У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в у вторинному забрудненні території Правобережного Полісся України горизонтальною міграцією радіонуклідів аварійного походження під дією водної ерозії ґрунтів. В результаті розрахунків та вивчення особливостей горизонтальної міграції 137Cs у лісоаграрних ландшафтах внаслідок проходження ерозійно-гідрологічних процесів витікає наступне: 1. Отримані і обґрунтовані теоретичні криві забезпеченості поверхневого стоку талих вод різної ймовірності перевищення. На основі їх визначені і оцінені значення стоку талих вод різної ймовірності. Середні значення стоку (50% забезпеченість) для ріллі і озимих характеризуються як “слабкий стік” (12 14 мм). Для сильного стоку (49 57 мм) властива повторюваність один раз на 20 років. 2. Ерозійно-гідрологічні процеси є основними агентами горизонтальної міграції радіонуклідів в лісоаграрних ландшафтах Полісся; коефіцієнти змиву радіоцезію при стоці талих вод на різних агрофонах складають для твердого стоку 1,810-4 - 41,310-4, для рідкого 0,14 - 0,9310-4, а при зливовому стоці вони знаходяться на рівні 1,4 - 23,110-4. 3. Основна частка активності радіонуклідів в лісоаграрних ландшафтах припадає на 137Сs. Активність 137Cs у середній пробі продуктів стоку залежно від агрофону досягає 15 - 85 Бк л-1. 4. У механізмі міграції радіоцезію приймають участь водорозчинні, обмінні і необмінні його форми. Параметри співвідношення форм радіоцезію за період досліджень для 0-20 см шару ґрунту були наступними: необмінні форми складали 87 ± 1,4%, обмінні – 11,8 ± 0,4%, водорозчинні – 0,6 ± 0,02%. 5. Глиниста і мулиста фракції ґрунту несуть в собі основну частину активності радіоцезію. Перевищення активності радіоцезію в глинистій фракції над іншими фракціями ґрунту (від піщаного до важкосуглинкового) досягає на сільськогосподарських угіддях 18 раз, а в лісових насадженнях до 20 разів. 6. При ерозійно-акумулятивному процесі відбувається сепарація радіоактивної речовини. В змитому і перевідкладеному за межами стокових ділянок ґрунтовому матеріалі, переважає пилувата та мулувата фракція з активністю радіоцезію в дрібноземі шлейфу акумуляції на озимих 1336 і на багаторічних травах 1941 Бккг-1 при активності 0-5 см шару ґрунту агрофонів відповідно 628 і 1286 Бккг-1. 7. Дослідженнями ерозійно-гідрологічного процесу в дерново-підзолистих ґрунтах шляхом моделювання зливового стоку на різних агрофонах в межах інтенсивності зливи 0,7 2,3 ммхв-1 встановлені наступні величини змиву: на ріллі - 2,45±0,5; на багаторічних травах - 0,15±0,03; в захисних лісових насадженнях - 0,09±0,02 тга-1. Величини змиву залежать від агрофону і інтенсивності зливи. Значення каламутності стоку і активності цезію-137 у продуктах стоку (суспензії, рідкого і твердого стоку) в динаміці за період зливи мають надто високі коефіцієнти варіації, котрі досягають на ріллі і багаторічних 101 і 152%. Активність радіоцезію в продуктах стоку на всіх агрофонах значною мірою залежить від вмісту 137Cs у 0-10 см шарі ґрунту (коефіцієнт кореляції для різних агрофонів знаходиться в межах 0,94-0,97). 8. Каламутність потоку є основним фактором кількісної міграції радіонуклідів в лісоаграрних ландшафтах. Характер і ступінь міграції визначається протиерозійною стійкістю поверхні. На оранці активність радіоцезію в продуктах стоку має тісний прямолінійний кореляційний зв’язок з каламутністю. При щільності забруднення 186 852 кБкм-3 коефіцієнтами кореляції відповідно 0,91±0,03 і 0,96±0,04. 9. Захисні лісові насадження в результаті проходження водно-ерозійних процесів є біофізичними бар’єрами на шляху міграції радіонуклідів в ландшафтах. Активність радіоцезію в продуктах стоку на водозборі зі стокорегулюючими смугами знижується на 50%. 10. Розроблені моделі функціонування основних елементів лісоаграрних ландшафтів дозволили прогностично визначити їх параметри, основними з яких є захисні лісові насадження, та розробити заходи управління міграційними процесами радіонуклідів. |