1. У результаті аналізу сучасних тенденцій розвитку вищої освіти виявлено підвищення вимог до рівня володіння фахівцями економічних спеціальностей проектувальними уміннями на основі використання комп’ютерних технологій, інтеграція яких відбувається в межах технічних дисциплін. На основі аналізу державних стандартів підготовки інженерів-педагогів економічного профілю встановлено, що проектувальні уміння значною мірою реалізуються через бізнес-планування діяльності підприємств засобами комп’ютерних технологій. Аналіз традиційної підготовки фахівців за цим напрямком виявив її фрагментарність, відсутність цілісності та системності, що не забезпечує якісного формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану при навчанні дисципліни «Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач». Це зумовило проблему дослідження – підвищення якості формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану при навчанні дисципліни «Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач». 2. Аналіз літератури та вивчення досвіду підготовки фахівців економічного профілю дозволили визначити саме поняття «проектувальні уміння» через способи реалізації певних дій, спрямованих на побудову проекту як очікуваного результату діяльності; експлікувати поняття «проектувальні уміння з розробки бізнес-плану» як систему практичних дій, спрямованих на розробку бізнес-плану у вигляді проекту діяльності підприємства за виробничим, управлінським, маркетинговим та фінансовим напрямками; розробити структуру проектувальних умінь з бізнес-планування через конкретизацію виявлених макроетапів проектування бізнес-плану. 3. На основі положень системного та діяльнісного підходів, професійної діяльності інженера-педагога, підходів до формування професійних умінь в умовах навчального процесу і диференційованого підходу до навчання розроблено модель формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з бізнес-планування, яка містить цільовий, когнітивний, операційний та контрольно-коригуючий компоненти професійної діяльності фахівця. Цільовий компонент містить таксономію цілей формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану. Когнітивний компонент моделі реалізовано за диференційованим підходом та представлено навчальною інформацією двох рівнів. Операційний компонент моделі включає виконання завдань з розробки розділів бізнес-плану, їх складових та документу в цілому. Контрольно-коригуючий компонент передбачає визначення рівня сформованості проектувальних умінь за В.Беспальком та коригування компонентів моделі у разі невідповідності результатів поставленим цілям. Використання цієї моделі дозволило підвищити якість сформованості проектувальних умінь з розробки бізнес-плану. 4. Проведений аналіз світового і вітчизняного досвіду підготовки фахівців економічного профілю показав, що ефективному формуванню проектувальних умінь з розробки бізнес-плану сприяє використання комп’ютерних технологій. На основі аналізу класифікації засобів комп’ютерних технологій виділено групу комп’ютерних навчаючих систем і групу спеціалізованих інструментальних програм для бізнес-планування. Розроблено алгоритм проектування навчального процесу із застосуванням комп’ютерних технологій. Реалізація цього алгоритму в межах дисципліни «Програмування і комп’ютерні технології рішення економічних задач» дозволила обрати Project Expert як спеціалізовану інструментальну програму для бізнес-планування і прийняти рішення про розробку КНС. На основі аналізу економічної літератури сформовано змістовну складову КНС у вигляді модульної програми, яка містить модуль 1 «Введення у бізнес-планування», модуль 2 «Структура бізнес-плану», який складається з міні-модулю 2.1 «Інваріантна структура бізнес-плану» і міні-модулю 2.2 «Варіативна частина бізнес-плану», модуль 3 «Основи використання Project Expert для бізнес-планування». Комплексне використання засобів навчання у вигляді КНС і спеціалізованої інструментальної програми Project Expert стало підґрунтям підвищення якості сформованості проектувальних умінь. 5. Теоретично обґрунтовано та розроблено методику формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з бізнес-планування на основі використання багатомірної КНС. Під багатомірною КНС мається на увазі програмний продукт навчального призначення, що описується кількома множинами (вимірами) ознак (змістом підготовки до бізнес-планування, представленим у вигляді модульної програми; моделлю формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану із виділенням цільового, когнітивного, операційного, контрольно-коригуючого компонентів структури професійної діяльності; вихідним рівнем сформованості відповідних умінь, що приймає значення першого або другого). Таким чином, багатомірна КНС адаптує процес навчання бізнес-плануванню до вихідного рівня сформованості у студентів умінь і реалізує модель формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану. 6. У якості критеріїв оцінки розробленої методики виділено мотивацію навчальної діяльності, рівень сформованості проектувальних умінь та узгодженість компонентів структури професійної діяльності фахівця. Аналіз мотивації навчальної діяльності студентів виявив статистично значущі, позитивні зміни оцінок студентів ЕГ у порівнянні зі студентами КГ з таких мотивів, як отримання глибоких і міцних знань (значення оцінки зросло з 3,31 до 4,12 балів), готовність до наступних занять (оцінка підвищилась з 4,69 до 4,92 балів), успішність у майбутній професійній діяльності (значення оцінки зросло з 4,38 до 4,97 балів). Експериментальний аналіз рівня сформованості проектувальних умінь з бізнес-планування показав суттєву перевагу студентів ЕГ над студентами КГ: цими уміннями на четвертому рівні володіють 37,2% студентів ЕГ та 4,4% студентів КГ, на третьому рівні – 29,8% і 7,0% відповідно, на другому рівні – 20,7% і 39,2%, на першому рівні – 12,3% і 49,4%. Порівняння самооцінки студентів ЕГ і експертних оцінок за допомогою критерію Пірсона виявило їх відповідність на відміну від результатів такого ж аналізу в КГ. Це свідчить про сформованість і узгодженість тих компонентів структури професійної діяльності, які забезпечують якісну реалізацію проектувальних умінь з розробки бізнес-плану студентами ЕГ. Зазначене вище підтверджує висунену гіпотезу дослідження і свідчить про виконання завдань і досягнення поставленої мети дослідження. Виконане дослідження не вирішує всіх аспектів розв’язання проблеми підвищення якості формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп’ютерних технологій. Подальшого розвитку потребують: визначення теоретичних засад формування проектувальних умінь в умовах дистанційного навчання; теоретичні засади розробки комп'ютерних засобів проектування бізнес-плану на основі експертних систем. |
