Дослідження проблеми створення навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії в основній школі дозволило зробити такі загальні висновки: 1. Поняття «навчально-методичний комплекс» та «навчально-методичний комплект» не є рівнозначними та синонімічними. Поняття «комплект» має вужче значення й є складовою поняття «комплекс». Ототожнення понять «навчально-методичний комплекс» і «навчально-методичний комплект» в педагогічній теорії та практиці є некоректним. Під «навчально-методичним комплектом» розуміємо створену одним авторським колективом закриту систему друкованих навчальних видань для вчителя та учнів з конкретного предмету, об’єднаних концептуально, структурно та змістовно, використання якої забезпечує досягнення учнями освітніх результатів, передбачених Державним стандартом освіти та навчальною програмою, за умов оптимальної реалізації дидактичних можливостей кожного зі структурних компонентів комплекту. 2. Генеза навчальної літератури з історії є відображенням цілісного процесу поступового розвитку системи історичної освіти в усій його складності й неоднозначності, що зумовлені багатьма суспільно-політичними, соціально-економічними та культурно-освітніми чинниками. Створення навчальної літератури з всесвітньої історії на різних етапах розвитку шкільної історичної освіти мало характерні особливості, що дозволили надати цим етапам якісних характеристик: середина ХVІІІ - початок ХХ ст. – поява перших вітчизняних навчальних посібників з всесвітньої історії в умовах зародження та становлення загальних засад викладання в школі окремого курсу всесвітньої історії; початок 20-х - перша половина 30-х рр. ХХ ст. – створення навчальної літератури з всесвітньої історії в умовах переходу освіти до «школи праці» та комплексних програм навчання, поява нових видів навчальних посібників; друга половина 30-х рр. - перша половина 50-х рр. ХХ ст. – початок розробки та використання в навчальному процесі стабільних уніфікованих навчальних видань з всесвітньої історії та жорстка регламентація процесу книговидання в умовах повернення до систематичного вивчення основ історичної науки в школах СРСР; друга половина 50-х - перша половина 60-х рр. ХХ ст. – модернізація змісту навчальної літератури з всесвітньої історії в умовах часткової десталінізації та демократизації системи освіти і запровадження концентричної структури шкільної історичної освіти; друга половина 60-х - 80-ті рр. ХХ століття – створення нових навчальних видань з всесвітньої історії, поява перших навчально-методичних комплектів в умовах реформування структури та змісту середньої освіти, активізація науково-методичних досліджень, присвячених проблемам теорії підручника та інших друкованих засобів навчання; 90-ті роки ХХ ст. - початок ХХІ ст. – поетапне створення нового покоління навчальної літератури з всесвітньої історії в умовах загальної трансформації шкільної історичної освіти в незалежній Україні, перехід від створення окремих навчальних видань до сучасних навчально-методичних комплектів. 3. Процес створення навчально-методичного комплекту з історії повинен базуватися на реалізації системи загальнодидактичних принципів: гуманізації, диференціації та індивідуалізації, системності, науковості, наочності, комплексності та структурної цілісності, проблемності, дискусійності та креативності. В умовах сучасної особистісно-орієнтованої освіти навчально-методичні комплекти з історії виконують у навчальному процесі систему методичних функцій, до яких належать: інформаційна, трансформаційна, функція управління, функція систематизації, функції організації закріплення знань, функція організації контролю та самоконтролю знань, функція організації самоосвіти, інтегруюча, координуюча, інтерактивна, виховна функції. Ці функції визначають зміст, структуру та методичний апарат компонентів навчально-методичного комплекту з історії. В систему методичних вимог до навчально-методичного комплекту в цілому, та його окремих структурних компонентів входять наступні: реалізація основних засад особистісно-орієнтованої парадигми навчання; орієнтованість НМКт на гуманітаризацію та гуманізацію історичної освіти; врахування психологічних характеристик навчальної діяльності учнів певного віку (активізація пізнавальних інтересів учнів, розвиток аналітичного, критичного та творчого мислення); дотримання спадковості НМКт з історії для різних класів та реалізація його засобами міжпредметних зв’язків; чітке визначення методичних цілей і завдань комплекту та можливостей кожного структурного компоненту НМКт в їх розв’язанні з метою забезпечення структурної єдності; забезпечення пріоритету процесуальної складової НМКт над інформаційною; спрямованість навчально-методичних комплектів на досягнення учнями конкретних результатів; оптимальне поєднання організації репродуктивної та творчої діяльності учнів в компонентах НМКт; можливість реалізації вчителем диференційованого підходу до учнів в залежності від їхніх вікових та індивідуальних особливостей, використовуючи компоненти НМКт. 4. Компонентний склад сучасного навчально-методичного комплекту виступає як форма реалізації його змісту та дидактичних функцій. До складу навчально-методичного комплекту з всесвітньої історії для основної школи входять: 1) підручник або навчальний посібник; 2) методичні рекомендації до курсу та календарно-тематичне планування; 3) методичний посібник для вчителя; 4) робочий зошит з друкованою основою; 5) зошит тематичного оцінювання; 6) хрестоматія; 7) книга для додаткового читання. Об’єднання засобів навчання у цілісну систему – навчально-методичний комплект призводить до суттєвого підвищення ефективності кожного з його компонентів. Необхідністю та реальною можливістю стає в такому випадку обґрунтований розподіл методичних функцій між компонентами комплекту з чіткою орієнтацією на обов’язкове здійснення функціонально-цільового призначення кожного з компонентів. У системі навчально-методичного комплекту проходить розвантаження поліфункціональності підручника шляхом перенесення функціонального навантаження на інші компоненти комплекту. Як основний компонент НМКт підручник відіграє організаційну і спрямовуючу роль, визначає основний зміст освіти, структуру її реалізації, а інші навчальні засоби, які доповнюють підручник, забезпечують конкретизацію, диференціацію та індивідуалізацію змісту освіти і способів оволодіння нею. 5. На основі визначення відповідних принципів, функцій, компонентного складу та системи методичних вимог розроблено та запроваджено у практику навчальних закладів експериментальні навчально-методичні комплекти з всесвітньої історії для основної школи. Зокрема, це такі навчально-методичні комплекти: 1) з інтегрованого курсу «Історія стародавнього світу. Давня історія України» для 6 класу; 2) з курсу «Історія середніх віків» для 7 класу;3) з курсу «Всесвітня історія. Новий час (ХV –ХVІІІ ст.)» для 8 класу. На основі аналізу статистичних даних щодо динаміки навчальних досягнень учнів 6-х класів та 7-х класів шкіл, де у 2006-2007 та 2007-2008 рр. використовувались названі комплекти, можна зробити висновок, що показники успішності учнів значно покращились. Отримані результати дають підстави зробити висновок про достатньо високу ефективність використання названих навчально-методичних комплектів у процесі навчання. Складність і багатовекторність даної проблеми робить неможливим її вичерпне розв’язання в межах одного дисертаційного дослідження. Подальшого вивчення потребують питання детальної розробки методичних засад розробки різних структурних компонентів навчально-методичного комплекту та методики використання НМКт в різних історичних курсах. Практичну перспективу подальшого розвитку основних ідей дослідження ми вбачаємо у створенні навчально-методичних комплектів з всесвітньої історії для 9, 10, 11 та 12 класів загальноосвітньої школи, а також створенні окремих навчально-методичних комплектів для класів різних профілів навчання. | 