Анотація до роботи:

Ши Цзюнь-бо. Методика формування мистецької компетентності майбутніх учителів музики в процесі фортепіанної підготовки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання музики і музичного виховання. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі сучасної мистецької освіти – формуванню мистецької компетентності майбутнього вчителя музики. Розкрито сутність, зміст та структуру мистецької компетентності, принципові засади її формування у процесі фортепіанної підготовки студентів. Визначено критерії та показники формування мистецької компетентності. Змодельовано та апробовано методику формування мистецької компетентності майбутніх вчителів музики у процесі фортепіанної підготовки на основі активізації оцінного мислення, збагачення досвіду виконавської практики, педагогічної проекції набутих у процесі фортепіанного навчання знань і умінь та доведено її ефективність.

Ключові слова: мистецька компетентність майбутнього вчителя музики, фортепіанна підготовка, методика формування мистецької компетентності, принципи, педагогічні умови.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми формування мистецької компетентності майбутнього вчителя музики у процесі фортепіанної підготовки, що знайшло відображення у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці спеціальної методики навчання майбутніх учителів музики гри на фортепіано в умовах вищих закладів педагогічної освіти.

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези і дозволило сформулювати такі висновки:

1. Відповідно до сучасних світових освітніх тенденцій та потреб загальноосвітньої школи в компетентних фахівцях у досліджені зосереджено увагу на формуванні мистецької компетентності майбутнього вчителя музики. Виявлено, що значний потенціал для розв’язання окресленої проблеми містить фортепіанне навчання студентів педагогічних університетів. Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження показав відсутність цілісної науково-методичної концепції формування мистецької компетентності майбутнього вчителя музики у процесі фортепіанної підготовки. Разом з тим, музична педагогіка містить наукове підґрунтя для розробки шляхів формування мистецької компетентності майбутнього вчителя музики та їх методичного забезпечення.

2. Мистецька компетентність майбутнього вчителя музики розглядається у нашому дослідженні як системна, інтегрована якість, що передбачає здатність особистості до усвідомлення музики як явища суспільного життя та надбання світової культури, засвоєння основних її закономірностей, стилів і жанрів, оволодіння засобами втілення художніх образів у виконавстві, до застосування музики в художньо-виховній роботі з школярами. З’ясовано, що мистецька компетентність майбутнього вчителя музики передбачає єдність: знань з історії, теорії, методики викладання мистецтва, зокрема музичного; художньо-творчих умінь у галузі виконавства; досвіду практичної педагогічної діяльності, що дає змогу майбутньому фахівцю успішно здійснювати в змінних соціокультурних умовах професійні функції; здатність самостійно розвивати і реалізовувати набутий у процесі навчання фаховий потенціал.

Розроблено та теоретично обґрунтовано структуру мистецької компетентності майбутнього вчителя музики, в основі якої виокремлено пізнавально-оцінний, інтерпретаційно-творчий, професійно-проективний компоненти.

3. У дослідженні розроблено критерії та показники сформованості мистецької компетентності майбутніх учителів музики:

- художньо-культурологічний критерій, показниками якого є здатність до вільного оперування мистецькими знаннями, уміння мобільно застосовувати наявні знання в контексті конкретного музичного твору, здатність до проведення художніх паралелей між стильовими напрямками та жанрами мистецтва ;

- виконавсько-творчий критерій визначають показники відтворення об’єктивного змісту твору і вираження суб’єктивного ставлення до музики, дотримання стильових засад виконавства, артистичне втілення інтерпретаційного задуму в реальному звучанні;

- педагогічно-фаховий критерій характеризується показниками умінь обирати педагогічно доцільний репертуар, визначати навчально-виховний потенціал музичного твору, передбачати труднощі і способи їх подолання в роботі з дітьми, уміння захоплювати школярів власним виконанням і словесним поясненням в процесі музично-просвітницької роботи.

На основі означених критеріїв та їх показників виявлено три рівні сформованості мистецької компетентності майбутніх учителів музики: низький, середній, високий. За результатами проведеного констатувального експерименту з’ясовано, що серед студентів педагогічних університетів переважає середній рівень мистецької компетентності – 46,3%, низького рівня виявлено 43,1%, високого – 10,6%.

4. Методичне забезпечення процесу формування мистецької компетентності майбутнього вчителя музики в сучасних умовах розроблено з урахуванням принципових положень: гуманізму і демократизму; єдності національного і загальнолюдського; природовідповідності і культуровідповідності; безперервності і наступності; єдності навчання і виховання, спрямованості на вирішення завдань освіти, розвитку, виховання; зв’язку теорії з практикою, науковості; свідомості та активності; доступності і наочності; систематичності і послідовності та творчого спрямування навчання. Методичними напрямами формування мистецької компетентності майбутнього вчителя музики окреслено: активізацію оцінного мислення як основу пізнавальної діяльності студентів; забезпечення збагачення досвіду застосування мистецьких закономірностей у виконавській практиці; педагогічне проектування набутих підчас навчання знань і вмінь. З’ясовано педагогічні умови забезпечення реалізації основних принципових положень формування мистецької компетентності майбутнього вчителя музики:

Активізації оцінного мислення студентів сприяє забезпечення суб’єктивного відношення до об’єктивної мистецької інформації, спонукання студента до аналізу, узагальнення художніх уявлень та аргументації вибору виражальних засобів у власній інтерпретації музичних творів, забезпечення діалогічності спілкування з мистецтвом.

Збагачення досвіду застосування мистецьких закономірностей у виконавській практиці забезпечується систематичним спонуканням студентів до стильової класифікації навчального матеріалу та усвідомлення жанрових ознак музичних творів, до вербалізації змістовних характеристик музичних творів на основі узагальненого знаннєвого досвіду, до паралельного та ескізного вивчення фортепіанних творів, реалізацією зв’язків із диригенсько-хоровою і вокальною підготовкою студентів.

Педагогічна проекція набутих під час навчання знань і вмінь передбачає: забезпечення набуття студентами досвіду варіантної роботи над музичними творами; залучення до вербалізації художньо-образного змісту музичних творів; формування здатності до урахування вікових особливостей сприйняття школярів при виборі репертуару педагогічної роботи, проведення лекційно-виконавської роботи серед школярів.

5. Розроблено зміст, форми і методи формування мистецької компетентності майбутніх учителів музики у процесі фортепіанної підготовки та узагальнено у викладеній спеціальній поетапній методиці, загальна стратегія якої спрямована на вироблення професійних орієнтирів музично-педагогічної діяльності у такій послідовності: систематизація, інтеграція мистецьких знань у процесі широкого ознайомлення з музичним матеріалом та вироблення умінь їх мобільного застосування в контексті конкретного музичного твору (спонукально-ознайомлювальний етап); активізація пошуково-творчої діяльності студентів на основі впровадження самовиражальних підходів у виконавстві (діалогово-оцінювальний етап); розвиток самостійності студента у виробленні художньо-педагогічної інтерпретації музичних творів, спрямування набутих мистецьких знань і виконавських вмінь в річище музично-педагогічної діяльності ( самостійно-творчий етап).

6. Отримані результати дослідно-експериментальної роботи дали можливість констатувати позитивну динаміку змін рівнів сформованості мистецької компетентності студентів експериментальної групи у порівнянні з контрольною, що свідчить про дієвість запропонованої методики та правомірність висунутої гіпотези.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів формування мистецької компетентності майбутнього вчителя музики. Подальшого вивчення та наукового обґрунтування потребують питання формування компетентності вчителя окремих галузей мистецьких дисциплін, розкриття впливу поліхудожніх зв’язків, виявлення умов розвитку компетентності вчителя у процесі подальшої професійної діяльності.

Публікації автора:

1. Ши Цзюнь-бо. Компетентнісна парадигма мистецької освіти і специфіка її реалізації в фортепіанній підготовці студентів педагогічних факультетів // Наука і сучасність: Збірка наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – Т. 55. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2006. – 232 с. – С. 116 – 123.

   Ши Цзюнь-бо. Сутність та структура мистецької компетентності майбутніх вчителів музики // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. праць № 16. – Спеціальний випуск: Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології) – 2006. Частина 2 / Редкол.: Буряк В. К. та ін. – Кривий Ріг: КДПУ, 2006. – 368 с. – С. 276 – 282.

   Ши Цзюнь-бо. Особливості формування мистецької компетентності майбутнього вчителя музики у процесі фортепіанної підготовки // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 8. – Глухів: ГДПУ, 2006. – 278 с. – С.259– 261.

   Ши Цзюнь-бо. Формування мистецької компетентності майбутнього вчителя музики як педагогічна проблема // Теоретичні та методичні засади неперервної мистецької освіти: Збірник матеріалів науково-методологічного семінару. – Чернівці: Зелена Буковина, 2007. – 132 с. – С. 102-104.

   Ши Цзюнь-бо. Методика формування мистецької компетентності майбутніх учителів музики в процесі фортепіанної підготовки. – Рукопис.

   Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання музики і музичного виховання. – Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2007.

   Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі сучасної мистецької освіти – формуванню мистецької компетентності майбутнього вчителя музики. Розкрито сутність, зміст та структуру мистецької компетентності, принципові засади її формування у процесі фортепіанної підготовки студентів. Визначено критерії та показники формування мистецької компетентності. Змодельовано та апробовано методику формування мистецької компетентності майбутніх вчителів музики у процесі фортепіанної підготовки на основі активізації оцінного мислення, збагачення досвіду виконавської практики, педагогічної проекції набутих у процесі фортепіанного навчання знань і умінь та доведено її ефективність.

   Ключові слова: мистецька компетентність майбутнього вчителя музики, фортепіанна підготовка, методика формування мистецької компетентності, принципи, педагогічні умови.

   Ши Цзюнь-бо. Методика формирования художественной компетентности будущих учителей музики в процессе фортепианной подготовки. – Рукопись.

   Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика музыкального обучения. – Национальный педагогический университет имени М.П.Драгоманова. – Киев, 2007.

   Диссертация посвячена проблеме формирования художественной компетентности будущих учителей музики в процессе фортепианной подготовки. Актуальность исследования обусловлена потребностями современной школы в компетентных специалистах в сфере музыкально-воспитательной работы.

   Теоретический анализ проблемы позволил рассматривать художественную компетентность будущего учителя музыки как системное, интегрированное качество, предполагающее способность личности к осмыслению музыки как явления общественной жизни и приобретения мировой культуры, к усвоению основных ее закономерностей, стилей и жанров, к овладению средствами воплощения художественных образов в исполнительстве, к применению музыки в художественно-воспитательной работе с учащимися. Структура художественной компетентности – сложное динамическое образование, которое включает три компонента: познавательно-оценочный, интерпретационно-творческий, профессионально-проективный.

   Критериями художественной компетентности будущего учителя музыки выделено: художественно-культурологический, исполнительско-творческий, профессионально-педагогический, на основе которых исследовано три уровня ее сформированности у студентов педагогических университетов (высокий, средний, низкий). В результате констатирующего эксперимента установлено, что среди студентов- выпускников преобладает средний уровень художественной компетентности.

   Анализ состояния профессиональной подготовки учителя музыки показывает необходимость использования новых методик на основе компетентностного подхода. Педагогический анализ процесса фортепианного обучения студентов педагогических университетов позволил выделить фортепианную подготовку одним из важнейших направлений формирования художественной компетентности, поскольку она имеет широкие возможности для оперативного использования историко-теоретических и методических знаний в соответствии с конкретными учебными заданиями разучивания музыкальных произведений, развития умений выразительной интерпретации музыки, педагогического проектирования приобретенных знаний и умений.

   В диссертации представлено специальную методику формирования художественной компетентности будущего учителя музыки в процессе фортепианной подготовки, в основе которой стимулирование студентов к анализу музыкальных произведений, творческой интерпретации музыки, проведению художественно-воспитательной работы с учащимися во время педагогической практики. Методика предполагает поэтапность педагогической работы в такой последовательности: систематизация, интеграция художественных знаний в процессе широкого ознакомления студентов с музыкальным материалом, а также отработка умений мобильного применения знаний в контексте конкретного музыкального произведения (ознакомительно-стимулирующий этап); активизация познавательно-творческой деятельности на основе использования самовыражающих подходов в исполнительстве (диалогически-оценивающий этап), развитие самостоятельности студентов в разработке художественно-педагогической интерпретации музыкальных произведений, формирование навыков педагогического проектирования приобретенных во процессе фортепианной подготовки художественных знаний и исполнительских умений на будущую музыкально-педагогическую деятельность (самостоятельно-творческий этап).

   Разработанная методика была апробирована в процессе формирующего эксперимента (задействовано 205 студентов), результаты которого показали положительную динамику развития способностей студентов к свободному оперированию художественными знаниями, умений мобильного использования приобретенных знаний в конкретной ситуации, проведения художественных параллелей между стилевыми направлениями и жанрами искусства; умений артистического воплощения художественной интерпретации в реальном исполнении; формированию умений студентов определять педагогически целесообразный репертуар, увлекать учащихся собственным музыкальным исполнением и словесным объяснением в процессе музыкально-воспитательной работы, то есть показателей критериев, определяющих уровень формирования художественной компетентности будущего учителя музыки.