1. Аналіз структури професійної діяльності працівників ОВС показав, що вміння керувати автомобілем в особливих умовах є важливою складовою успішного виконання професійно-оперативних завдань. За статистичними даними, більшість ДТП за участю працівників ОВС викликані некваліфікованими діями водіїв, що актуалізує проблему удосконалення системи професійної підготовки і підвищення кваліфікації співробітників ОВС. Необхідність реформування системи професійної підготовки з урахуванням екстремального характеру правоохоронної діяльності висуває завдання пошуку шляхів впровадження інноваційних педагогічних технологій. 2. Системний аналіз літературних джерел, наукових досліджень і практики професійної діяльності працівників ОВС свідчить, що поряд з позитивним досвідом, традиціями і наявним педагогічним потенціалом, відомча освіта має певні проблеми і недоліки, що не дозволяють здійснювати підготовку фахівців відповідно до сучасних вимог. Дослідження традиційних методик навчання автомобільної підготовки показало, що вони здебільшого орієнтовані на формування загальних знань, умінь та навичок і не враховують специфіки майбутньої професії, що носить екстремальний характер. Таким чином, у процесі підготовки фахівців особливу увагу необхідно акцентувати на формуванні: надійності професійно важливих знань, навичок та умінь; ціннісно-орієнтаційної зрілості особистості; адаптаційних здібностей, уміння володіти собою в екстремальних умовах; уміння адекватно оцінювати ситуацію і приймати відповідальні рішення. 3. На основі інтеграції проблемно-ситуативного навчання, теорії поетапного формування розумових дій, концепції особистісно-орієнтованого навчання обґрунтовано теоретичні та методичні основи навчання спеціальної автомобільної підготовки, а саме: створено організаційно-педагогічну модель спеціальної автомобільної підготовки, яка передбачає поетапне формування у курсантів професійно важливих умінь щодо керування транспортними засобами в екстремальних ситуаціях через оптимальне застосування проблемних методів навчання, адекватних рівням активізації пізнавальної діяльності; уточнено та доповнено мету та зміст навчання спеціальної автомобільної підготовки курсантів вищих навчальних закладів системи МВС; розроблено й експериментально перевірено технологію активізації пізнавальної діяльності курсантів шляхом впровадження проблемно-ситуативного методу в процес навчання спеціальної автомобільної підготовки. Організаційну основу методики навчання курсантів складають: аудиторна підготовка, в процесі якої відбувається формування загальних знань, умінь та навичок через активне застосування проблемно-пошукових методів навчання (проблемне викладення, дидактичний аналіз конкретних ситуацій, ділові ігри тощо); тренажерна підготовка – моделювання проблемних ситуацій на комплексній тренажерній системі з метою наближення до реальних умов діяльності і вироблення механізмів адаптації; спеціальна контраварійна підготовка передбачає відпрацювання комплексу вправ в умовах, наближених до екстремальних, це дозволяє формувати надійні уміння та навички адекватно оцінювати ситуацію при керуванні автомобілем, приймати і реалізовувати оптимальні рішення в умовах дефіциту часу. Необхідними педагогічними умовами ефективності технології навчання спеціальної автомобільної підготовки виступають: квазіпрофесійний характер побудови процесу навчання; широке використання активних форм навчання; посилення особистісної спрямованості навчання; інтегративний підхід до структурування навчального матеріалу; евристично-алгоритмічний підхід до формування процесів мислення; оптимізація процесу навчання. 4. На підставі результатів проведених досліджень розроблено та впроваджено в навчальний процес підготовки курсантів ВНЗ системи МВС комплекс навчально-методичних матеріалів для організації та проведення занять з дисципліни ”Спеціальна автомобільна підготовка“. 5. Процедура експериментального доказу ефективності розробленої методики спеціальної автомобільної підготовки передбачала порівняльний аналіз результатів навчання курсантів контрольних та експериментальних груп. При визначенні рівня підготовленості курсантів на кожному етапі застосовувалися критерії та оціночні показники, що враховували: правильність і швидкість оцінки і прогнозування ситуації, своєчасність прийняття і реалізації оптимального рішення, ступінь автоматизації навичок, сталий психоемоційний стан тощо. Педагогічний експеримент показав, що у процесі навчання, організованого на основі розробленої методики спеціальної автомобільної підготовки, було сформовано у курсантів експериментальних груп уміння швидко аналізувати й прогнозувати розвиток ситуації; самостійно приймати і своєчасно реалізовувати відповідальні рішення, враховуючи всі фактори та ціннісні пріоритети; швидко та безпомилково діяти в умовах обмеженого часу. Таким чином, впровадження проблемно-ситуативного методу навчання в курсі спеціальної автомобільної підготовки дозволило підвищити якість підготовки курсантів до продуктивної діяльності в екстремальних умовах, що свідчить про високу ефективність дослідної методики. Зазначене вище підтверджує гіпотезу дослідження і свідчить про виконання поставлених мети і завдань дослідження. Проведене дослідження дало змогу сформулювати ряд пропозицій щодо його використання в теорії і практиці педагогічної діяльності. Розроблена методика навчання спеціальної автомобільної підготовки може бути використана в процесі навчання і підвищення кваліфікації водіїв у навчальних закладах системи МВС і Міністерства надзвичайних ситуацій. Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми, актуальними та перспективними є такі питання: узгодження видів підготовки курсантів за обсягом і напруженістю, оптимізація міжпредметних зв’язків, вдосконалення структурування навчального матеріалу, формування психологічної готовності курсантів до діяльності в екстремальних умовах. |