В ході теоретико-експериментального дослідження були вирішені всі поставлені в роботі задачі. Основні результати роботи полягають у наступному: А. Теоретико-методологічні результати: узагальнено різні погляди на проблему ПС і на основі «узагальненого» підходу вибрано критерії і рівні вимірювання ПС при вивченні дисциплін комп'ютерного циклу; систематизовано шляхи і засоби формування пізнавальної самостійності; експліковано поняття ПС як інтегративної якості особистості, що має в основі пізнавальну активність, що пов'язана з ініціативою, з пошуком різних шляхів розв‘язування навчально-пізнавальних задач без участі викладача (викладач підготовляє систему завдань), що забезпечує саморозвиток особистості; формування ПС студентів повинно відбуватися за рахунок інформаційного збагачування знаннями та уміннями володіння ІКТ; побудовано модель знань про формування ПС студентів у процесі вивчення інформаційно-комунікативних технологій, призначення якої надати уявлення про змодельовану предметну галузь і обґрунтувати постановку задачі організації навчального процесу для формування ПС; розроблено структуру методичної системи формування ПС студентів у процесі вивчення інформаційно-комунікативних технологій; розроблені методи отримання апріорної і апостеріорної оцінок інформативності складових ПС, моделі зв'язку між кожною складовою ПС і загальним рівнем ПС, моделі попарного зв'язку складових ПС; строго поставлена задача вибору засобів педагогічного впливу на формування ПС і запропоновано метод її вирішення. Б. Інструментальні результати: розроблено технологію оцінювання інформативності складових ПС; розроблено технологію встановлення зв'язку: а) між кожною складовою ПС і загальним рівнем ПС; б) між окремими складовими ПС; розроблено дидактичний (цілі, зміст, форми організації, засоби навчання) і організаційно-технологічний аспекти методики формування пізнавальної самостійності студентів технічних спеціальностей в процесі вивчення ІКТ; розроблено методику вибору засобів педагогічного впливу на формування ПС. В. Експериментальні результати: виявлено, що найбільший вплив на рівень ПС при навчанні дисциплінам комп'ютерного циклу мають уміння ставити і досягати цілей самостійної пізнавальної діяльності; ініціативність при самостійному виконанні НПЗ з дисципліни комп'ютерного циклу; цілеспрямованість при самостійному виконанні НПЗ з дисциплін комп'ютерного циклу; наполегливість при самостійному виконанні НПЗ з дисциплін комп'ютерного циклу; інтерес до майбутньої професії; отримані кількісні оцінки цього впливу; отримані моделі зв'язку між кожною складовою ПС і загальним рівнем ПС, що дозволяють оцінювати ефективність педагогічних заходів, спрямованих на формування і розвиток ПС; встановлено, що між рівнем ПС і рівнем складової ПС існує лінійна залежність; встановлено, що між окремими складовими ПС існує високий і значний зв'язок і визначена міра їх взаємовпливу одне на одного; виконано оцінку педагогічної ефективності засобів комп'ютерної дисципліни з позицій їх впливу на розвиток кожної складової ПС; реалізовано методичну систему формування ПС студентів технічних спеціальностей в процесі вивчення інформаційно-комунікативних технологій. Раціональний вибір засобів формування ПС дозволив на 12 – 13% підвищити успішність студентів з окремої дисципліні; перевірена обґрунтованість і науково-методична доцільність запропонованої методики формування ПС студентів. |