Анотація до роботи:

Солошич І.О. Методика формування екологічних знань у майбутніх інженерів-електромеханіків у процесі навчання спеціальних дисциплін. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (технічні дисципліни) – Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування екологічних знань у майбутніх інженерів-електромеханіків. Проаналізовано сучасний стан навчання з дисципліни «Основи екології» та спеціальних дисциплін. Визначено понятійний апарат, структуру, вихідні принципи формування екологічних знань та методи діагностики її сформованості. Теоретично обґрунтовано та розроблено модель формування екологічних знань у майбутніх інженерів-електромеханіків, основу якої складає профілізація та інтеграція екологічних знань і знань спеціальних навчальних дисциплін.

Теоретично обґрунтовано та розроблено методику формування екологічних знань у майбутніх інженерів-електромеханіків із використанням інтерактивних та інформаційних методів навчання.

Експериментально підтверджено позитивний вплив розробленої методики на формування екологічних знань майбутніх інженерів-електромеханіків.

Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес ВНЗ.

1. Діагностування сучасного стану формування екологічних знань у майбутніх інженерів-електромеханіків показало, що він не повною мірою відповідає нагальній потребі держави в екологічно підготовлених, кваліфікованих інженерах:

- у більшості технічних вищих навчальних закладах акцентується увага на освітньо-інформаційних аспектах екологічної підготовки і не докладається належних зусиль для відбиття екологічних знань у професійних переконаннях та вчинках;

- екологічні знання мають недостатню професійну спрямованість, що призводить до розриву між вивченням теоретичного матеріалу та майбутньою професійною діяльністю;

- не в повному обсязі використовуються можливості екологізації спеціальних дисциплін.

2. Визначено компоненти професійних екологічних знань у майбутніх інженерів-електромеханіків, а саме: ціннісно-мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний.

Ціннісно-мотиваційний компонент реалізується через систему цінностей і мотивів екологічного навчання. Когнітивний компонент містить екологічні та спеціальні - фахові знання майбутнього інженера-електромеханіка. Операційно-діяльнісний компонент формується на основі професійних знань, навичок, умінь, і надає екологічним знанням професійну спрямованість.

3. Теоретично обґрунтовано та розроблено модель формування професійних інтегрованих екологічних знань у майбутніх інженерів-електромеханіків у процесі вивчення спеціальних дисциплін, реалізація якої здійснюється на основі профілізації екологічних знань у межах дисципліни «Основи екології» та інтеграції екологічних знань і знань спеціальних дисциплін. Це дозволяє реалізувати неперервну екологічну підготовку і підвищити її професійну спрямованість.

4. Розроблено зміст, методи, форми та засоби методики формування екологічних знань у майбутніх інженерів-електромеханіків на основі профілізації та інтеграції екологічних знань та знань спеціальних дисциплін. Використання програмно-проблемних лекцій сприяє ефективному розвитку професійних інтересів та мотивації оволодіння майбутнім фахом у майбутніх інженерів-електромеханіків. Розвиток інтерактивних та інформаційних методів полягає в їх комплексному використанні при проведенні лабораторно-практичних занять, що дозволило підвищити рівень самостійної роботи студентів за рахунок переважного використання індивідуальних та групових форм навчання.

5. Експериментальна перевірка розробленої методики підтвердила її ефективність при формуванні екологічних знань у майбутніх інженерів-електромеханіків. Згідно з алгоритмом прийняття рішення за критерієм ч² підтверджено робочу гіпотезу і встановлено, що методика формування екологічних знань у майбутніх інженерів-електромеханіків на основі профілізації та інтеграції екологічних знань з використанням інтерактивних та інформаційних методів навчання є більш ефективною, ніж традиційна. Так, при використанні розробленої методики зросла кількість студентів, які досягли рівня творчого мислення – 17, 1%, тоді як у контрольній групі він склав 10,4%.

Таким чином, підсумки педагогічного експерименту дають підстави для висновку, що формування екологічних знань у майбутніх інженерів-електромеханіків на основі їх профілізації та інтеграції з елементами знань спеціальних навчальних дисциплін із використанням інтерактивних та інформаційних методів навчання сприяє усвідомленню студентами значущості змісту екологічного навчання, особистої відповідальності за кінцевий результат впливу їх майбутньої професійної діяльності на навколишнє природне середовище. Це, у свою чергу, забезпечує у майбутнього інженера-електромеханіка високий рівень використання екологічних знань при розв’язанні реальних професійних проблем і завдань сучасного виробництва.

Розроблене методичне забезпечення може використовуватись в інших технічних навчальних закладах при викладанні дисципліни «Основи екології». Про це свідчать результати впровадження розробленої методики та отримані відгуки.

Виконане дослідження не вичерпує всіх проблем формування екологічних знань у майбутніх інженерів-електромеханіків. Подальшої розробки потребують такі завдання: упровадження засобів дистанційного екологічного навчання; використання комп’ютерних систем екологічного навчання, обґрунтування та розроблення спеціальних навчальних дисциплін екологічної підготовки інженерів.

Публікації автора:

Навчальні та навчально-методичні посібники

1. Шмандій В.М., Солошич І.О. Управління природоохоронною діяльністю: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 296 с.

2. Солошич І.О. Урбоекологія: Навч. посіб. – Кр.: КДПУ, 2002. – 182 с.

Статті у провідних наукових фахових виданнях

3. Солошич І.О. Характеристика сутності формальної й неформальної екологічної освіти з погляду загальної екологічної культури // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Зб. наук. пр. – Х.: Видавничий центр ХНУ, 2004. – Вип. ХІІ. – С. 199-204.

4. Солошич І.О. Психолого-педагогічні особливості екологічного навчання майбутніх інженерів-електромеханіків // Наукові записки кафедри педагогіки Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Зб. наук. пр. – Х.: Видавничий центр ХНУ, 2005. – Вип. ХІІІ-ХІV. – С. 213-218.

5. Солошич І.О. Аналіз змісту екологічних знань інженерів-електромеханіків у професійній діяльності // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. – Харків: Нормальні ціни, 2005. – Вип. 10. – С. 135-141.

6. Солошич І.О. Формування професійно-важливих екологічних знань засобами інтерактивних та інформаційних технологій // Імідж сучасного педагога: Зб. наук. пр. – П.: ТОВ «АСМІ», 2005. – Вип.3. – С. 33-36.

Статті та тези доповідей у збірниках матеріалів конференцій

7. Солошич І.О. Аналіз надходження шкідливих викидів в атмосферу м. Кременчука та основні шляхи зменшення техногенного навантаження на атмосферу // Захист довкілля від антропогенного навантаження: Зб. наук. пр. Х. – К.: МПП «Август», 2000. – Вип. 2(4). – С. 50-54.

8. Солошич І.О. Система оцінки антропоекологічного ризику території // Захист довкілля від антропогенного навантаження: Зб. наук. пр. – Х. – К.: МПП «Август», 2000. – Вип. 3(5). – С. 83-89.

9. Солошич І.О. Методика формування екологічного світогляду студентів вищих навчальних закладів в процесі підготовки до майбутньої професійної діяльності // Біосферно-ноосферні ідеї В.І. Вернадського та еколого-економічні проблеми розвитку регіонів: Матеріали науково-практичної конференції – К.: ПП Щербатих, 2005. – С. 22-23.

10. Солошич І.О. Використання інтерактивних та інформаційних технологій при формуванні екологічних знань інженерів-електромеханіків // Регіональна науково-технічна конференція молодих учених і спеціалістів: Матеріали науково-технічної конференції К.: – КДПУ, 2005. – С. 63-64.