Анотація до роботи:

Іванова О.В. Методика навчання студентів філологічних спеціальностей засобів вираження ірреальної модальності в українській мові у зіставленні з англійською. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова). – Херсонський державний університет. – Херсон, 2008.

У дисертації науково обґрунтовано лінгвістичні, психологічні, лінгводидактичні основи навчання студентів філологічних факультетів засобів вираження ірреальної модальності в українській мові в зіставленні з англійською. У роботі проаналізовано найважливіші наукові поняття, що лягли в основу дослідження, зокрема, модальність, її види (суб’єктивна, об’єктивна, реальна, ірреальна), категоріальна приналежність та засоби вираження; чинні програми, підручники з української та англійської мов для студентів філологічних спеціальностей. На підставі результатів діагностико-констатувального зрізу визначено критерії й конкретизовано рівні сформованості у студентів умінь і навичок володіння та оперування засобами вираження ірреальної модальності в двох мовах; розкрито мету, завдання дослідного навчання; описано зміст та структуру експериментальної програми; розроблено лінгводидактичну модель навчання, реалізація якої здійснювалася цілеспрямовано з використанням найбільш ефективних принципів, методів, типології вправ (аналітичних, конструктивних, трансформаційних, ситуативних, вправ на переклад, комплексних, творчих). Ефективність моделі обґрунтовано теоретично та підтверджено експериментально.

Наукові та практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Актуальність досліджуваної проблеми визначається сучасними вимогами організації навчального процесу у вищих закладах освіти, зумовлених приєднанням України до Болонської декларації. Оскільки володіння рідною й іноземною мовами стає невід’ємною рисою освіченого фахівця, а високоякісне мовлення забезпечує ефективність процесу передачі знань, обміну інформацією, сприяє вдосконаленню пізнавально-практичної діяльності, регулює взаємовідносини в соціумі, забезпечення педагогом поставленої мети відбуватиметься лише за умов глибокого осмислення питань мовознавчої теорії, знань про зв’язки одного явища з іншим, володіння системою мови й законами її функціонування.

2. Логіко-критичний аналіз лінгвістичної, психологічної і педагогічної літератури з проблеми навчання студентів філологічних факультетів засобів вираження ірреальної модальності в українській мові в зіставленні з англійською засвідчив, що категорія ірреальної модальності та засоби її вираження є досить складною системою в українській та англійській мовах. Саме поняття модальності характеризується багатоаспектністю і досі немає однозначної думки щодо її дефініції. Обсяг цього поняття й охоплення ним мовних явищ не збігаються в різних авторів. Тому проблема модальності до цих пір не отримала загальновизнаного розв’язання в сучасній лінгвістиці, що дозволяє підходити до проблеми модальності з різних точок зору і вести дослідження в різноманітних напрямах.

3. У результаті проведеного зіставного аналізу встановлено існування як ізоморфних, так і аломорфних рис у неспоріднених мовах. Ірреальна модальність в українській та англійській мовах має спільні (ізоморфні) характеристики в змісті і формах вираження. Існують різні засоби її вираження: модальні слова, модальні дієслова, наказовий та умовний способи дієслів, прості речення, складносурядні та складнопідрядні речення з умовною модальністю. Відмінність полягає в тому, що категорія способу в англійській мові має декілька різновидів, які в сукупності передають однакові значення, що й умовний спосіб української мови.

4. Констатувальний етап експерименту дав змогу визначити рівні володіння засобами вираження категорії ірреальної модальності, критерії оцінювання знань студентів філологічних спеціальностей (українська мова, англійська мова). Серед основних чинників, що впливають на ефективність формування знань, умінь і навичок студентів з теми дослідження, нами виокремлено: використання як інструменту створення методики навчання студентів когнітивно-зіставного аналізу лексико-граматичних систем української та англійської мов; раціональне поєднання традиційних та інноваційних методів навчання; запровадження ефективних принципів, методів і засобів навчання, а також урахування в підборі вправ особливостей поетапного формування умінь та навичок засвоєння засобів вираження досліджуваної категорії; здійснення зіставлення рідної з іноземною мовою, що сприятиме процесу автоматизації навичок і вмінь формування й уживання засобів вираження ірреальної модальності та виступатиме засобом контролю над засвоєнням студентами знань.

5. Як показали результати дисертаційного дослідження, підвищенню ефективності засвоєння засобів вираження ірреальної модальності сприяє застосування загальнодидактичних принципів: свідомості, комунікативності, науковості, систематичності, доступності, зв’язку теорії з практикою, функціональності, проблемності, урахування особливостей рідної мови, принципу домінуючої ролі вправ, творчої активності і перспективності, а змістовий компонент навчання мови включає опору на такі принципи, як: вивчення мови у структурній цілісності, додержання єдності форми та змісту, використання мовленнєвої практики для засвоєння теорії мови і навпаки, реалізовані у методах спостереження й аналізу мовних явищ, пояснювально-ілюстративному, дослідницькому, методі бесіди (евристичної бесіди), проблемному, зіставному, роботи з підручником, методі вправ, контрольно-оперативному.

6. Розроблена типологія вправ (аналітичних, конструктивних, трансформаційних, ситуативних, вправ на переклад, комплексних, творчих) забезпечує отримання студентами теоретичних знань щодо свідомого засвоєння засобів вираження виучуваної категорії й формування практичних умінь розпізнавати, будувати та вживати засоби вираження досліджуваної категорії в мовленні (усному і писемному), розвивати навички добирати мовний матеріал, необхідний для передачі певного змісту висловлювання, вміння самостійно використовувати засвоєні знання в певних мовленнєвих ситуаціях.

7. Результати дослідження засвідчили, що розроблена методика ефективно впливає на формування знань, умінь і навичок цілісного засвоєння засобів вираження категорії ірреальної модальності у двох неспоріднених мовах (українській та англійській). Різниця між показниками сформованості теоретичних відомостей та практичних умінь і навичок з досліджуваної категорії й засобів її вираження складає приблизно 17%, що підтверджує висунуту гіпотезу.

Дисертація не вичерпує всіх аспектів проблеми засвоєння засобів вираження ірреальної модальності студентами філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. Перспективи подальшої роботи ми вбачаємо в кількох напрямах, а саме: розвиток лексико-граматичних навичок студентів у процесі засвоєння ірреальної модальності в споріднених мовах; дослідження наукової організації самостійної роботи з метою вивчення реальної та ірреальної модальності.

Основні положення та результати наукового дослідження відображено в таких публікаціях:

1. Іванова О. Іноземна мова як основа міжкультурної комунікації // Педагогічні науки. Зб. наук. пр. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2005. – Вип. 39.

– С. 240-244.

2. Іванова О. Місце самостійної роботи студентів у системі навчального процесу // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки. Зб. наук. пр. – Х.: Константа, 2006. – Вип.10. – С.113-119.

3. Іванова О. Шляхи усвідомлення студентами суті граматичних категорій // Педагогічні науки. Зб. наук. пр. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2006. – Вип. 42.

– С. 316-319.

4. Іванова О. Психолого-педагогічні передумови засвоєння граматичного матеріалу в рідній та іноземній мовах // Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв’язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки. Зб. наук. пр. – Х.: Константа, 2007.

– Вип. 10. – С. 139-144.

5. Іванова О. Інтерактивні технології навчання умовного способу дієслова студентів-філологів // Науковий вісник Миколаївського державного ун-ту: Зб. наук. пр. Педагогічні науки. – Миколаїв: МДУ, 2008. – Вип. 20. – Т.1.

– С. 238-242.

6. Іванова О. Історія розвитку морфологічних категорій виду і часу в англійській та українській мовах // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. пр. – Херсон: Айлант, 2001. – Вип. ХІ. – С.21-23.

7. Іванова О. Іноземна мова як об’єкт вивчення // Ономастика і Апелятиви. Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Вип. 23. – С.86-92.

8. Іванова О. Роль тексту при засвоєнні лексико-граматичних категорій // Українська мова та література в школі, 2007. – № 1. – С.44-46.

9. Іванова О. Порівняльний аналіз категорії ірреальної модальності

у двох неспоріднених мовах // Англійська мова та література, 2007. – №29 (183), жовтень. – С. 2-3.

10. Іванова О. Засоби вираження модальності в англійській мові // Англійська мова та література, 2007. – №29 (183), жовтень. – С. 4-6.

11. Іванова О. Поняття модальності в українському мовознавстві // Вивчаємо українську мову та літературу, 2007. – № 28 (140), жовтень. – С. 30-32.

12. Іванова О. Особливості сучасного молодого науковця // Проблеми особистості у сучасній науці: результати та перспективи дослідження: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців / Під ред. Л.М. Голубенко, О.С. Цокур. – Одеса, 2005.

– С. 46-48.

13. Іванова О. Виховання свідомих громадян засобами мови // Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (14-15 вересня 2006 року).

– Херсон: РІПО, 2006. – С. 62-63.

14. Іванова О. Типологічне зіставлення категорії ірреальної модальності в українській та англійській мовах // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали V міжвузівської конференції молодих учених (29-31 січня 2007 р.). / Ред. колегія В.Д. Каліущенко (відп. ред.), М.Г. Сенів, Ш.Р. Басиров та ін. – Донецьк, ДонНУ, 2007. – С. 122-123.