Для підвищення ефективності керування процесом формування іншомовних навичок необхідно враховувати і контролювати індивідуальні, зокрема, афективні, характеристики студентів, основними з яких є інструментальна мотивація (позитивний вплив) і тривожність студентів в аудиторії (негативний вплив). Одна з причин підвищення тривожності викликана станом невизначеності студента стосовно способу й умов виконання граматичної дії, що є об'єктом засвоєння. Урахування індивідуальних (афективних) характеристик кожного студента може здійснюватися на основі результатів спеціальних тестів і спостережень за його поведінкою в аудиторії. За результатами вимірів студенти можуть бути класифіковані за одним із трьох типів: А — з яскраво вираженою тривожністю, Б — зі значною тривожністю, В — з помірною тривожністю. Підвищення ефективності засвоєння іншомовних граматичних дій, особливо в студентів типів А і Б, є можливим за рахунок застосування напівекспліцитних (структурна модель) та експліцитних (алгоритм виконання граматичної дії) типів навчальної інформації, які, знімаючи невизначеність дій студентів і знижуючи їх тривожність, істотно поліпшують результати навчання студентів цих типів (до 80-90 % засвоєння). Студенти групи В спроможні досягати таких результатів навіть при опорі на імпліцитний тип навчальної інформації (мовленнєвий зразок). Однак застосування експліцитних типів навчальної інформації (модель, алгоритм) підвищує ефективність засвоєння навіть у студентів типу В. Під час побудови типів навчальної інформації, особливо моделі та алгоритму, варто враховувати рівень підготовки студентів і набір понять, якими вони володіють. Елементи моделі можуть містити тільки символіку, доступну цим студентам, тому форма моделі може коливатися від знакових формул (для дорослих інтелектуалів) до різнобарвних карток або кубиків (для дітей або дорослих без спеціальної підготовки). Формулювання кроків алгоритму може включати як граматичні терміни (наприклад, “доконаний спосіб дієслова”), так і повсякденні вислови (наприклад, “завершеність дії”). При використанні в кроках алгоритму повсякденних висловів варто розробити ретельний поетапний план забезпечення однозначності їх розуміння, що полягає у формуванні відповідних понять у свідомості студентів. Цей план визначає структуру вправ, кожен сегмент якого робить свій внесок у досягнення поставленої мети (наприклад, поняття “завершеності дії” на відміну від його “припинення”). Комплекс вправ при застосуванні матеріалізованих типів навчальної інформації (модель, алгоритм) має циклічну структуру. У межах кожного з таких циклів здійснюється введення, автоматизація, вдосконалення і включення до структури мовленнєвих умінь конкретної підгрупи операцій вживання граматичної форми, а в наступних циклах йде робота як з новими, так і з уведеними раніше формами. Кожен цикл включає некомунікативні, умовно–комунікативні і комунікативні вправи, співвідношення яких послідовно збільшується на користь умовно-комунікативних і комунікативних від першого до останнього циклу. Комплекс вправ для роботи з матеріалізованими типами навчальної інформації (особливо з алгоритмом) включає не тільки обов'язкові для виконання всіма студентами, але і додаткові факультативні вправи (у першу чергу, репродуктивні двомовні) для індивідуальних домашніх завдань тим студентам, що не змогли інтеріоризувати алгоритм після виконання обов'язкових вправ на етапі комплексного відпрацьовування всіх уведених у рамках цього комплексу структур. При використанні структурної моделі граматичного явища, що засвоюється, також необхідно враховувати різну швидкість її інтеріоризації різними студентами. Доцільно дозволяти студентам переходити на зорову опору на модель (без виконання предметних дій руками) залежно від індивідуальної швидкості такої інтеріоризації. Недоцільно дозволяти тим студентам, у яких процес інтеріоризації вже закінчився, замінювати зорову опору на модель доти, поки її не інтеріоризують інші. Однак така опора для студентів, що засвоюють матеріал швидше, може носити формальний характер.
Практичним результатом дослідження є побудова моделей та алгоритмів для навчання Past Continuous, Future Continuous, Present Perfect та Past Perfect, розробка комплексів вправ для навчання кожного з перерахованих вище граматичних явищ, а також створення посібника для навчання таких структур. Основні положення дослідження викладені в таких публікаціях. 1. Рябых Н.В. Время и вид: Пособие для обучения видовременным формам английского языка. - Харьков: Константа, 2002. – 68 с. 2. Рябых Н.В. Индивидуальные характеристики учащихся и способы управления процессом формирования иноязычных грамматических навыков // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. – К.: КНЛУ, НМАУ. - 2002. - № 21. - С. 40-43. 3. Рябых Н.В. Психологическая схема научения и теория фильтра // Система мови та мовленнєва діяльність. - Харків: Константа. - 1996. - С.111-114. 4. Рябых Н.В. Пути оптимизации учебного процесса с учётом некоторых психологических характеристик учащихся // Проблеми мови, мовленнєвої діяльності та викладання іноземних мов. - Харків: Константа. - 1998. - № 406. - С. 174-177. 5. Рябых Н.В. Система упражнений для формирования иноязычных грамматических навыков с учётом индивидуальных характеристик учащихся // Вісник КНЛУ. - 2002. - № 5. - С.213-217. 6. Рябых Н.В. Сравнительное влияние тревожности как черты характера и ситуационной тревожности на эффективность усвоения иностранного языка // Вісник Харк. ун-ту. - 1999. - № 430. - С. 173-177. 7. Рябых Н.В. Факторы отношения и их влияние на усвоение иностранного языка // Вісник Харк. ун-ту. - 1999. - № 461. - С. 251-255. 8. Рябых Н.В. Экспериментальное исследование влияния некоторых аффективных факторов на усвоение иностранного языка // Проблеми мови та мовленнєвої діяльності. - Харків: Константа. - 1995. - С.142-143. 9. Рябых Н.В. Экспериментальное исследование связи между степенью развёрнутости ориентировки, уровнем тревожности учащихся и эффективностью усвоения иностранного языка // Актуальні проблеми теорії коммунікації та викладання іноземних мов. - Харків: Константа. - 1997. - С.141-143. 10. Рябых Н.В., Черноватый Л.Н. Аффективные факторы в усвоении иностранного языка // Проблеми мови та мовленнєвої діяльності. – Харків: Константа. – 1995. – С.185-190. 11. Рябых Н.В. Изучение структуры понятия авторитет преподавателя как фактора повышения активности учащихся в процессе усвоения иностранного языка // Науково-методична конференція ”Харківська вища школа: методичні пошуки на рубежі століть”. - 2001. – С. 205-206. 12. Рябых Н.В. Качество ориентировки и индивидуально-психологические характеристики учащихся // Міжнародна наукова конференція, присвячена 70-річчю факультету іноземних мов ”Іноземна філологія на межі тисячоліть”. – Харків. – 2000. – С. 267-268. 13. Ryabykh M.V. Affective factors in foreign language acquisition and teaching // 4-th IATEFL – Ukraine annual conference ”English in the 21-st century Ukraine”. - Kharkiv: Kharkiv State University, School of Foreign Languages. - 1997. - P. 113-115. 14. Ryabykh M.V. Taking care of affective factors within the new university English language curriculum // Друга міжнародна наукова конференція дослідників англійської мови ”Прагматика у межах та поза межами”. - Харків: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. - 2001. - P. 67-68. У роботі, яка написана у співавторстві з Л.М.Черноватим, дисертантом було виконано практичну частину дослідження, а саме: підготовка матеріалу та аналіз результатів експерименту. |
