У висновках викладено основні результати дослідження, намічено перспективи подальшої роботи. Теоретичний аналіз наукових основ дослідження дозволив спрямувати зміст навчання в класах із поглибленим вивченням української мови на досягнення належного рівня сформованості умінь і навичок володіння усним та писемним науковим мовленням відповідно до всіх видів мовленнєвої діяльності, через що вдосконалюється комунікативна, мовленнєва, мовна, культурологічна компетентність школяра, його творчі здібності, культура спілкування в навчальному процесі та майбутній професійній діяльності. Як показало дослідження, опрацювання науково-навчальних текстів у класах з поглибленим вивченням української мови залежить від застосування когнітивно-комунікативної методики, зумовленої насамперед комунікативною та пізнавальною функціями мови, побудованої на лінгвістичних психологічних і лінгводидактичних засадах, спрямованих на поглиблене засвоєння шкільного курсу мови через активізацію процесів пізнання старшокласниками мовної картини світу. Аналіз наукової й методичної літератури з досліджуваної проблеми, анкетування вчителів-словесників та учнів 9-11 профільних (філологічних) класів переконали в недостатній увазі до опрацювання науково-навчальних текстів у сучасній шкільній практиці. Розгляд науково-методичних джерел підтвердив, що питання мовленнєвих умінь і навичок у роботі з текстами розглядалися вченими, проте методика роботи з науково-навчальними текстами не знайшла відображення в їхніх працях. Результати констатувальних зрізів дозволили виявити недоліки, характер яких залежить від теоретичних знань зі стилістики, лінгвістики тексту та видів мовленнєвої діяльності, однотипності методів та прийомів у роботі з науково-навчальними текстами, загального інтелектуального збагачення випускників-філологів та розвитку комунікативно розвиненої особистості старшокласника.
Анкетування вчителів засвідчило недостатню увагу до текстоцентричності сучасного уроку, розвитку наукового мовлення школярів та необхідності урізноманітнення форм і методів роботи з науково-навчальними текстами. Дослідне навчання підтвердило, що опрацювання науково-навчальних текстів у старших класах з поглибленим вивченням української мови повинне мати комунікативне, функціонально-стилістичне та діяльнісне спрямування й забезпечуватися використанням вправ репродуктивного, репродуктивно-креативного та креативного характеру з опорою на теоретичні й практичні знання, сформовані в основній школі. Розроблена програма експериментального навчання української мови, що включала зміст, форми, уміння й навички, сформовані в процесі роботи з науково-навчальними текстами, створена на її основі лінгводидактична модель передбачали вивчення української мови за модулями, кожен з яких теоретичні відомості чинної програми поєднував з відомостями про текст, його структуру, стилі, типи, жанри та практичний матеріал, зорієнтований на розвиток й удосконалення комунікативної компетенції старшокласників під час опрацювання науково-навчальних текстів. Дослідне навчання, що здійснювалося протягом підготовчого, пізнавально-формувального, узагальнювально-систематизувального етапів, відповідно до розробленої спеціальної системи поглибленого навчання мови, в основу якої покладено загальнодидактичні та лінгводидактичні принципи, що забезпечувало цілісність методики роботи з науково-навчальними текстами.
У ході експериментальнго дослідження найефективнішим засобами засвоєння лінгвістичної теорії та розвитку зв’язного мовлення старшокласників виявилися вправи репродуктивного, репродуктивно-креативного, креативного характеру, що забезпечувало удосконалення комунікативних умінь і навичок, поглиблення знань учнів з усіх розділів сучасного мовознавства. Змодельована й розроблена методика роботи з науково-навчальними текстами у старших класах з поглибленим вивченням української мови спиралася не тільки на традиційну класифікацію методів, що ґрунтується на взаємодії вчителя і учнів на уроці, але й нові, інтерактивні методи. Вони сприяли підвищенню пізнавальної активності старшокласника, готовності до сприймання, розуміння та засвоєння навчального матеріалу, подальшого формування високого рівня комунікативних умінь та навичок старшокласників створювати власні науково-навчальні тексти різних типів і жанрів мовлення. Практична реалізація розробленої методичної системи довела ефективність впливу на процес поглиблення знань з української мови та удосконалення комунікативних умінь спиратися на міжпредметні зв’язки, що підтвердилося систематичним використанням науково-навчальних текстів різних шкільних дисциплін на уроках української мови, оволодіваючи змістом і структурою цих текстів, випускники впевнено почувалися в різноманітних комунікативних ситуаціях, виявляли здатність репрезентувати уміння відтворювати наукове мовлення, створювати власні висловлювання. Результати проведеного дослідження, зрізові контрольні роботи підтвердили позитивні зрушення в розвитку наукового мовлення старшокласників, які навчалися за розробленою методикою з використанням нових педагогічних технологій. Матеріали експериментального навчання в старших класах філологічного профілю підтвердили робочу гіпотезу дослідження.
Дисертаційне дослідження не претендує на остаточне розв’язання проблеми опрацювання науково-навчальних текстів у старших класах з поглибленим вивченням української мови, а відображає лише основні аспекти цієї роботи і є перспективним напрямом для подальшої розробки, зокрема в умовах профільного навчання за програмами 12-річної школи з урахуванням наступності і перспективності розвитку комунікативної компетенції учнів різних типів шкіл. Основні положення дослідження відображено в таких публікаціях: Андрієць О.М. Текст та його опрацювання в школі // Таврійський вісник освіти: Науково-методичний журнал. – Херсон, 2003. – №2. – С.194-199. Андрієць О.М. Аналіз тексту як засіб міжпредметного зв’язку // Актуальні проблеми викладання філологічних дисциплін: Зб. наук. праць. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. – С. 162-167. Андрієць О.М. Конспектування науково-навчальних текстів учнями старших класів шкіл з поглибленим вивченням української мови // Печатное слово: Информационно-методический журнал. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. – №6/17. – С. 64-65. Андрієць О.М. Жанрова різноманітність науково-навчальних текстів як засіб формування наукового мовлення старшокласників // Педагогічні науки: Зб. наук. праць.– Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. – Вип. 41. – С. 95-99. Андрієць О.М. Шкільна лекція як засіб формування наукового світогляду старшокласників // Проблеми формування мовної особистості учнів середніх загальноосвітніх закладів: Зб. наук. праць. – Рівне, 2006. – С. 39-42. Андрієць О.М. Психологічні основи наукового мовлення старшокласників // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – Тернопіль, 2006. – №8. – С. 106-111. Андрієць О.М. Навчальна дискусія як засіб розвитку наукового мовлення старшокласників // Лінгвалізація світу: Теоретичний та методичний аспекти: Зб. матеріалів Міжнарод. наук. конф. – Черкаси: Брама-Україна, 2007 – С. 471-476. Андрієць О.М. Роль науково-навчального тексту у формуванні стилістичних умінь і навичок старшокласників // Освіта на Луганщині: науково-методичний журнал. – Луганськ, 2007. – №1 (26). – С. 120-125. Андрієць О.М. Система вправ для роботи з науково-навчальним текстом у старших класах з поглибленим вивченням української мови // Педагогічні науки: Зб. наук. праць. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. – Вип. 44. – С. 67-73. Науково-навчальний текст як засіб формування мовленнєвої компетенції старшокласників // Вересень: науково-методичний, інформаційно-освітній журнал. – Миколаїв, 2007. – №1-2 (38-39). – С. 66-71.
|