У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявилося в розробці криміналістичної методики розслідування хабарництва. У результаті дослідження можуть бути сформульовані такі висновки: 1) розслідування хабарництва становить значну складність, зумовлену латентним характером злочину, де хабарник і хабародавець однаково заінтересовані в його приховуванні; 2) основою методики розслідування хабарництва є дослідження криміналістичної характеристики останнього як комплексу криміналістично важливих елементів, що визначають у своїй системі основні напрямки розслідування; 3) ключовою проблемою розслідування хабарництва є виявлення способів учинення і приховування злочину, зумовлених напрямком діяльності підприємств та установ і використанням злочинцем різного рівня посадових функцій; 4) ринкова економіка держави й недосконалість законодавства використовуються злочинцями для пошуку нових форм хабарництва, особливо в господарських і банківських структурах; 5) специфіка розслідування хабарництва полягає в комплексі початкових слідчих та оперативно-розшукових дій, які дозволяють одержати доказову інформацію. Серед них: огляд і виїмка документів, допит, обшук у хабарника, затримання, призначення і проведення різного роду експертиз; 6) у методиці розслідування хабарництва важливе місце належить плануванню й організації розслідування. Особливостями планування є висунення слідчих версій, підставою для яких є різного роду інформація, у тому числі заява хабародавця, а також дані оперативно-розшукових органів щодо випадків хабарництва, їх місця й часу. Організація розслідування передбачає планомірне виконання окремих слідчих дій, оперативно-розшукових заходів; 7) ефективним способом розслідування хабарництва є планування й організація тактичних операцій як найбільш досконалої форми розслідування, що передбачає комплекс слідчих та оперативно-розшукових дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання. Характер останніх визначається способами хабарництва і його приховування. Тактичні операції формуються відповідно слідчій ситуації, яка склалася на певному етапі розслідування; 8) важливе значення в розслідуванні хабарництва має проведення таких слідчих дій, як допит обвинуваченого та призначення і проведення експертиз. Допит обвинуваченого становить собою організовану систему тактичних прийомів, спрямованих на одержання доказової інформації, де важлива роль належить рефлексивному мисленню й управлінню. Логіка допиту визначається комплексом доказів, які є у справі. Призначення і проведення експертиз має різноманітний характер, що залежить від завдань, які можуть бути ними вирішені. До їх числа належать дактилоскопічна, почеркознавча, фоноскопічна та ін.; 9) методика розслідування хабарництва, як і її ефективність, зумовлені найбільш оптимальним комплексом слідчих та оперативно-розшукових дій, спрямованих на швидкість і результативність розслідування. Такий комплекс представлено у цьому дослідженні. Основні положення дисертації викладені у таких роботах автора: 1. Мышков Я.Е. Допрос заявителя при расследовании взяточничества // Пробл. законності: Респ. міжвідомч. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. – Вип. 59. – С. 178-182. 2. Мишков Я. Криміналістична характеристика хабарництва // Вісн. Акад. прав. наук України. – Х.: Право, 2003. – № 1 (32). – С147-153. 3. Мышков Я.Е. Организация расследования взяточничества // Вісн. Луган. акад. внутр. справ МВС імені 10-річчя незалежності України: Наук.-теорет. журн. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2003. – С. 116-124. 4. Мышков Я.Е. Координация следственной и оперативно-розыскной деятельности при расследовании взяточничества // Пробл. законності: Респ. міжвідомч. наук. зб. / Відп. ред. В.Я.Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. – Вип. 64. – С. 189-199. 5. Мышков Я.Е. Назначение и производство экспертиз при расследовании взяточничества // Актуальні проблеми криміналістики: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Х.: Гриф, 2003. – С. 164-166. | 