Анотація до роботи:

Чернявський С.С. Методика розслідування злочинів у сфері банківського кредитування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09. – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Національна академія внутрішніх справ України. Київ. 2001.

В дисертації проводиться комплексний криміналістичний аналіз злочинів у сфері банківського кредитування. В роботі визначене їх поняття, розкрита сутність та запропонована класифікація. Виявлений та розкритий зміст основних елементів криміналістичної характеристики цих злочинів. Центральною ідеєю роботи є розробка основ спеціальної методики розслідування злочинів у сфері банківського кредитування, що охоплює проблеми їх виявлення, типові слідчі ситуації та версії початкового етапу розслідування, організаційні й тактичні особливості проведення окремих слідчих дій, порядок та умови використання спеціальних знань, актуальні проблеми оперативно-розшукового забезпечення та взаємодії. Проведене дослідження визначається чітко вираженим прикладним аспектом та дістає практичне втілення у розроблених на його основі методичних рекомендаціях та практичних порадах для правоохоронців.

Отже, в дисертації проведений криміналістичний аналіз, розглянуті основні проблеми спеціальної методики розслідування злочинів у сфері банківського кредитування та висунуті окремі пропозиції розв’язання зазначених проблем.

Основні результати дослідження полягають у наступному:

1. В основу розробки методики розслідування злочинів у сфері банківського кредитування закладено галузевий принцип, тобто увесь спектр кримінально-правових проявів розглядається стосовно здійснення кредитних банківських операцій. Позавидовий підхід, в цілому, вбачається більш перспективним напрямом формування спеціальних криміналістичних методик розслідування банківських злочинів, ніж видовий принцип, оскільки побудований із врахуванням криміналістично значущих чинників.

2. Вивчені в ході дослідження кількісні та якісні тенденції дають підставу стверджувати, що банківська система сьогодні перетворилась у зону підвищеної кримінальної активності із специфічним “набором” кримінальних способів, механізмів, технологій підготовки, вчинення та приховання злочинів і являє собою особливу складність для правоохоронних органів щодо їх попередження, виявлення та розслідування.

3. Визначення поняття злочинів у сфері банківського кредитування пов’язане із включенням цієї групи діянь як самостійної ланки до певної системи кримінальних явищ різного порядку, зокрема – банківських злочинів – родового поняття, що, у свою чергу, є елементом загальнішого рівня, що охоплює весь клас економічних злочинів. Таким чином, вибудовується певна система понять (своєрідна тріада), починаючи від економічних злочинів, далі – банківських, та, власне, злочинів у сфері банківського кредитування.

4. Криміналістична характеристика злочинів у сфері банківського кредитування, як продукт наукового аналізу та узагальнення емпіричного матеріалу, включає систему відомостей, взаємозв’язків, що структурно розподілені на чотири блоки. Спосіб вчинення злочину є центральним елементом криміналістичної характеристики. Всі інші її структурні елементи перебувають у кореляційному зв’язку з ним.

5. Розглянуті у роботі питання про структуру злочинних груп, розподіл ролей між співучасниками, методи їх втягування у злочинну діяльність, способи зв’язку, прийоми конспірації, форми та напрями протидії правоохоронним органам мають велике значення для розслідування. Вони є важливою складовою криміналістичної характеристики банківських злочинів, повинні обов’язково враховуватися при формуванні методик розслідування окремих їх груп та потребують подальшої розробки.

6. Найважливіше місце у слідовій картині злочинів у сфері банківського кредитування займають сліди у документах. Адже в ході розслідування важливо визначити, до якої сфери відноситься документ, яким видом обліку передбачений, у скількох екземплярах складається, які існують можливості перевірки викладених у документах відомостей. З цієї точки зору потрібно встановити зв’язок доказової інформації у системі: “документ – відображений у ньому факт – виконавець документу”.

7. З розвитком підприємництва, змінами у кримінальному законодавстві першочерговим завданням при розгляді матеріалів про злочини у сфері банківського кредитування на стадії порушення кримінальної справи стає розмежування правомірного й неправомірного підприємництва, відмежування комерційного ризику та шахрайства, визначення потенційного характеру відповідальності (кримінальної, адміністративної, цивільно-правової), що вимагає від слідчого не лише ґрунтовних юридичних знань, але й спеціальної економічної підготовки.

8. Негативні наслідки розслідування злочинів у сфері банківського кредитування передусім зумовлені трьома групами факторів: по-перше, об’єктивними труднощами у розслідуванні, що визначаються специфікою технологічного процесу кредитування, великим обсягом матеріалів кримінальних справ, необхідністю розв’язання широкого спектру слідчих, оперативно-розшукових та експертних завдань; по-друге, низьким рівнем юридичної та спеціальної підготовки слідчих; по-третє, активною протидією, негативний вплив якої на хід та наслідки розслідування тут є безумовним.

9. Підвищення ефективності використання допомоги спеціалістів у розслідуванні має відбуватися у кількох напрямках: правовому – вдосконалення процесуального законодавства з метою ширшого використання спеціальних знань на різних стадіях кримінального судочинства, а також чіткішого визначення статусу суб’єктів їх застосування; організаційному – включення до штату оперативно-технічних служб спеціаліста-консультанта з різних економічних питань, розробка механізму використання правоохоронними органами допомоги спеціалістів підприємств, установ та організацій державного і недержавного секторів економіки; методичному – створення та вдосконалення методичних рекомендацій щодо порядку та форм залучення спеціалістів до розслідування, розробка типових питань, що можуть бути розв’язані окремими категоріями свідуючих осіб.

10. Розгляд проблем ревізійної діяльності дозволяє по новому поглянути на ревізію з тим, щоб розширити її можливості стосовно розслідування злочинів, додати їй універсальнішого характеру. Для цього, на погляд дисертанта, потрібно: розширити процесуальну реґламентацію вимоги про проведення ревізії на стадіях порушення кримінальної справи та досудового слідства; кожну конкретну справу розглядати із врахуванням потенційної потреби проведення ревізії, а з цією метою – розробити і впровадити у слідчу практику типові переліки питань по кожній категорії справ; передбачити додаткові процесуальні права слідчого при взаємодії з ревізійними апаратами, а також внести відповідні зміни до відомчих нормативних актів, що реґламентують проведення ревізій на вимогу правоохоронних органів.

11. З метою удосконалення механізму оперативно-розшукового забезпечення розслідування злочинів у сфері банківського кредитування та інших економічних злочинів, на думку автора, треба переглянути існуючі сьогодні критерії оцінки роботи оперативних підрозділів та слідчих, зорієнтувавши їх на кінцеві результати розслідування за принципом “загальні цілі системи кримінального судочинства забезпечуються засобами, що в свою чергу є цілями її підсистем”. У зв’язку з цим, не менш важливим завданням на сьогодні є відновлення вкрай застарілого порядку збору, накопичення, обробки й аналізу даних кримінальної статистики.

12. Вивчення практики взаємодії правоохоронних органів з іншими державними та недержавними структурами у напрямку протидії банківським злочинам дозволяє констатувати: по-перше, ринкові відносини, що базуються на конкуренції суб’єктів підприємництва і невтручанні держави у комерційні процеси надто ускладнюють взаємний обмін інформацією; по-друге, права та обов’язки правоохоронних органів в одержанні та використанні різної інформації з обмеженим доступом, а також відповідних власників такої інформації щодо створення режиму її збереження, в існуючих нормативних актах розглядаються ізольовано. Це створює додаткові проблеми для обох сторін. По-третє, подолання існуючих протиріч можливе лише шляхом комплексного підходу до розробки відповідної нормативної бази, а також формування спільної системи економічної безпеки для всіх суб’єктів підприємницької діяльності.

Публікації автора:

1. Чернявський С.С. Кредитно-банківські злочини: проблеми розробки криміналістичної методики // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України, 2000. – № 3. – С. 253-259. (0,4 д.а.).

2. Чернявський С.С. Кредитно-банківські злочини: криміналістичне розуміння та проблеми класифікації // Науковий вісник Академії державної податкової служби України, 2000. – № 4 (10). – С. 144-154. (0,5 д.а.).

3. Чернявський С.С. Криміналістичні аспекти розкриття економічних злочинів // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. Бюлетень Київського Інституту внутрішніх справ МВС України, 2001. – № 6. – С. 166-122. (0,4 д.а.).

4. Чернявський С.С. Злочини у сфері банківського кредитування: криміналістичний аналіз // Право України, 2001. – № 7. – С. 60-64. (0,4 д.а.).

5. Бахін В.П., Чернявський С.С. Економічні злочини: актуальні проблеми криміналістичного дослідження // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України, 2001. – №1. – С. 253-261. (0,2 / 0,2 д.а.).

6. Джужа О., Голосніченко Д., Чернявський С. Злочини у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності: кримінологічний аналіз // Право України, 2000. – № 11. – С. 43-45. (0,1 / 0,1 / 0,2 д.а.).

Анотації