У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні методичних та організаційних засад та інструментарію обліку і аудиту витрат та калькулювання собівартості турпродукту на підприємствах туристської галузі. Одержані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають змогу зробити такі висновки: 1. Розвиток галузі туризму має пріоритетний напрям в економіці України, який полягає в забезпеченні потреб внутрішнього ринку та більш широкого освоєння міжнародного ринку туристських послуг для поповнення державного бюджету валютними коштами. Виконання цих функцій значною мірою залежить від удосконалення організації та методики обліку витрат і калькулювання собівартістю туристського продукту через впровадження новітніх інформаційних систем та технологій в управлінні туристським підприємством. 2. На сучасному етапі розвитку стан галузі туризму АР Крим не можна вважати задовільним. Проведені практичні дослідження дали змогу дійти висновку, що, з одного боку, вироблений туристський продукт за якістю поступається європейським, азіатським і далекосхідним турпослугам, а з другого, – собівартість вітчизняного продукту досить висока, тоді як якість обслуговування туристів незадовільна. При цьому спостерігається суперечність між двома основними критеріями – ціною й якістю. Вихід з такої ситуації вбачаємо в раціональному управлінні витратами та собівартістю туристського продукту з урахуванням вимог щодо якості обслуговування туристів. 3. Одним із найважливіших питань системи управління туристським підприємством є розкриття сутності й змісту категорії “витрати”, її структури, ролі та впливу на формування й визначення собівартості туристського продукту. На основі практичного дослідження доведено, що поряд з категорією “витрати” на підприємствах туристської галузі потрібно виділяти окрему категорію, яка характеризує господарську діяльність підприємства з формування турпродукту й обслуговування туристів: “витрати з обслуговування туристів”. Саме вона має стати інструментом оперативного впливу в процесі формування й просування турпродукту як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку туристських послуг. 4. На побудову обліку витрат і калькулювання собівартості туристського продукту впливає рівень спеціалізації галузі туризму. Особливості обліку витрат на підприємствах туристської галузі зумовлюються техніко-економічними розрахунками, які залежать від виду туристських послуг і ринку їх збуту. 5. Для визначення вартості туристського ваучеру, яка б повною мірою відшкодовувала витрати туристських підприємств, пов’язані з його виробництвом і реалізацією, а також забезпечувала необхідний рівень прибутку, потрібна управлінська інформація про повну собівартість турпослуг, що надаються туристам на внутрішньому і міжнародному ринках збуту. В роботі подано техніко-економічні розрахунки та способи включення витрат до собівартості туристського ваучеру (продукту, послуг). 6. З урахуванням практичної діяльності та досвіду туристських підприємств запропоновано здійснювати групування витрат у робочому документі “Калькуляція собівартості обслуговування туристів”. 7. Важливим завданням системи управління витратами підприємств туристської галузі АР Крим є раціональна їх класифікація. У роботі запропоновано витрати туристських підприємств класифікувати за чотирма напрямами: для визначення собівартості туристського продукту й отриманого прибутку; для прийняття управлінських рішень і планування; для контролю і регулювання; за цільовим призначенням. 8. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що форма власності, підпорядкованість і структурна належність туристського підприємства визначає вибір та використання в обліковій практиці методів обліку витрат і калькулювання собівартості турпродукту. В роботі здійснено градацію туристських організацій за формою власності та методами обліку, які застосовуються у виділених групах суб'єктів господарювання. Доведено, що на підприємствах галузі туризму АР Крим облік витрат доцільно здійснювати за нормативно-позамовним методом. Використання цього методу дає змогу з досить високою точністю скласти калькуляцію собівартості туристського ваучеру (продукту, послуг). 9. Дослідження практичної діяльності підприємств галузі туризму показали, що організація й методика обліку витрат та калькулювання собівартості турпродукту тісно пов’язані з визначенням науково обґрунтованих та оптимальних калькуляційних об’єктів і одиниць: екскурсійна діяльність, туристський продукт (ваучер), тур, додаткові туристські послуги. Основними кількісними показниками, які використовують при складанні калькуляції обслуговування туристів, виступають людино-день, туро-день, ліжко-день, туристсько-рекламна продукція. 10. Важливою передумовою вдосконалення обліку витрат є правильно розроблений робочий План рахунків. У процесі вивчення питань обліку витрат і калькулювання собівартості туристського продукту розроблено методичні рекомендації щодо використання та застосування в практичній діяльності туристських підприємств: - рахунку 23 “Виробництво” і субрахунків до нього, призначених для відображення витрат, пов'язаних з формуванням туристського продукту, в розрізі основних калькуляційних напрямів; - субрахунку 841 “Витрати на якість обслуговування”, призначеного для відображення витрат, пов'язаних з поліпшенням якості туристського продукту (послуг). Використання цього субрахунку дасть змогу виділити, деталізувати та визначити доцільність віднесення наведених у дисертації витрат до собівартості туристського продукту; - субрахунку 261 “Випуск туристського продукту”. На цьому субрахунку запропоновано відображувати планові витрати з подальшим їх зіставленням із фактичними витратами, пов'язаними з формуванням туристського продукту. Використання запропонованих рахунків та субрахунків дасть змогу підвищити аналітичність обліку витрат і калькулювання собівартості турпродукту. 11. Точність розрахунків собівартості туристських послуг можна підвищити запровадивши калькуляційні картки. Для документального оформлення розрахунку собівартості окремих видів туристських послуг у роботі розроблено й удосконалено формули та форми первинних документів, які забезпечують точність розрахунків і контроль за статтями витрат у процесі планування, обліку витрат і калькулювання собівартості туристської продукції. 12. За результатами проведеного дослідження розроблено методичні рекомендації щодо впровадження в практичну діяльність туристських підприємств новітніх інформаційних систем і технологій, використання яких дасть змогу підвищити точність розрахунків і забезпечить оперативність обробки облікової інформації. З метою оптимізації системи управління підприємством у дисертації запропоновано алгоритм роботи автоматизованої підсистеми обліку витрат “управлінський облік витрат”, а також обґрунтовано переведення бухгалтерських програм із локального на корпоративний рівень обробки інформаційних потоків. Застосування корпоративних автоматизованих систем обробки інформації та прийняття управлінських рішень в інтерактивному режимі розширить контрольні функції і підвищить якість наданої обліково-аналітичної інформації. 13. Для успішного проведення аудиту витрат та калькулювання собівартості турпродукту важливе значення має розуміння аудитором специфіки діяльності підприємств туристської галузі тобто обізнаність, у питаннях, пов’язаних із складанням калькуляцій та відображенням витрат на рахунках і в облікових регістрах. 14. З метою удосконалення методики проведення аудиту витрат і калькулювання собівартості турпродукту пропонуємо виділяти основні етапи, процедури та послідовність проведення перевірок з подальшим відображенням аудиторських доказів і відхилень у робочому документі “Аудит обліку витрат і калькулювання собівартості туристського продукту”. Аудит витрат на підприємствах галузі туризму потрібно здійснювати за такими напрямами: аудит матеріальних витрат; аудит витрат на оплату праці та соціальне страхування; аудит амортизаційних відрахувань; аудит інших витрат, у тому числі тих, які не включають до собівартості туристського продукту. 15. Аудит калькуляційних розрахунків треба виконувати за окремими видами туристських послуг через виділення та відокремлення статей витрат, які відносяться до собівартості туристських послуг, і статей витрат, що відносяться на фінансові результати діяльності підприємства, з подальшим їх відображенням у робочих документах аудитора. 16. У роботі запропоновано модель аудиторської комп’ютерної програми, а також наведено алгоритм її роботи, основні етапи, послідовність збору та обробки аудиторських доказів за умов її взаємодії з бухгалтерськими програмами та масивами даних, які є на жорсткому диску замовника. Застосування на практиці такого алгоритму комп'ютерної обробки дає низку переваг і додаткових можливостей, серед яких варто виділити: можливість збільшення обсягу аудиторської вибірки як за окремими статтями витрат, так і безпосередньо за калькуляційними одиницями без додаткових витрат часу; підвищення ефективності аудиту за рахунок скорочення строків перевірки. 17. Ефективне проведення аудиту витрат на підприємствах туристської галузі в умовах використання автоматизованих методів обробки облікових даних можливе лише при чіткій координації роботи аудиторів і обліково-контрольного персоналу клієнта. |