У дисертаційному дослідженні запропоновано розв’язання методичної проблеми формування в учнів 8 – 11 класів хіміко-біологічного профілю системи понять про хімічні елементи та їх сполуки, яке підтвердило гіпотезу дослідження і дозволило зробити такі висновки. Запропонована нами методична система формування понять про хімічний елемент та його сполуки розроблена на основі органічного поєднання у на-вчальному процесі системного, проблемного, діяльнісного, особистісно-орієн-тованого підходів та концепції групової навчальної діяльності. Складовими еле-ментами цієї системи є мотивація, мета, зміст, методи, засоби, організаційні фор-ми навчання та форми діагностики, контролю та корекції навчальних досягнень учнів; вони взаємопов’язані, ієрархічно підпорядковані і становлять цілісніть. Розроблена структурно-логічна модель генези понять про хімічний елемент та його сполуки забезпечила: - формування структурованих системно-узагальнених знань, що сприяє підвищенню рівня сформованості понять та якості навчання; - досягнення найбільшої повноти інформації про хімічний елемент шляхом розгляду різноманітних форм його існування та аналізу генетичних взаємозв’язків між сполуками, які він утворює; - розвиток в учнів таких розумових операцій, як аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, перенесення знань, а також вміння самостійно систематизувати та узагальнювати знання; цілісного уявлення про природничо-наукову картину світу та її еволюцію. Встановлено, що пріоритетними напрямками у процесі формування системи понять про хімічні елементи та їх сполуки є використання: – структурно-логічної моделі генези системи понять; – діяльнісного підходу до організації навчання школярів у поєднанні з дослідницьким експериментом; – проблемного навчання та елементів моделювання; – групової навчальної діяльності з системним використанням мотиваційних та рефлексивних компонентів; програмованого та алгоритмізованого підходів. Створено та апробовано комплекс змістово-методичного забезпечення вивчення хімії елементів, впровадження якого в практичну діяльність забезпечує якісне зростання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів класів хіміко-біологічного профілю. Творче та послідовне використання цього комплексу значно підвищує зацікавленість учнів у самостійному здобутті знань, підсилює мотивацію, забезпечує зростання результативності навчання. Доведено, що свідоме і творче опанування учнями системи понять про хімічні елементи та їх сполуки можливе лише в умовах послідовного формування предметних вмінь. Доведено, що найбільш доцільними організаційними формами навчання у процесі формування понять про хімічні елементи є проблемні міні-лекції, уроки-дослідження, комбіновані семінари, практичні роботи, а також залучення учнів до роботи в малих навчальних групах. Встановлена ефективність та доцільність використання розробленої методики формування системи понять про хімічні елементи та їх сполуки в класах хіміко-біологічного профілю. Цей висновок зроблено на основі значень 2-критерію, отриманих в експериментальній групі за результатами конт-рольних зрізів, спрямованих на перевірку рівнів сформованості системи понять та навчальних досягнень учнів. Системне використання проблемного, діяльнісного підходів та групової навчальної діяльності сприяє зростанню рівнів сформованості понять про хімічні елементи та їх сполуки, що зумовлює в цілому підвищення рівнів навчальних досягнень учнів у класах хіміко-біологічного профілю. Розроблені методичні рекомендації з проблеми вивчення хімії елементів та їх сполук у класах хіміко-біологічного профілю можуть бути використані вчите-лями хімії, а також на заняттях з методики навчання хімії в педагогічних навчальних закладах з метою ознайомлення майбутніх учителів з особливостями формування в учнів понять про хімічні елементи та їх сполуки. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування системи понять про хімічні елементи та їх сполуки в учнів профільних класів. Потребують подальшого дослідження питання формування і розвитку систем понять з хімії в класах, де профілізація відбувається за суспільно-гуманітарним, фізико-математичним напрямами тощо. | 