У дисертаційному дослідженні дається теоретичне узагальнення та пропонується нове вирішення проблеми формування професійно-особистісних якостей майбутніх учителів музики в процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін, що знайшло відображення в розробці та експериментальній перевірці методики формування означеного феномена. Проведене дослідження та виконання поставлених завдань дало змогу зробити певні висновки. 1. Нова парадигма освіти вимагає її істотної модернізації відповідно до стандартів європейської вищої освіти згідно з умовами Болонського процесу. Це передбачає невід’ємну залежність процесу формування професійно-особистісних якостей майбутніх учителів музики від пошуку нових форм та методів їх фахового становлення з метою досягнення підвищення якості освіти та конкурентоспроможності української держави в Європі. 2. Засвоєння просвітницького, наукового та педагогічного досвіду, накопиченого людством впродовж століть, дає можливість об’єктивно оцінити педагогічні явища сьогодні. У результаті дослідження проблеми формування професійно-особистісних якостей майбутніх учителів музики нами обґрунтовано науково-методологічні підходи, серед яких провідними визначено системний, гуманістичний, особистісно зорієнтований, діяльнісний та акмеологічний. 3. Дослідження проблеми формування професійно-особистісних якостей студентів вищих педагогічних навчальних закладів у сучасній вітчизняній і зарубіжній психолого-педагогічній і методичній літературі дало змогу визначити сутність поняття “професійно-особистісні якості майбутніх учителів музики” і охарактеризувати їх як складний комплекс індивідуально неповторних педагогічних, психолого-особистісних властивостей та музичних здібностей, який забезпечує успішність фахової діяльності майбутніх учителів музики. Структура формування професійно-особистісних якостей включає мотиваційно-оцінний, комунікативно-організаційний, емоційно-вольовий, діяльнісно-творчий компоненти, що системно охоплюють її зміст. 4. У дисертації розроблено критерії та показники компонентної структури формування професійно-особистісних якостей. Мотиваційно-оцінний критерій визначає міру наявності потреби, інтересу та мотиваційну установку студентів на хормейстерську діяльність. Комунікативно-організаційний передбачає міру здатності до спілкування з хористами та спроможність організувати співпрацю з хоровим колективом. Емоційно-вольовий – слугує для визначення ступеню виявлення емоційно-вольових властивостей та артистизму. Діяльнісно-творчий критерій визначає міру цілісності теоретичної і практичної підготовки та вияву креативності майбутнього вчителя музики як диригента-хормейстера. 5. Застосування визначених критеріїв і показників дало змогу з’ясувати рівні сформованості професійно-особистісних якостей майбутніх учителів музики – високий, середній, низький, які залежать від теоретичної та практичної підготовки, а також ступеня сформованості професійно-особистісних якостей студентів. За результатами проведеного констатувального експерименту з’ясовано, що серед студентів педагогічних університетів переважає середній рівень сформованості професійно-особистісних якостей майбутніх учителів музики (45 % усіх респондентів), низького виявлено 33,75 %, а високого – 21,25 %. 6. У дисертації представлено поетапну методику формування професійно-особистісних якостей майбутніх учителів музики, яка передбачає дотримання етапів: фахово-адаптивного, пізнавально-поглиблюючого, творчо-узагальнюючого. Фахово-адаптивний забезпечував опосередкований вплив на формування професійно-особистісних якостей майбутніх учителів музики (метод обговорення теоретичного матеріалу в формі міні-лекцій, метод моделювання ситуацій репетиційної роботи, активізації комунікативного потенціалу керівника хорового колективу, ситуативно-рольові ігри). Пізнавально-поглиблюючий етап полягав у цілеспрямованому формуванні професійно-особистісних якостей методами візуалізації, закладання думок та ствердження, психологічних тренінгів, техніки медитацій, аутогенного тренування. Творчо-узагальнюючий етап передбачав стимулювання та заохочення викладачами студентів на безпосередній прояв професійно-особистісних якостей у практичній діяльності з хоровим колективом, завдяки розширенню ролі й збільшенню обсягу практики безпосереднього спілкування з хоровим колективом. На цьому етапі доцільними виявилися методи творчої уяви, групових дискусій та обговорення. Поетапність формування професійно-особистісних якостей майбутніх учителів музики відповідає планомірному процесу вивчення диригентсько-хорових дисциплін, що є органічним використанням розробленої методики. 7. Результати дослідно-експериментальної роботи дали можливість констатувати позитивну динаміку формування професійно-особистісних якостей майбутніх вчителів музики в процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін у студентів експериментальної групи порівняно з контрольною, що свідчить про ефективність методики. Її запровадження дає змогу вдосконалити процес формування професійно-особистісних якостей майбутніх вчителів музики в процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін. Проблема формування професійно-особистісних якостей майбутніх учителів музики не вичерпується даним дисертаційним дослідженням. Подальша її розробка передбачає вивчення таких питань, як методичні засади психолого-педагогічного тренінгу, моделювання суб’єкт-об’єктних стосунків хорового диригента та хорового колективу, теоретико-практичні основи педагогічного опрацювання хорового репертуару. |