Коляда Олег Васильович. Міфопоетика драматургії абсурду (на матеріалі драматичних творів Семюеля Беккета) : Дис... канд. наук: 10.01.06 - 2008.
Анотація до роботи:
Коляда О.В. Міфопоетика драматургії абсурду (на матеріалі драматичних творів Семюеля Беккета). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.06 – теорія літератури. – Донецький національний університет. – Донецьк, 2008.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню поняття “міфопоетика” на основі аналізу драматургічних творів С.Беккета. До подібного роду дослідження автора спонукав факт недостатньої вивченості одного з провідних літературознавчих понять сучасності – міфопоетики, зокрема в межах літературного напряму “театру абсурду”.
На перший план в роботі висувається низка засновків, які дають змогу окреслити понятійний апарат міфопоетики. На основі вибудованої термінологічної системи міфопоетики обґрунтовуються провідні концепти беккетівської драматургії та встановлюються її інтертекстуальні зв’язки з поетикою європейських представників драматургії абсурду. Концептуальність беккетівської міфопоетичної системи знаходить свій органічний прояв у доробку багатьох представників “театру абсурду”. У проведеному дослідженні проаналізовано драматургічний доробок Беккета з позицій міфопоетики, що закріплюється у системі концептів та екзистенціалів; розкрито взаємний вплив беккетівської поетики на міфопоетичну направленість абсурдистського театру та універсалізовано його концептуальні засади з позицій саме міфопоетичних складових. Це, в свою чергу, уможливлює подальший розвиток концепції міфопоетики та тісним чином пов’язується із розробкою герменевтичних проблем інтерпретації у літературознавстві. Поняття міфопоетики розглядається в контексті постмодерністичних засад на рівні інтертекстуальності (довільне комбінування різних міфем та міфологем в одному творі), що, з одного боку, дозволяє інтерпретувати текст із безлічі позицій, а з іншого, піднімає проблему міфопоетики як методу інтерпретації на щабель осмислення питання про власне постмодерністичний напрямок у літературі в цілому.
У результаті проведення дослідження зроблені такі висновки:
Вивчення поетики С. Беккета є перспективним предметом дослідження у вітчизняному літературознавстві. Вдаючись до обґрунтування базових семіотичних концептів, притаманних беккетівській драмі зокрема, стає можливим стверджувати про концептуальність абсурдистської драматургії в цілому.
Інтерпретація загальновідомих міфічних парадигм у “театрі абсурду” на основі головних положень міфопоетичної концепції підтверджує її специфічність.
Аналіз драматургії європейських абсурдистів, що базується на міфопоетичній концепції, доводить не випадковість тотожності її базових елементів. Міфопоетика апелює до створення міфологічних структур (творів) такої міцності, при якій навіть у силу трансформації і міжтекстуальній інтерференції оповіді, культурна основа міфічного тексту зберігає свою первинну спрямованість і не піддається руйнуванню. Інтерпретаційна універсальність абсурдистських концептів, таким чином, піднімає поняття міфопоетики на рівень типу світогляду, своєрідної моделі світу та стилю художнього мислення.
Специфічність впливів філософських положень на розбудову абсурдистських концептів із єдиним знаменником-екзистенціалом в основі, дозволяє розглядати міфопоетичну модель світу в драматургії абсурду як унікальний спосіб осмислення місця людини у постмодерністичному просторі, що характеризується варіюванням аспектів деструкції та реконструкції, еклектики та аскетизму, цитування та ремінісценції.
Узявши за основу беккетівську модель ре-інтепретацій міфологічного начала відкривається можливість віднаходження вузлових смислових концептів, характерних для загальних тенденцій розвитку літератури ХХ ст. Герменевтична природа міфопоетики драматургії абсурду є потенційно відкритою і передбачає ефективну імплементацію не лише і драматичному жанрі, але й у широкому загалі прозових та поетичних форм літературного твору.
Публікації автора:
1. Коляда О.В. Міфопоетика образу Орфея п’єсі Ж.Кокто “Орфей””, “Поняття міфопоетика. // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2004. – № 16. – С. 213-214.
2. Коляда О.В. Міфопоетична особливість поліміфеми “Адама та Єви” (на матеріалі п’єси Ф.Аррабаля “Фандо та Ліс”) . // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2004. – № 15. – С. 184-186.
3. Коляда О.В. Поняття міфопоетики. // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2005. – № 22. – С. 198-199.
4. Коляда О.В. Міфопоетична особливість міфеми-образу “спаситель” у драматургії абсурду (на матеріалі п’єси С.Беккета “Чекаючи на Годо”). // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2006.– № 26. – С. 188-191.
5. Коляда О.В. “Маленька людина :: das Man”. Міфопоетична опозиція в драматургії абсурду. // Літературний твір: шляхи дослідження поетики. / Під ред. О.С. Чиркова. – Житомир: “Полісся” . – 2006. – С. 184-200.
