Анотація до роботи:

Шукліна С.І. Методика контролю рівня сформованості англомовної соціокультурної компетенції в рецептивних видах мовленнєвої діяльності майбутніх учителів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання: германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено проблемі організації контролю в майбутніх учителів рівня сформованості англомовної соціокультурної компетенції в рецептивних видах мовленнєвої діяльності на заняттях з курсу “Практика усного і писемного мовлення”. У роботі теоретично обґрунтовано і практично розроблено методику контролю рівня сформованості соціокультурної компетенції майбутніх учителів у читанні й аудіюванні.

Досліджено дидактичні, психологічні та психолінгвістичні передумови формування та контролю сформованості вказаної компетенції. Уточнено цілі, види та функції контролю.

Визначено об’єкти контролю соціокультурної компетенції під час читання / аудіювання публіцистичних, науково-популярних та прагматичних текстів. Уточнено критерії відбору таких текстів з автентичних джерел та відібрано навчальний матеріал. Теоретично обґрунтовано комплекс тестових завдань на формування та перевірку сформованості соціокультурної компетенції в рецептивних видах мовленнєвої діяльності. Розроблено циклічно-тематичну модель функціонування комплексу тестових завдань. Ефективність запропонованого комплексу та моделі підтверджено в ході експериментального навчання. Сформульовано методичні рекомендації щодо організації контролю соціокультурної компетенції в читанні й аудіюванні в студентів І – ІІ курсів мовних педагогічних вищих навчальних закладів.

У результаті теоретичного аналізу й експериментального дослідження проблеми контролю сформованості в майбутніх учителів СКК у РВМД було зроблено такі висновки.

1. Передумовами успішного формування СКК з використанням ТЗ є насамперед ефективність регулярного використання зворотної інформації під час виконання навчальних ТЗ поточного контролю; мобілізація всіх психічних процесів, зокрема мислення, пам’яті, уваги з метою виконання ТЗ та досягнення кращого результату; врахування психофізіологічних особливостей РВМД, тобто рецепції, що зумовлює організацію роботи з текстом так, щоб уникати надання студентами розгорнутих відповідей, що є продукцією, а не рецепцією; зручність використання ТЗ завдяки їхній формі, зокрема, наявності ключів та еталонів для відповідей.

2. На основі аналізу різних підходів до структурування СКК та виділення об’єктів контролю цієї компетенції, а також об’єктів контролю в РВМД шляхом інтеграції останніх ми визначили такі об’єкти контролю СКК у читанні й аудіюванні:

1. уміння використовувати соціокультурні знання для:

– прогнозування розвитку культурологічних подій тексту;

– розуміння соціокультурних деталей тексту у вивчаючому читанні / аудіюванні;

– розуміння основного змісту країнознавчого тексту в ознайомлювальному читанні / аудіюванні;

– розуміння специфічної соціокультурної інформації, тобто вміння розуміти певні соціокультурні факти, головну думку або комунікативний намір країнознавчих текстів у вибірковому читанні / аудіюванні;

2) вміння використовувати знання лексики з культурним компонентом для розуміння країнознавчих текстів;

3) соціолінгвістичні вміння, тобто вміння розуміти формули мовленнєвого етикету, реєстри та стилі мовлення, вислови народної мудрості в почутому / прослуханому тексті;

4) інтеркультурне вміння, що реалізується в зіставленні рідної та іноземної культур на базі прочитаного / прослуханого тексту.

Оскільки в дослідженні питання контролю рівня сформованості СКК розглядалося під час поточного контролю, тобто ТЗ мали навчальний характер, то виділені об’єкти контролю також визначаємо як мету в формуванні СКК в читанні й аудіюванні.

3. До прийомів ТЗ, придатних для контролю рівня сформованості СКК, які водночас є навчальними ТЗ на формування СКК в процесі читання й аудіювання країнознавчих текстів, належать ТЗ множинного вибору, оцінки інформації, перехресний вибір, перетворення інформації, запитання – відповідь, заміни, завершення, послідовне розташування та виправлення помилок. Усі перелічені прийоми ТЗ поділяються на ТЗ з вибірковою відповіддю та ТЗ з вільно конструйованою відповіддю. Співвіднесено обрані для контролю СКК прийоми ТЗ з об’єктами контролю цієї компетенції, що є оптимальними для досягнення цієї мети.

4. Відібрано письмові тексти для формування СКК у читанні та перевірки її сформованості, а також усні тексти для аудіювання та формування й контролю рівня сформованості СКК. Серед останніх були аудіо- та відеотексти відповідно до таких критеріїв відбору текстів, як: критерій соціокультурної орієнтованості; критерій автентичності; тематичний критерій; критерій інформативності; критерій посильності та доступності; критерій інтеркультурної спрямованості.

5. Вивчення психолінгвістичних процесів сприйняття усної та друкованої інформації дало змогу обґрунтувати процес подання матеріалу для формування і контролю рівня сформованості СКК. У роботі визначено прийоми ТЗ та співвіднесено їх з етапами роботи над текстом (передтекстовий, притекстовий, післятекстовий), тобто обґрунтовано, які саме ТЗ є оптимальними для виконання на кожному з етапів роботи над текстом. Крім того, ми дійшли висновку, які об’єкти контролю доречно перевіряти під час цих етапів роботи з текстом. Встановлено більш доцільний, на нашу думку, порядок формування й контролю СКК у різних видах читання та аудіювання, на базі чого побудовано циклічну модель навчання, яка складається з таких підциклів:

1. формування й контроль сформованості СКК в ознайомлювальному читанні / аудіюванні;

2. формування й контроль рівня сформованості СКК у вивчаючому читанні / аудіюванні;

3. формування й контроль сформованості СКК майбутніх учителів у вибірковому читанні / аудіюванні.

Для перевірки рівня сформованості СКК у РВМД запропоновано критерії визначення рівня сформованості цієї компетенції. Крім того, рівень сформованості цієї компетенції співвіднесено з рівнем В.2 (Vantage) у читанні й аудіюванні. На базі цього встановлено соціокультурні вміння, що мають бути сформовані у РВМД.

6. З метою перевірки розробленої нами методики проведено експериментальне навчання, результати якого були підраховані, інтерпретовані та статистично доведені, що й вказало на ефективність застосування методики контролю рівня сформованості СКК у РВМД.

Публікації автора:

1. Шукліна С.І. Контроль рівня сформованості англомовної соціокультурної компетенції у майбутніх учителів // Вісник КНЛУ. Серія: Педагогіка і психологія. – 2006. – № 10. – С. 202 – 208.

2. Шукліна С.І. Критерії відбору текстів для контролю у майбутніх учителів рівня сформованості англомовної соціокультурної компетенції у читанні // Вісник КНЛУ. Серія: Педагогіка і психологія. – 2005. – № 9. – С. 218 – 224.

3. Шукліна С.І. Контроль рівня сформованості соціокультурної компетенції майбутніх учителів у читанні за допомогою тестових завдань // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2005. – №4. – С. 161 – 164.

4. Шукліна С.І. Об’єкти контролю рівня сформованості англомовної соціокультурної компетенції в рецептивних видах мовленнєвої діяльності майбутніх учителів // Вісник КНЛУ. Серія: Педагогіка і психологія. – 2005. – №8. – С. 305 – 311.

5. Шукліна С.І. Актуальність контролю соціокультурної компетенції майбутніх учителів // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов”. – Тернопіль, 2004. – С. 190 – 191.

6. Шукліна С.І. Вимоги до поточного контролю рівня сформованості англомовної соціокультурної компетенції у рецептивних видах мовленнєвої діяльності майбутніх учителів // Міжнародний форум “Мовна освіта: шлях до євроінтеграції”: Тези доповідей / За ред. С.Ю.Ніколаєвої, К.І.Онищенко. – К.: Ленвіт, 2005. – С. 155.

7. Шукліна С.І. Врахування психологічних особливостей майбутніх вчителів при організації контролю їх рівня сформованості соціокультурної компетенції // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції “Технології навчання іноземних мов: стан і перспективи”. – Умань, 2004. – С. 146 – 147.