1. Проблема експлуатації повітряних суден з веденням радіообміну на міжнародних авіалініях має особливе значення для неангломовних країн. Стандартна фразеологія ведення радіообміну англійською мовою не забезпечує в достатній мірі радіообмін в екстремальних умовах польоту, коли діяльність і радіообмін відбуваються в умовах високого емоціогенного поля, зумовленого складністю побудови реального образа польоту, необхідного для прийняття рішення в умовах ліміту і дефіциту часу. В екстремальних умовах діяльності у пілотів неангломовних країн виникає затримка при передачі повідомлень англійською мовою, сповільненість в зчитуванні інформації приладів, аж до ступорозного стану, що таким чином призводить до авіаційних пригод (60-65% аварій і пригод відбувається з цієї причини). Незважаючи на широкий пошук шляхів вирішення проблеми по різним аспектам людського фактору вона з кожним днем стає більш актуальною. В той же час, встановлено, що число педагогічних досліджень з проблеми підготовки льотного складу до польотів на міжнародних повітряних трасах складає всього 1,5-2% від загальної кількості дослідження проблеми. Психолого-педагогічна проблема, як свідчить аналіз підготовки льотного складу до польотів на міжнародних повітряних трасах, полягає, головним чином, у відсутності науково обґрунтованої методики навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну в процесі льотної експлуатації повітряних суден на міжнародних авіалініях в екстремальних умовах польоту (відмови пілотажно-навігаційних приладів і систем літака, заходження на посадку на незнайомому аеродромі в різних клімато-географічних зонах земної поверхні, а також польоти з передумовами до авіаційних пригод і які закінчилися катастрофами). 2. Науково обґрунтована і розроблена методика навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну в процесі льотної експлуатації повітряних суден на міжнародних авіалініях в екстремальних умовах польоту включає основні педагогічні компоненти навчально-виховного процесу. Методика визначає структуру професійної підготовки курсантів-пілотів по таким етапам: перед-польотна підготовка; моделювання реальних міжнародних польотів з відмовами пілотажно-навігаційних приладів і систем літака, із заходженням на посадку на незнайомому аеродромі в різних клімато-географічних зонах земної поверхні, а також польотів з передумовами до авіаційних пригод і які закінчилися катастрофами на комплексній електронній тренажерній системі Ан-24; аналіз польотів. Основними компонентами методики навчання є: мета, завдання, зміст, принципи, методи, форми, засоби, критерії та методи оцінювання. Кількість годин з вивчення англійської мови розподіляється по таких етапах: аудиторна підготовка – 436 годин, передпольотна підготовка – 62 години, моделювання польотів на комплексній електронній тренажерній системі
Ан-24 – 60 годин. Всього 558 навчальних годин. 3. Експертне оцінювання ефективності методики навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну в процесі льотної експлуатації повітряних суден на міжнародних авіалініях в екстремальних умовах польоту показала більш високий рівень надійності курсантів-пілотів під час виконання реальних міжнародних польотів в екстремальних умовах діяльності у порівнянні з традиційною формою навчання. Після педагогічного експерименту контрольна група цілком поступається експериментальній групі по показникам надійності ведення радіообміну англійською мовою. Так, в контрольній групі при відмовах пілотажно-навігаційних приладів і систем літака середній показник () складає 3,8. В експериментальній групі він складає 9,8. Після педагогічного експерименту у курсантів-пілотів експериментальної групи спостерігається тенденція значного покращення і підвищення якості ведення радіообміну англійською мовою при моделюванні польотів в екстремальних умовах. З чотирьох рівнів відмов пілотажно-навігаційних приладів і систем літака за психологічною класифікацією курсанти-пілоти безпомилково і правильно застосовували знання, навички і вміння з англійської мови, що забезпечило правильність пілотування літака в межах керівних документів. 4. Показники точності дотримування пілотажних параметрів у курсантів-пілотів експериментальної групи після педагогічного експерименту достовірно вище, чим до експерименту. Різниці в показниках сягають достовірних величин: t = 4,5; Р<0,05. В контрольній групі середній показник практично не змінився. Різниці в показниках достовірності величин не досягають. Тільки два курсанта-пілота контрольної групи посадили літак. Решта або відмовлялись літати, або закінчували політ "катастрофою". 5. Результати виміру психофізіологічної напруженості при моделюванні реальних міжнародних польотів в екстремальних умовах показали, що рівень реакцій організму у курсантів-пілотів експериментальної групи знаходився в зоні оптимальної працездатності, а в контрольній групі мав граничні значення – у зоні зниження працездатності. 6. Експериментальне оцінювання методики навчання курсантів-пілотів веденню радіообміну в процесі льотної експлуатації повітряних суден на міжнародних авіалініях з відмовами пілотажно-навігаційних приладів і систем літака, із заходженням на посадку на незнайомому аеродромі в різних клімато-географічних зонах земної поверхні, а також польотів з передумовами до авіаційних пригод і які закінчилися катастрофами демонструє її високу ефективність у підготовці майбутніх пілотів та рівень професійної надійності знань, навичок і вмінь. Проведений аналіз результатів педагогічного експерименту дозволив зробити висновок, що така методика навчання є ефективною і може використовуватися в процесі навчання курсантів-пілотів льотної експлуатації повітряних суден з веденням радіообміну на міжнародних авіалініях в екстремальних умовах діяльності в льотних навчальних закладах. 7. Дане дисертаційне дослідження не вирішує всіх проблем, що стосуються психолого-педагогічних досліджень для польотів на міжнародних авіалініях. На наш погляд, одним із напрямків є дослідження в галузі підготовки комбінованих (міжнародних) екіпажів. Особливу проблему становить підготовка диспетчерського складу для України та інших країн СНД щодо управління польотами на міжнародних повітряних трасах. При моделюванні польотів ХХІ століття з високим ступенем візуалізації польоту актуальною є проблема заходу на посадку в екстремальних умовах за візуальними орієнтирами (діалог "диспетчер управління повітряним рухом – екіпаж повітряного судна"). Список опублікованих праць за темою дослідження Пащенко Г.С. Теоретические посылки разработки проблемных заданий на международных воздушных трассах //Наукові праці академії: випуск ІV, частина І /за ред. Р.М. Макарова. Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 1999. – С.42-50. – 0,38 авт. арк. Пащенко Г.С. Методологические аспекты современной педагогики //Наукові праці академії: випуск V, частина І /за ред. Р.М. Макарова. Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 2002. – С.54-61. – 0,42 авт. арк. Пащенко Г.С. Надежность ведения радиообмена при полетах на международных воздушных трассах как педагогическая проблема //Наукові праці академії: випуск VІ, частина І /за ред. Р.М. Макарова. Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 2002. – С.3-8. – 0,32 авт. арк. Пащенко Г.С. Организационно-технологические основы системы изучения английского языка курсантами-пилотами в процессе летной эксплуатации воздушных судов на международных авиалиниях //Научные труды академии: специальный выпуск VІ /под ред. Р.Н. Макарова. Кировоград: Издательство ГЛАУ, 2002. – С.102-111. – 0,47 авт. арк. Пащенко Г.С. Методы бинарного обучения при формировании устойчивости ведения радиообмена на международных воздушных трассах //Обеспечение безопасности полетов в новых экономических условиях. Материалы Международной научно-практической конференции. – Киев: Международный университет ГА, 1997. – С.140-141 – 0,06 авт. арк. Пащенко Г.С. Пути повышения эффективности формирования устойчивости ведения радиообмена на международных воздушных трассах //Актуальные проблемы человека в аэрокосмических системах. Тезисы докладов первой научно-практической конференции. – Москва, 1997. – С.209-210. – 0,09 авт. арк.
| 