1. Аналіз джерельної бази дослідження дав можливість визначити основні функціональні типи монологів для навчання студентів мовних ВНЗ на початковому етапі: монолог-опис та монолог-розповідь. Навчання повинно відбуватися у послідовності від монологу-опису до монологу-розповіді. 2. У дослідженні було проаналізовано, що загальними психологічними характеристиками іншомовного монологічного спілкування є організованість, цілеспрямованість, розгорнутість, довільність, які витікають з його контекстної природи та реалізуються у таких характеристиках усного монологічного мовлення як послідовність, логічність, тематичність та iнформативнiсть. Визначено, що за функціональною психологічною схемою породження мовленнєвого висловлювання його механізм складається зі спонукально-мотиваційної, аналітико-синтетичної та виконавчої фаз. Саме аналітико-синтетична фаза відіграє вирішальну роль у процесі породження усного монологічного мовлення, оскільки її основним змістом є механізм внутрішнього оформлення висловлювання, де формуються основні якості усного монологічного мовлення – логічність, зв’язність, розгорнутість З’ясовано, що лінгвістичними особливостями усного японського монологічного мовлення є: наявність простих і складносурядних речень, граматичних структур типу: , видо-часових форм типу: ~, ; нейтральних слів, слів, що виражають просторові відносини, констатацію фактів для монологу-опису та видо-часових форм дієслова типу:, сполучників та сполучникових прислівників типу: , простих і складнопідрядних речень з підрядними часу; у розповіді про минулі події типу: ; у розповіді про те, що відбувається типу:; у розповіді про майбутні події – простого майбутнього часу, який в японській мові збігається за формою з теперішнім часом; нейтральних слів, слів, що виражають просторові відносини, констатацію фактів для монологу-розповіді. 3. Теоретично обґрунтовано методику навчання студентів мовних спеціальностей усного японського монологічного мовлення на початковому етапі в мовних ВНЗ і розроблено підсистему вправ для навчання усного японського монологічного мовлення в межах монологу-опису та монологу-розповіді з використанням візуальних опор, навчальних відеофонограм та фонограм, яка складається з двох груп: група вправ для навчання монологу-опису та група вправ для навчання монологу-розповіді, які, в свою чергу, поділяються на підгрупи та блоки. Виділено етапи навчання монологу-опису та монологу-розповіді: рецептивно-репродуктивний, репродуктивно-продуктивний та продуктивний. 4. Визначено особливості реалізації методики навчання студентів мовних спеціальностей усного японського монологічного мовлення на початковому етапі в мовних ВНЗ в системі кредитно-модульного підходу, а саме: модульне структурування змісту навчального матеріалу; індивідуалізація темпу навчання; моніторинг сформованості вмінь усного японського монологічного мовлення; педагогічне оцінювання; організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності. 5. Експериментально перевірено ефективність розробленої методики навчання студентів мовних спеціальностей усного японського монологічного мовлення на початковому етапі шляхом вертикально-горизонтального експерименту. В процесі вертикального експерименту перевірено загальну ефективність запропонованої методики; в процесі горизонтального експерименту визначено оптимальні варіанти методики. Результати експериментального навчання свідчать про загальну ефективність розробленої методики: під час навчання за Методикою №1 – вміння продукування монологу-розповіді (ЕГ-1) збільшились до 82,27%, вміння продукування монологу-опису (ЕГ-4) – до 82,5%; середній приріст коефіцієнта навченості продукування монологу-розповіді та монологу-опису за Методикою №1 збільшився на 28,2%. Навчаючись за Методикою №2 – вміння продукування монологу-розповіді (ЕГ-2) збільшились до 76,2%, вміння продукування монологу-опису (ЕГ-5) – до 77,3%; середній приріст коефіцієнта навченості продукування монологу-розповіді та монологу-опису за Методикою №2 збільшився на 22,25%. Методика №3 підвищила рівень вмінь продукування монологу-розповіді (ЕГ-3) до 71,4% та рівень вмінь продукування монологу-опису (ЕГ-6) до 72,6%; середній приріст коефіцієнта навченості продукування монологу-розповіді та монологу-опису за Методикою №3 збільшився на 20,43%. Одержаний приріст коефіцієнта навченості за варіантом Методики №1 був найвищим, що свідчить про ефективність та оптимальність співвідношення та послідовності використання візуальних опор, навчальних відеофонограми та фонограм у процесі навчання усного японського монологічного мовлення студентів мовних ВНЗ на початковому етапі. У ході експериментального дослідження сформульовано методичні рекомендації для проведення занять за розробленою методикою з метою успішного оволодіння вміннями усного японського монологічного мовлення в межах монологу-розповіді та монологу-опису, що передбачають реалізацію таких положень: 1) проведення навчання за допомогою спеціально організованої підсистеми вправ з розвитку вмінь продукування монологу-розповіді та монологу-опису; 2) організація навчання за двома етапами: перший етап спрямований на формування вмінь продукування монологу-опису, другий етап – на формування вмінь продукування монологу-розповіді; 3) проведення навчання продукування монологу-розповіді та монологу-опису за такими етапами: рецептивно-репродуктивний, репродуктивно-продуктивний та продуктивний; 4) використання вправ з візуальними опорами, навчальними відеофонограмами та фонограмами у співвідношенні 5 2 2 та у послідовності візуальні опоринавчальні відеофонограми навчальні фонограми. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Напрямами для подальшого дослідження можуть бути: розробка методики навчання усного японського монологічного мовлення студентів мовних ВНЗ на середньому та вищому ступенях; розробка посібника для викладання усного японського монологічного мовлення на початковому етапі. |