Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки: Зважаючи на значне скорочення чисельності населення України, в центрі уваги на всіх рівнях управління має бути нейтралізація факторів, які зумовлюють зниження народжуваності й підвищення захворюваності та смертності, а також протидія високій еміграційній активності населення. Останнє актуалізує проблему дослідження впливу міграційних процесів на відтворення населення та його кількісні і якісні характеристики. Негативний характер впливу зовнішньої міграції на відтворення населення зумовлений передусім тим, що він в основному провокується економічними негараздами. Міграція впливає на відтворення населення через зміни його якості, статево-вікового та шлюбно-сімейного складу, рівня здоров’я, освіти й трудового потенціалу. Міграційні процеси характеризуються значними масштабами, охоплюючи значну частину населення репродуктивного і працездатного віку. Несприятливе співвідношення між кількістю емігрантів та іммігрантів зумовило від’ємне сальдо міграції (за винятком 1992 р.). Найвищі темпи міграційного скорочення загальної чисельності населення спостерігались у Вінницькій області. На другому місці – Хмельницька область. Тернопільщина характеризується найнижчим рівнем міграційного скорочення чисельності населення Поділля. Поділля – регіон із яскраво окресленими традиціями міграції. І в період переходу до ринкових відносин несприятливі умови життя спонукали і спонукають населення до небажаних для формування демографічних процесів територіальних переміщень, що потребує розробки і впровадження системи дієвих практичних заходів, орієнтованих на формування обґрунтованої регіональної демографічної політики, включаючи міграційну, з метою запобігання руйнівним тенденціям у перебігу демографічних процесів. Трудова міграція, переважно зовнішня, стала єдиним можливим способом виживання для значної частини населення Поділля. Як засвідчують результати соціологічних досліджень, трудові мігранти мають високий рівень адаптованості до трансформаційних процесів. Тому суспільство, щоб не втратити найбільш продуктивний (у сенсі відтворення населення) прошарок своїх членів, повинно формувати механізми реалізації таких економічних стратегій, які мотивували б мігрантів повернутися на Батьківщину і продуктивно використовувати зароблені кошти (сприяння сімейному та малому бізнесу). Проблема інформаційного забезпечення дослідження міграційних процесів є актуальною не лише для України. Зважаючи на сучасні несприятливі для регіону і країни в цілому тенденції міграції наших співвітчизників до країн ЄС, особливо важливим є налагодження співпраці з цими країнами для спільного вирішення міграційних проблем, зокрема удосконалення міграційного контролю та упередження нелегальної міграції. Існує складна багатовекторна залежність між параметрами міграційних процесів та факторами, які визначають стан, структуру населення, рівень соціально-економічного та екологічного розвитку Поділля. Нами виділено фактори зовнішнього впливу на міграційні процеси в регіоні (глобалізація, соціально-економічна ситуація в Україні, європейський вектор розвитку нашої держави), які утворюють причинно-наслідкові взаємодії один з одним та зв’язані з факторами нижчого порядку. Інформаційна база моделей, представлена у вигляді просторово-часових рядів, є аналітичним матеріалом із досить високим рівнем достовірності, який допомагає розкрити тенденції та закономірності у сфері впливу факторів соціально-економічного розвитку регіону на міграційні процеси та висвітлює їх динаміку. Запропонований в дисертації підхід до побудови гравітаційної та відцентрової моделей факторного впливу на міграцію населення може бути застосований для моделювання міграційних процесів у регіонах України з різним рівнем соціально-економічного розвитку. Аналітична оцінка, як і визначення зв’язків двох типів статистичних моделей, можуть бути використані для здійснення політики розвитку в аспекті державного міграційного регулювання. Параметри таких моделей можна використати як додатковий чинник обґрунтування інвестиційної привабливості регіону. Оцінка рівня міграційної рухливості населення, яка є віддзеркаленням впливу демографічних, соціально-економічних, екологічних, інформаційних, інституційних чинників має стати важливим індикатором рівня соціально-економічного розвитку регіону.
Оскільки на Поділлі тривалий час відбувається зменшення загальної чисельності населення, зумовлене природними і міграційними факторами, що призвело до постаріння і депопуляції, у дисертації пропонуються напрями соціально-економічної політики, здатної поліпшити демографічну ситуацію. Найважливішими для подолання демографічної кризи є послідовна реалізація базових положень Програми Уряду “Назустріч людям”. Для забезпечення демографічного благополуччя держави, у тому числі Поділля, необхідна система скоординованих дій щодо всіх складових природного та міграційного руху населення. Одних заходів соціального захисту, слабких потуг щодо створення робочих місць, які здебільшого є низькооплачуваними, недостатньо. До напрямів відповідних системних дій можна віднести:
– політико-правовий, пов’язаний із створенням належної правової бази з питань підтримки заходів щодо сприяння процесам відтворення населення, з прийняттям низки законотворчих актів, спрямованих на зменшення еміграції; – економічний. Виражається у трансформації сфери економіки, здійснення якої має насамперед забезпечити різке збільшення кількості робочих місць та ріст оплати праці, що стане основою впевненості працюючих у завтрашньому дні як важливому чиннику впливу на характер демографічних процесів у регіоні. Усі інші напрями соціально-економічної політики мають бути також більшою мірою, ніж сьогодні, пристосовані до вирішення демографічних проблем; – соціальний, покликаний забезпечити підтримку громадян із соціально неблагополучного середовища (забезпечення пільгових умов для отримання житла молодими сім’ями, соціальних виплат на дітей розміром не нижче прожиткового мінімуму), створення комфортних умов проживання і відпочинку, пересування тощо; – медико-оздоровчий. Передбачає профілактику захворювань, доступне й гарантоване лікування, ефективну протидію епідеміям туберкульозу і СНІДу, які охопили всі регіони України, пропаганду здорового способу життя, забезпечення охорони праці. Заходи цього напряму стосуються не лише працездатного населення, а й непрацездатних верств; – морально-психологічний. Полягає у створенні в суспільстві комфортного морально-психологічного середовища, культу міцної сім’ї, у тому числі через засоби масової інформації, які мають виховувати національну свідомість, патріотичні почуття, які породжують бажання приносити плоди своєї праці на благо процвітання свого міста, регіону, України, стримуючи відтік населення за кордон. |
