Результати проведеного теоретичного й експериментального дослідження методологічних і психолого-дидактичних засад методики навчання загальної фізики на факультетах нефізичних спеціальностей у вищих педагогічних навчальних закладах підтверджують гіпотезу і дають підстави для таких висновків і рекомендацій: 1. Актуальність проблеми дослідження випливає з невідповідності існуючої організації освіти, змісту, методів і засобів навчання та виховання вимогам нової, високотехнічної цивілізації, що вступає в інформаційне поле, в якому первинними чинниками стають знання, досвід, ціннісні орієнтації людини, її пізнавальна та пошукова активність, готовність до безперервної освіти, посилення гуманістичної і гуманітаристичної спрямованості навчання та виховання. 2. У структурно-організаційному аспекті фундаментальна підготовка, як одна із складових підготовки у вищій педагогічній школі, розглядається як відкрита динамічна система взаємозв’язаних і взаємозумовлених фундаментальних навчальних дисциплін, які забезпечують прогнозовану якість вивчення загальнопрофесійних і спеціальних навчальних дисциплін з цільовою настановою – формування професійно-значущих властивостей особистості, тобто має чітко визначену професійну спрямованість при посиленні значення міжпредметних зв’язків. 3. Вихідними принципами проблеми дослідження є положення про те, що основою розвитку навчання загальної фізики і виховання особистості є навчально-пізнавальна і дослідницька діяльність; діяльнісний підхід до процесу навчання, врахування того об’єктивного існуючого чинника, що рушійною силою процесу пізнання є внутрішні суперечності між зростаючою складністю, новизною завдань, вимогами до навчання та можливостями студента в умовах обмеженості часу; принцип диференціації, інтеграції, індивідуалізації та системності навчання. 4. Системний підхід до аналізу навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності студентів дозволив визначити методологічні, психолого-дидактичні й методичні засади з урахуванням особливостей взаємозв’язку і взаємозумовленості структурних компонентів: цільового, особистісно-операційного, емоційно-вольового, контрольно-регуляційного й оцінно-результативного. Такий підхід дає можливість розробити об’єктивну модель процесу навчання і методику навчання загальної фізики на нефізичних спеціальностях вищих педагогічних навчальних закладів. 5. У принциповому поліпшенні навчально-виховного процесу, як ефективно діючої дидактичної системи, бачиться така його побудова, яка базується на комунікативній діяльності, що характеризує взаємостосунки і взаємовплив між викладачем і студентом. Внаслідок цього дія і взаємодія переходять у складний опосередкований взаємовплив, виникає єдність суб’єктів процесу і створюються умови для їх взаєморозвитку і взаєморозкриття, що веде до співдружності й співпраці викладачів та студентів на партнерських засадах під час вивчення курсу загальної фізики. 6. Ефективність і результативність розвитку пізнавальної активності та способів діяльності студентів у процесі вивчення загальної фізики забезпечується використанням продуктивних методів навчання в умовах раціонального поєднання організаційних форм навчання на основі інноваційних технологій навчання (акмеологічних, проблемно-модульних, дистанційної), закріпленням й вдосконаленням навчально-пізнавальної діяльності через систему професійно-спрямованих пошуково-творчих завдань, розв’язання яких потребує використання проблемно-модульного підходу до навчання і виховання, мотивацію пізнавальної діяльності. 7. Особливо важливу роль для підготовки студентів із загальної фізики на нефізичних спеціальностях відіграє їх самоосвітня діяльність, яка розробляється на основі: а) структурованого змісту навчального курсу, розділу або теми дисципліни, що вивчається; б) загальних способів і методів активізації навчального процесу; в) характеристик, які залежать від завдань, що становлять самоосвітню діяльність. Розроблені та теоретично обґрунтовані структурні компоненти професійної самоосвітньої діяльності (суб’єкт, об’єкт, мета, зміст, засоби здійснення діяльності, результат) відображають зміст її реалізації в умовах навчання та подальшої професійної діяльності. На основі діяльнісного підходу виділено методи стимулювання та мотивації самостійної навчальної роботи, методи контролю та самоконтролю. 8. Упровадження проблемно-модульного підходу, акмеологічних і дистанційних технологій навчання у навчально-виховний процес, організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів-предметників впливає на дидактичну систему вивчення загальної фізики на нефізичних спеціальностях на всіх її рівнях: а) на рівні цілей навчання – з’являється мета підготовки студентів до життя в інформатизованому сучасному суспільстві; б) на рівні змісту навчання – виникає потреба введення в курс загальної фізики нового змісту прикладного характеру та перегляд попереднього змісту з урахуванням інтеграційних процесів, характерних для розвитку науки кінця XX – початку XXI століття; в) на рівні методів навчання – дозволяє ширше застосовувати продуктивні, розвиваючі методи навчання дослідницького характеру; г) на рівні організаційних форм – упровадження прогресивних форм навчання; нестандартних і нетрадиційних занять типу бінарних, інтегральних, з використанням сучасних технічних засобів, комп’ютерної техніки. Основний зміст дисертації відображено в таких працях: (Витяг із загального списку робот автора, який включає 22 назви) 1. Богданов І.Т. Нові інноваційні технології навчання фізики на нефізичних спеціальностях вищих педагогічних закладів // Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського ДПУ. Серія педагогічна: Дидактика природознавчо-математичних дисциплін та освітніх технологій. – Кам’янець-Подільський: К-ПДПУ, 1999. – Вип. 5. – С. 14-18. 2. Богданов І.Т., Сергєєв О.В. Дистанційне навчання – висока освітня технологія // Зб. наук. праць: Педагогічні науки. –Херсон: Айлант. 1999.– Випуск 9.– С. 7-12. (60%). 3. Богданов І.Т., Сергєєв О.В. Фундаментальна фізична підготовка спеціаліста до розв’язання професійних задач // Зб. наук. праць Бердянського педінституту ім. П.Д. Осипенко: Педагогічні науки. – Бердянськ: БДПІ, 1999. – № 3-4. – С. 30-38. (50%). 4. Богданов І.Т., Круцило І.К., Сергєєв О.В. Професійна спрямованість лабораторно-практичних занять як умова інтенсифікації підготовки вчителів у педагогічних навчальних закладах // Вісник Луганського державного педуніверситету ім. Т. Шевченка: Педагогічні науки. – Луганськ: ЛДПУ, 2000. – № 1. – С. 15-21. (50%). 5. Богданов І.Т., Сергєєв О.В. Акмеологічні технології професійного навчання майбутнього вчителя-предметника // Вісник Чернігівського держуніверситету ім. Т.Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. – Чернігів: ЧДПУ, 2000. – Випуск 3. – С. 154-160. (75%) 6. Богданов І.Т. Загальні засади навчання в сучасній вищий професійній школі // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко: Педагогічні науки. – Бердянськ: БДПІ, 2000. – № 1. С. 34-41. 7. Сергєєв О.В., Богданов І.Т. Акмеологічний принцип: його сутність і призначення // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. – Херсон: Айлант, 2000. – Випуск 15. – Ч. І. – С. 147-153. (75%). 8. Богданов І.Т. Технологія проведення лабораторного практикуму з фізики // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко: Педагогічні науки. – Бердянськ: БДПІ, 2000. – № 4 . С. 136-145. 9. Богданов І.Т. Проблеми самоосвітньої діяльності студентів педагогічних навчальних закладів // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: Серія педагогічна: Дидактики дисциплін природознавчо-математичної та технологічної освітніх галузей. – Кам’янець-Подільський: К-ПДПУ, 2000. – Випуск 6. – С. 67-72. 10. Богданов І.Т., Сергєєв О.В. Дидактична сутність навчання (інноваційний підхід до вивчення фізики) // Наукові записки. – Серія: Педагогічні науки. – Засоби реалізації сучасних технологій навчання. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. – Випуск 34. – С. 12-16. (50%). 11. Богданов І.Т., Сергєєв О.В. Акмеологія вдосконалення професійної діяльності вчителя-предметника // Наукові записки (Педагогічні та історичні науки). – К: НПУ імені М.П. Драгоманова. 2001. – Випуск XLIII. – С. 41-47. (60%). 12. Богданов І.Т. Фундаменталізація професійної освіти у вищих навчальних педагогічних закладах // Зб. наук. праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – № 4. – Бердянськ: БДПУ, 2002. – С. 91-98. 13. Богданов І.Т. Предмет, цілі і завдання вивчення загальної фізики на нефізичних спеціальностях // Зб. наук. праць Кам’янець-Подільского державного педагогічного університету: Серія педагогічна: Дидактики дисциплін фізико-математичної та технологічної освітніх галузей. – Кам’янець-Подільський: К-ПДПУ, 2002. – Вип. 8. – С. 129-136. 14. Богданов І.Т. Психолого-педагогічні передумови навчання загальної фізики на нефізичних спеціальностях // Матеріали міжнародної конференції “Сучасні тенденції розвитку природничо-математичної освіти”. – Херсон: Видавництво ХДПУ, 2002. – С. 3-8. 15. Богданов І. Т. Дидактичні матеріали з курсу загальної фізики для нефізичних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. – Бердянськ.: БДПУ, 2002. – 85 с. | 