В дисертації проведений криміналістичний аналіз, розглянуті основні проблеми спеціальної методики розслідування торгівлі людьми та висунуті окремі пропозиції розв’язання зазначених проблем. Основні результати дослідження полягають у наступному: Вивчені в ході дослідження кількісні та якісні тенденції дають підставу стверджувати, що торгівля людьми сьогодні перетворилася у сферу підвищеної кримінальної активності із специфічним “набором” кримінальних способів і механізмів підготовки та вчинення злочинів і являє собою особливу складність для правоохоронних органів щодо її попередження, виявлення та розслідування. Криміналістична характеристика торгівлі людьми, як продукт наукового аналізу та узагальнення емпіричного матеріалу, включає систему відомостей, взаємозв’язків, що структурно розподілені на чотири блоки і перебувають у кореляційному зв’язку: спосіб вчинення злочину, “слідова картина”, особа злочинця, особа потерпілого. Для розслідування торгівлі людьми на перший план виступають ознаки способу вчинення злочину, які відбиваються у комплексі різноманітних матеріальних та ідеальних слідів, що дозволяє зорієнтуватися у вчиненому діянні та намітити найбільш оптимальні методи його розслідування. Розуміння закономірних зв’язків між системою слідів та іншими елементами криміналістичної характеристики торгівлі людьми надає можливість правильно визначити методичну схему розслідування В структурі криміналістичної характеристики торгівлі людьми особа потерпілого відіграє важливу роль як джерело фактичної інформації, що має організаційне і тактичне значення для виявлення та розкриття зазначеної категорії злочинів. Це пояснюється такими обставинами: а) певної вибірковості дій злочинця, що вказують на взаємозв’язок між особливостями його особи і особи потерпілого; б) наявністю і характером відношень між потерпілим і злочинцем, які впливають на способи вчинення злочину. Розглянуті у роботі питання про структуру злочинних груп, розподіл ролей між співучасниками, способи зв’язку, прийоми конспірації, форми протидії правоохоронним органам є важливою складовою криміналістичної характеристики торгівлі людьми і повинні обов’язково враховуватись при розслідуванні цих злочинів, плануванні й проведенні окремих слідчих дій та потребують подальшої розробки. Необхідність включення до методики розслідування торгівлі людьми етапу виявлення ознак злочину обумовлена, насамперед, специфікою механізму вчинення торгівлі людьми та особливостями одержання первинної інформації, підвищеною латентністю цього виду злочину, складністю виявлення його ознак, а також тією обставиною, що переважна більшість цих злочинів виявляється безпосередньо органом дізнання. Ефективність розслідування торгівлі людьми залежить від того, наскільки діяльність слідчого та взаємодіючих з ним органів дізнання відповідає особливостям злочину та обстановки, що складається під час розслідування. Така відповідність насамперед багато в чому визначається чітким уявленням про обставини, які підлягають встановленню, що, в свою чергу, є кінцевою метою розслідування. Визначення типових слідчих ситуацій і розробка на цій основі рекомендацій з методики розслідування торгівлі людьми необхідні для правильної побудови слідчих версій, визначення напрямку подальшого розслідування, виявлення обставин, що мають значення для справи, вибору комплексу та черговості слідчих дій. Одним з перспективних напрямків оптимізації і підвищення ефективності розслідування торгівлі людьми є дослідження і подальша розробка типових версій. Використання систем типових версій вносить у розслідування елемент точності, повноти розслідування, допомагає слідчому проаналізувати відомі йому аналогічні ситуації і відібрати підходящі під конкретний випадок. Узагальнення практичного досвіду свідчить, що однією з вирішальних умов підвищення ефективності розкриття і розслідування торгівлі людьми є постійно діючі слідчо-оперативні групи. В таких групах ефективна тактична взаємодія співробітників досягається розробкою процесуальних дій і оперативно-розшукових заходів з конкретизацією завдань і обов’язків кожного з учасників на певному етапі розслідування. У свою чергу, організаційна взаємодія забезпечується вертикальними зв’язками підпорядкування і горизонтальними зв’язками інформаційного обміну та співробітництва. |