У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми методичного забезпечення підготовки педагогічних кадрів до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва. Розроблено поетапну методику формування мотивації, теоретичної компетентності, а також розвитку практичних умінь майбутніх учителів музики в галузі музично-сценічної діяльності та педагогічного керівництва музично-театральною діяльністю учнів. Дані, отримані в ході теоретичного та експериментального дослідження, в цілому підтвердили гіпотезу і дали підстави для таких висновків: 1. У результаті аналізу й узагальнення наукової літератури визначено, що театр є різновидом мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами. Сутнісною ознакою музично-театральної діяльності виступає пріоритет музики над іншими засобами театрально-сценічної репрезентації. Дитячий музичний театр, вбираючи провідні ознаки професійного театру, має специфіку, зумовлену можливостями художнього сприйняття та творчості дітей. У дослідженні акцентується положення щодо високого естетико-виховного потенціалу музично-театральної діяльності школярів, функціями якої визначено художньо-пізнавальну, емоційно-оцінну, мистецько-творчу, мистецько-комунікативну та художньо-гедоністичну. Вказані функції системно охоплюють процес естетичного розвитку учнів в єдності активізації їх пізнавального інтересу, стимулювання до переживання і оцінки явищ дійсності та мистецтва, заохочення до художньої діяльності, забезпечення продуктивного спілкування між собою на ґрунті мистецтва та отримання естетичної насолоди від споглядання і творення прекрасного. 2. Аналіз наукової літератури виявив відсутність цілісної методичної концепції щодо підготовки майбутніх учителів музики до організації музично-театральної діяльності учнів, недостатню розробку методів формування у студентів театральних умінь в процесі музичного навчання та відокремленість проблематики музичного навчання і методичної підготовки майбутніх учителів музики від потреб художньо-виховної роботи в сучасній школі, зокрема від завдань поліхудожнього виховання учнівської молоді. 3. Обґрунтовані в процесі дослідження критерії та рівні підготовки студентів до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва спрямовано на забезпечення об’єктивності у виявленні результатів експерименту, цілісне їх охоплення, всебічний аналіз результативності запропонованої методики. Визначення міри зацікавленості студентів музично-театральним мистецтвом як засобом естетичного виховання школярів, міри інформативної обізнаності в галузі дитячого музично-театрального мистецтва, ступеню сформованості музично-акторських і музично-режисерських умінь студентів та міри їх здатності до методико-організаторської діяльності в галузі учнівської музично-театральної творчості сприяє логічному та вмотивованому підходу до класифікації експериментальних даних. У результаті діагностування існуючого стану музичної та методичної підготовки майбутніх керівників шкільних музичних театрів виявлено відсутність театральної спрямованості занять у музично-виконавських класах, недостатню насиченість теоретичних курсів специфічною музично-театральною інформацією, переважне зосередження мотиваційних векторів підготовки у площині суто музичної діяльності майбутніх учителів музики. 4. Система викладання музичних та методичних дисциплін містить оптимальний ресурс можливостей для підготовки майбутніх учителів музики до керівництва музично-театральною діяльністю дітей. Провідним інструментом розвитку методики відповідної підготовки виступає впровадження елементів театральних технологій до процесу музично-виконавського розвитку майбутніх учителів. Театралізовані форми роботи, будучи додатковим засобом навчання, водночас збагачують і розширюють можливості студентів у художньо-образному сприйнятті та інтерпретації музики. Зміст і структура підготовки передбачає тривимірність підходів (психологічний, мистецько-теоретичний та мистецько-практичний) до осягнення специфіки естетичного виховання школярів засобами мистецтва музичного театру. 5. Удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва передбачає розширення та упорядкування теоретичних відомостей майбутніх учителів музики в напрямку сконцентрованої подачі інформації з трьох напрямків знання – мистецтвознавства, психології та педагогіки в процесі викладання спецкурсу. Проблемний виклад теоретичного матеріалу та підпорядкування його практичним методичним завданням сприяють збагаченню загальної мистецької ерудиції, усвідомленню студентами ролі театрального мистецтва в поліхудожньому вихованні школярів. 6. Методична інструментовка підготовки включає застосування широкого діапазону способів взаємодії викладачів та студентів з метою надання психологічної підтримки майбутнім учителям у набутті нових умінь з театрального мистецтва, активізації варіативно-творчих засад їх мистецького навчання шляхом введення елементів театралізації до процесу освоєння музично-виконавських умінь, розширення поліхудожньої компетентності та практичного оволодіння методичними прийомами залучення школярів до музично-театральної діяльності. 7. Методика підготовки студентів до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва передбачає певну послідовність: від формування зацікавленості музично-театральним мистецтвом через оволодіння теоретичними знаннями щодо специфіки музичного театру, основ музично-театральної творчості учнівської молоді та практичними уміннями в галузі власної музично-сценічної творчості до освоєння методичних засобів організації музичного театру у школі. 8. Методика підготовки студентів до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва включає три етапи, що забезпечують поступовий перехід від спонтанних до усвідомлених мистецько-педагогічних дій студентів. У цілому хід підготовки майбутніх учителів музики до означеної діяльності є керованим цілісним творчим процесом, в результаті якого формується різнобічна компетентність педагога, який здатен активно виявити себе у практичній реалізації виховного потенціалу музично-театрального мистецтва в школі. 9. Ефективність розробленої методики підготовки майбутніх учителів музики до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва підтверджено результатами експериментального дослідження, які свідчать про суттєве зростання позитивної мотивації, збільшення обсягу теоретичних знань і практичних умінь майбутніх учителів музики в галузі музично-театрального мистецтва та методики його впровадження в художньо-виховній роботі зі школярами. Проблема підготовки студентів до естетичного виховання школярів засобами музично-театрального мистецтва складна й багатогранна. У подальшій її розробці перспективними є такі аспекти: розвиток духовної культури особистості в процесі музично-театральної діяльності; музично-театральна діяльність як напрям поліхудожнього виховання студентів педагогічних університетів; теоретичні й методичні засади впровадження елементів сценічно-театральної дії у систему музично-педагогічної освіти. Проведене дослідження створює підстави для розробки методичних рекомендацій Міністерству освіти і науки України щодо розширення функцій музично-педагогічної освіти, введення до навчальних планів і програм обґрунтованих пропозицій, які сприяли б розвитку в майбутніх учителів музики умінь педагогічного керівництва музично-театральною творчістю школярів, введення додаткової спеціалізації “Керівник шкільного музичного театру”, створення відповідних спецкурсів. |