У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення проблеми формування творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва, котре знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці поетапної методики формування творчих здібностей майбутніх учителів засобами образотворчого мистецтва. Проведене дослідження та виконання всіх поставлених завдань довели правомірність висунутої гіпотези й дозволили зробити такі висновки. 1. Нагальним завданням реформування сучасної системи вищої освіти в Україні є створення умов для розвитку загальнолюдських і національних морально-духовних вартостей, інтелекту, потенційних творчих можливостей, творчої самореалізації. У цьому контексті актуальним є пошук нових методичних підходів, створення нових методичних рекомендацій, програм, для викладачів вищих навчальних закладів, спрямованих на формування творчих здібностей майбутніх учителів за допомогою засобів образотворчого мистецтва. 2. Здійснений теоретичний аналіз наукових джерел дав змогу конкретизувати зміст та структуру поняття “творчі здібності майбутніх учителів образотворчого мистецтва” і в авторському формулюванні визначити їх як такі особистісні утворення, які спонукають її до постійного творчого пошуку, необхідності оволодіння творчими вміннями, результатом чого є створення нових творів образотворчого мистецтва “за законами краси” за критеріями новизни, оригінальності та об’єктивної значущості. У процесі зробленого аналізу визначено сутність ряду важливих творчих здібностей, необхідних для забезпечення високого рівня професіоналізму майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, а саме: творчий склад мислення; сміливість уяви і фантазії; розвиток емпатії; натхнення; інтуїції; оригінальність, відхід від шаблону, які знаходять своє виявлення в уміннях, класифікованих нами на вміння зображення й уміння вираження. Обґрунтовано, що формування творчих здібностей особистості майбутнього вчителя відбувається шляхом здійснення поетапності художньо творчого процесу. Нами виділено й охарактеризовано такі етапи: усвідомлення потреби; поява задуму, ідеї; творча розробка задуму; пошук форми та реалізація творчого задуму; аналіз творчого доробку. 3. У дисертації було визначено й охарактеризовано педагогічні умови запровадження інтерактивних форм і методик формування творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів, а саме: споглядання та аналіз творів образотворчого мистецтва; спілкування з іншими видами мистецтва; опанування образотворчої грамоти (на базі правил, законів образотворчого мистецтва); впровадження у практику авторських навчальних програм з малюнку, живопису, композиції, кольорознавства, історії мистецтв і методики викладання образотворчого мистецтва, які містять завдання творчого характеру; оцінка студентами власних художніх творів (під час навчального процесу) й групою викладачів (на заліку-виставці); вільний вибір майбутніми вчителями виражальних засобів; інтеграція у процес формування творчих здібностей майбутніх учителів двох напрямів (розвиток індивідуальних здібностей та формування індивідуальних особливостей). За визначених педагогічних умов ці напрями взаємодіють. Враховуючи це, ми дійшли висновку, що творчі здібності майбутніх учителів, можуть розвиватись лише у процесі активної діяльності, й тому розглядаються нами у єдності з конкретною творчою діяльністю. 4.Для визначення рівнів сформованості творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва було розроблено відповідні критерії та їх показники: мотиваційно-ціннісний критерій (показники: інтерес до виконання навчальних завдань, оперування здатністю до уявлення й фантазування, спроможність емпатійного втілення у художній образ), особистісно-оцінний критерій (показники: адекватність оцінки творів образотворчого мистецтва, здатність мислити художньо-творчими образами, ступінь розвитку здатності до створення асоціативного ряду), креативно-експресивний критерій (показники: наявність винахідливості й динамічності, рівень емоційно-експресивної виразності створеної композиції, міра здатності до гармонійного сполучення “складних” кольорів), діяльнісно-творчий критерій (показники: здатність до імпровізаційної діяльності, міра розвиненості інтуїтивного пошуку, наявність потенціалу натхнення у вирішенні нешаблонних завдань). 5. Це дозволило нам визначити рівні сформованості творчих здібностей у майбутніх учителів образотворчого мистецтва, а саме: репродуктивний (низький), пошуковий (середній), аналітичний (достатній), творчий (високий). У процесі діагностичного обстеження у більшості майбутніх учителів було виявлено недостатній рівень сформованості творчих здібностей. Результати дослідження засвідчили переважно низький рівень сформованості творчих здібностей майбутніх учителів експериментальних груп. Загалом, середньоарифметичний показник сформованості окреслених нами в дослідженні творчих здібностей у експериментальних групах відповідає низькому рівню сформованості у 44,1% респондентів, середньому – у 47% респондентів, достатньому – у 06,7% респондентів, високому – в 02,2 % респондентів. Це зумовило необхідність розробки поетапної методики формування творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва. 6. У ході формувального експерименту було апробовано поетапну методику формування творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Метою першого (пошуково-адаптаційного) етапу було виявлення міри зацікавленості майбутніх учителів художньо-творчою діяльністю, підбір методів, засобів та форм ефективного впливу з боку викладача на формування їхніх творчих здібностей. На цьому етапі використовувались індивідуальні форми роботи з майбутніми вчителями та спеціально розроблені авторські методи: “візуально-репродуктивного впливу”, “колірної та знаково-символічної виразності” та ін. Зміст другого (зображувально-виражального) етапу було підпорядковано визначенню організаційних і дидактичних дій відносно здійснення процесу формування творчих здібностей майбутніх учителів засобами образотворчого мистецтва, зокрема: забезпечення педагогічних умов формування творчих здібностей; комплексне застосування розроблених навчальних програм з малюнка, живопису та композиції; встановлення оптимальних зв’язків між завданнями дидактичного і творчого типу, їх послідовність; використання активних форм та методів активізації художньо-творчої діяльності. З цією метою застосовувалися такі форми й методи: “асоціативних перетворень”, “інтеграції мистецтв“, “видозміни художньо-творчої діяльності”, “самостійності” та ін. Третій (аналітично-узагальнюючий) етап було зорієнтовано на здійснення аналізу художньо-творчих робіт майбутніх учителів з метою перевірки дієвості створеної методики формування творчих здібностей та внесено відповідні корективи у зміст окремих її аспектів. На цьому етапі ми застосовували такі методи: “зіставлення та порівняння”, “коригування” та ін. 7. Порівняльний аналіз узагальнених середніх показників вихідного рівня сформованості творчих здібностей і умінь майбутніх учителів експериментальних та контрольних груп на початку формувального експерименту дав змогу зробити висновок про те, що переважна більшість майбутніх учителів в обох групах знаходиться на низькому (ЕГ – 42,2%, КГ – 52,7%) та середньому (ЕГ – 46,8%, КГ – 42,7%) рівнях сформованості. На завершальному етапі формувального експерименту найбільша кількість респондентів експериментальних груп досягла достатнього рівня сформованості творчих здібностей (54,0%), а контрольних – залишилась на низькому рівні (51,4%), що вказує на суттєве підвищення рівня сформованості творчих здібностей в експериментальних групах. Творчі уміння зображення та вираження, в яких знаходять своє виявлення творчі здібності, в експериментальних групах у результаті запровадження експериментальної методики досягли відповідно достатнього (76,6%, 63,1%) та високого (19,1%, 16,9%) рівнів сформованості, у той час, коли в контрольних групах вони залишилися на низькому рівні сформованості (83,1%, 92,2%). Таким чином, експериментальна перевірка довела ефективність використання розробленої нами методики у системі формування творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва і підтвердила гіпотезу дослідження. Проведене дослідження не вичерпує вирішення означеної проблеми. Вимагають поглибленої розробки проблеми пошуків шляхів і засобів формування творчої особистості вчителя, зокрема: виявлення умов розвитку творчих здібностей учителів у процесі післядипломної освіти; забезпечення умов для розвитку творчих здібностей особистості у системі шкільної освіти; соціально-педагогічне обґрунтування розвитку творчих здібностей обдарованих дітей у спеціальних навчально-виховних закладах. |
