В дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та нове рішення актуального наукового завдання, яке полягає в удосконаленні методик оптимізації періодичності ТО зразків ІТ тривалого зберігання з урахуванням почасової надмірності та неповної інформації щодо безвідмовності. Головними науковими результатами є дві удосконалені методики визначення оптимальних значень періодичності проведення ТО зразків ІТ тривалого зберігання. В основі першої методики лежить використання повної інформації щодо безвідмовності зразка ІТ, що зберігається, а другої методики – неповної (обмеженої) інформації. Відрізняються методики і методами рішення сформульованого завдання. Відмінність цих методик від відомих, що визначає їх новизну і сутність удосконалення, полягає у комплексному врахуванні почасової надмірності, що використовується під час виконання ТО, неповної інформації щодо безвідмовності зразка ІТ, який зберігається, та часу його перебування у стані прихованої відмови. Таке більш повне урахування факторів реального процесу зберігання і обслуговування ІТ дозволяє отримувати результати розрахунків періодичності проведення ТО, які більш достовірно відображають процеси, що досліджуються. Головними практичними результатами дисертації є методика обґрунтування раціональних значень параметрів ТО інженерної техніки тривалого зберігання, в основі якої містяться вказані вище наукові результати, які забезпечують розрахунок оптимальних значень періодичності проведення ТО, а також сітьова модель, яка дозволяє досліджувати процес виконання операцій обслуговування. Використання цієї методики для дослідження конкретного зразка ІТ тривалого зберігання (плаваючого гусеничного транспортеру ПТС-2) дозволило обґрунтувати рекомендації щодо удосконалення існуючої системи ТО цього зразка. Сутність цих рекомендацій зводиться до корегування термінів проведення і тривалості виконання ТО, а також уточнення переліку операцій обслуговування та черговості їх виконання. В результаті проведеного техніко-економічного аналізу показано, що впровадження цих рекомендацій може забезпечити щорічну економію трудовитрат під час виконання основних технічних заходів обслуговування зразка ІТ тривалого зберігання до 21%, а експлуатаційних матеріалів – до 18% при забезпеченні коефіцієнта готовності на рівні не нижче 0,98. Достовірність отриманих результатів підтверджується збігом теоретичних розрахунків з результатами, отриманими під час перевірок технічного стану інженерної техніки тривалого зберігання. Слід зазначити, що наукові і практичні результати мають подвійне застосування, тобто можуть бути використані для обґрунтування раціональних значень параметрів не тільки ІТ, але і інших зразків озброєння і військової техніки. | 