічна перебудова трансплантата здійснюється за рахунок потовщення окістя і
19
припиняється після досягнення ним товщини реципієнтної кістки.
Показаннями до застосування мікрохірургічної трансплантації складного васкуляризованого трансплантата малогомілкової кістки є: сегментарні дефекти кісток кінцівок більше 6 см з наявними супутніми дефектами м'яких тканин; сегментарні дефекти кісток верхніх кінцівок розміром більше 6 см; сегментарні дефекти кісток нижніх кінцівок більше 8 – 10 см кісток. При заміщенні дефектів кісток нижніх кінцівок розміром до 8 – 10 см перевагу слід надавати застосуванню білокального остеосинтезу.
Пересадка малогомілкової кістки на судинній ніжці забезпечує добрий результат при заміщенні дефектів діафіза кісток понад 6 см; у 83 % випадків вдається досягнути відновлення форми та функції кінцівки. Можливість використання малогомілкового трансплантата разом із шкірним клаптем, який отримує кровопостачання з басейну малогомілкової артерії, дозволяє застосовувати дану методику для лікування хворих зі значними дефектами покривних тканин.
Публікації автора:
Курінний І.М. Досвід застосування мікрохірургічного трансплантата малогомілкової кістки у реконструктивній хірургії сегментарних дефектів діафізів кісток кінцівок / І.М. Курінний, О.С. Страфун, А.В. Крижанівський // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. – т. 7. – № 3. – С. 408–410. Автор проводив аналіз клінічного матеріалу.
Курінний І.М. Заміщення великих сегментарних дефектів діафізів кісток кінцівок шляхом пересадки васкуляризованої малогомілкової кістки / І.М. Курінний, О.С. Страфун // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». – 2007. – вип. 32. – С. 111–114. Автор проводив аналіз клінічного матеріалу.
Страфун О.С. Дослідження варіантної анатомії шкірних перфорант малогомілкової артерії / О.С. Страфун, В.Т. Юрченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2008. – т. 9. – № 3. – С. 314–317. Автором виконано анатомічне дослідження.
Бур’янов О.А. Динаміка клініко-рентгенологічних змін васкуляризованого трансплантата при заміщенні великих дефектів кісток кінцівок / О.А. Бур’янов, І.М. Курінний, О.С. Страфун, Г.С. Силко // Травма. – 2008. – Т. 9. – № 1. – С. 23–28. Автор проводив аналіз клінічного матеріалу.
Лазарєв І.А. Математичне моделювання у визначенні міцності трансплантата малогомілкової кістки при заміщенні дефекта діафіза великогомілкової кістки (біомеханічне дослідження)/ І.А. Лазарєв, А.В. Чкалов, О.С. Страфун // Вісник ортопед. травматол. протез. 2008. – №3. – С. 39–44. Автор виконав підготовку вихідних параметрів для обчислення математичної моделі малогомілкового трансплантата, переніс результати моделювання у клінічні рекомендації.
Страфун О.С. Дослідження варіантної анатомії шкірного клаптя комплексного кістково-шкірного васкуляризованого малогомілкового трансплантата // Травма. – 2008. – Т. 9. – № 4. – С. 419–423.
Страфун А.С. Пересадка малоберцовой кости на сосудистой ножке для замещения значительных дефектов длинных костей конечностей // Вестник российского государственного медицинского университета. – 2005. – № 3. – С. 80–81.
Курінний І.М. Пересадка васкуляризованої малогомілкової кістки у хворих з наслідками гнійно-некротичних та ішемічних ускладнень кінцівок / І.М. Курінний, В.В. Гайович, О.С. Страфун // Тези доповідей 14 з’їзду ортопедів-травматологів України. – Одеса, 2006. – С. 385. Автор проводив аналіз клінічного матеріалу.
Страфун А.С. Оценка результатов применения сложных васкуляризированых трансплантатов малоберцовой кости при лечении сегментарных дефектов длинных костей конечностей // Травматология и ортопедия России. – 2006. – № 2. – С. 276.
Курінний І.М. Досвід застосування мікрохірургічного трансплантата малогомілкової кістки в реконструктивній хірургії сегментарних дефектів кісток кінцівок/ І.М. Курінний, О.С. Страфун, А.В. Крижанівський // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. – т. 7. – № 3. – С. 507. Автор проводив аналіз клінічного матеріалу.
21
Страфун О.С. Оцінка результатів пересадки васкуляризованого малогомілкового трансплантата при лікуванні сегментарних дефектів кісток кінцівок // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченій 50-річчю НДІТО ДонДМУ "Нове в травматології та ортопедії". – 2006. – С. 52–53.
Страфун О.С. Дослідження варіантної анатомії шкірних перфорант складного мікрохірургічного трансплантата малогомілкової кістки // Літопис травматології та ортопедії. –2008. – № 1–2. – С. 187.
