У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми розвитку творчих здібностей майбутніх учителів музики в процесі вокальної підготовки, що знайшло відображення у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці особистісно зорієнтованої методики з використанням комплексу творчих методів: емоційно-усвідомленого інтонування, мелоритмізації текстів, емоційного самонастроювання, ритмічного та тембрового варіювання, вокальної імпровізації та ін. Отримані в ході теоретичного та експериментального дослідження результати дозволили зробити такі висновки: Перебудова системи вітчизняної мистецької освіти передбачає реалізацію ряду важливих завдань, одним з яких є підготовка вчителів нової формації, здатних до творчого використання могутнього потенціалу музики у музично-виховній діяльності зі школярами. Успішність виконання діяльності творчого характеру передбачає наявність відповідних творчих здібностей особистості. На основі наукового аналізу проблеми розвитку творчих здібностей особистості обґрунтовано особливості їх прояву в процесі музично-творчої діяльності через мотиваційну, когнітивну, діяльнісну сфери; подано авторське визначення, яке полягає у такому: творчі здібності майбутнього вчителя музики є найвищою концентрацією його духовних сил, емоцій, почуттів, уяви, фантазії, інтелекту; доповнюються системою особистісних утворень, що спонукають його до творчого пошуку, пізнання мистецьких явищ, набуття музично-виконавських умінь та забезпечують успішність здійснення творчої музично-педагогічної діяльності. У першому розділі розроблено та обґрунтовано структуру творчих здібностей майбутнього вчителя музики, що включає мотиваційно-пізнавальний, технологічно-регулятивний, креативно-діяльнісний компоненти. Доведено, що важливим засобом розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя музики є вокальна підготовка, яка забезпечує особистісно зорієнтований простір навчання кожного студента, передбачає емоційну насиченість навчальних занять, розвиток вокально-виконавських умінь на основі урахування природних задатків особистості, втілення умінь творчої інтерпретації музичних творів, визначення та усвідомлення творчого саморозвитку як здатності до творчої педагогічної діяльності. Розвиток творчих здібностей у процесі вокального навчання базувався, передусім, на створенні інтонаційних образів та виявленні особистого емоційно-естетичного ставлення до них. Розроблено та науково обґрунтовано критерії та показники розвиненості творчих здібностей майбутнього вчителя музики, а саме: мотиваційно-інформаційний критерій, показниками якого є спрямованість студентів на майбутню музично-педагогічну діяльність; наявність необхідних знань з теорії, історії, методики вокального виконавства; пізнавальна активність, творче мислення; емоційно-операційний критерій, що характеризується показниками сформованості вокально-виконавських умінь (чистота інтонування, чіткість дикції та артикуляції, володіння співацьким диханням, навичками резонування та ін.), адекватного емоційного відгуку на виконуваний музичний твір, відповідними образно-слуховими уявленнями щодо його інтерпретації; педагогічно-творчий критерій, який охоплює показники продуктивної музично-педагогічної діяльності: здатність обирати педагогічно доцільний вокальний репертуар відповідно до сприйняття та виконавських можливостей школярів; здатність до виразної художньо-педагогічної інтерпретації образного змісту вокального твору та художньо-досконалого його виконання; навички виконавської імпровізації; спрямованість на самовиявлення та самореалізацію у річищі музично-виховної роботи. У другому розділі згідно визначених критеріїв та показників в результаті констатувального експерименту було виявлено три рівні розвиненості творчих здібностей майбутніх учителів музики: репродуктивно-традиційний (недостатній) – у 47 % респондентів; частково-продуктивний (достатній) – у 44 % досліджуваних; продуктивно-творчий (інтенсивний) – у 9 % майбутніх учителів музики, що засвідчило необхідність проведення цілеспрямованої педагогічної роботи з розвитку даного феномену. На основі обґрунтованих теоретичних засад розвитку творчих здібностей майбутніх учителів музики в процесі вокальної підготовки та отриманих результатів діагностування розроблено та експериментально перевірено у перебігу формувального експерименту авторську методику, що включала три взаємопов’язані етапи: інформаційно-теоретичний, музично-практичний та самостійно-творчий й забезпечувала активізацію емоційно-мотиваційної сфери студентів. Запропонована методика стимулює розвиток професійних та особистісних якостей; створює широкі можливості для задоволення пізнавального інтересу студента та розвитку його обдарувань у рамках вокального навчання завдяки зростанню у змісті вокальної підготовки питомої ваги творчих завдань, створенню емоційно-позитивної аури під час вокальних занять. У ході формувального експерименту виявлено педагогічні умови, що забезпечують ефективність процесу розвитку творчих здібностей майбутніх учителів музики у вокальному класі, а саме: опора на життєвий досвід студентів і врахування їхніх індивідуальних особливостей; активізація емоційно-мотиваційної сфери студентів, яка стимулює розвиток їхніх особистісних та професійних якостей; стимулювання внутрішньої активності, самостійності студентів, зміна ролі “Я – студент, який оволодіває педагогічною професією і фаховою мистецькою освітою”, на – “Я – вчитель” з орієнтацією на майбутню продуктивну діяльність; створення ситуації успіху під час музично-творчої діяльності; забезпечення інтеграції змісту музично-теоретичних та спеціальних дисциплін. Перевірка результативності розробленої методики здійснювалася на основі контрольного діагностування рівнів розвитку творчих здібностей майбутніх учителів музики. Порівняльний аналіз засвідчив зростання позитивної динаміки розвитку творчих здібностей студентів експериментальної групи. Таким чином, експериментальна апробація розробленої методики розвитку творчих здібностей засвідчила її дієвість. Це дало підстави стверджувати, що запропонована методика суттєво підвищує рівень розвитку творчих здібностей майбутніх учителів музики, є ефективною і дієвою, і може використовуватися у навчальному процесі вищої музично-педагогічної освіти. Обробка отриманих результатів формувального експерименту здійснювалася на основі пакету статистичної обробки даних SPSS. Відмінності між рівнями розвитку творчих здібностей студентів експериментальної та контрольної груп були підтверджені за допомогою t-критерія Стьюдента та F-критерія Фішера, що дало підстави стверджувати про ефективність методики, побудованої на принципі трансформації мовної мелодики у вокально-музичну із залученням творчих методів вокального навчання: емоційно-усвідомленого інтонування, мелоритмізації текстів, емоційного самонастроювання, ритмічного та тембрового варіювання, вокальної імпровізації та ін. На основі теоретичних засад дослідження, позитивних результатів експерименту та сформульованих висновків дисертаційної роботи розроблено методичні рекомендації з розвитку творчих здібностей студентів, магістрантів із спеціальності “Вокал” (академічний, естрадно-джазовий), учителів музики загальноосвітніх шкіл, що передбачають впровадження в практику вокального навчання творчих методів, розвиваючих завдань, які сприяють актуалізації набутих знань, стимулюють розвиток самостійності студентів, їхню здатність у професійному майбутньому мислити і діяти з домінантною установкою на перетворювальну продуктивну діяльність. Виконана робота не вичерпує всіх аспектів виокремленої проблеми. Перспективи подальшої розробки проблеми вбачаються у поглибленні структурного і змістовного аналізу творчого процесу, вивченні динаміки мотивації в процесі професійної підготовки та психологічних умов актуалізації емоційно-мотиваційної сфери студентів вищих педагогічних навчальних закладів. |
