В дослідженні представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми активізації творчої діяльності студентів педагогічних університетів в процесі навчання гри на музичному інструменті, визначено принципові засади та розроблено методичну модель залучення майбутніх учителів музики до елементарної композиторської творчості в галузі інструментальної підготовки. 1. Дослідження проблеми художньої творчості дозволило з’ясувати, що сутністю цього феномену виступає процес і результат створення нового в мистецтві. Структурна організація процесу художньої творчості передбачає активний перебіг емоційно-естетичних переживань, раціонального мислення, уяви та інтуїтивний пошук образного відтворення світу. Вказані компоненти трактуються в дослідженні не тільки як рушії чи характеристичні ознаки творчого процесу, а як складові, що становлять його іманентну сутність. Поза глибоким осмисленням і переживанням музичного матеріалу, інтуїтивним знаходженням художнього рішення і яскравою уявою музичних образів внутрішнім слухом включення студентів до творчості неможливе. 2. В результаті дослідження встановлено, що викладання музично-інструментальних дисциплін в педагогічних університетах значною мірою ґрунтується на репродуктивних засадах. Активізація творчих самостійних проявів студентів не носить цілеспрямованого характеру, відбувається стихійно, епізодично. Серед поширених засобів, що використовуються викладачами інструментальних класів для створення творчої атмосфери занять, виокремлено такі, як використання словесних пояснень щодо музичного образу; виконавську демонстрацію фрагментів музичного твору, розучуваного студентом; наведення художніх аналогій між різними видами мистецтва. Залучення студентів до продуктивної творчості навіть в елементарних формах композиторської діяльності не практикується. 3. Принципові засади активізації творчої діяльності студентів в нашому дослідженні теоретично відтворюють цілісність досліджуваної методики у взаємодії її складових. До них віднесено такі: єдність пізнавальної і творчої діяльності студентів; самоцінність методики активізації творчої діяльності студентів і її змістовно-структурна залежність від загальної системи підготовки майбутніх учителів музики; соціально-педагогічна зумовленість процесу творчої активізації і спонукання студентів до самовираження; педагогічна детермінація творчих дій студентів і стимулювання їх творчої свободи; орієнтація на індивідуальні, притаманні творчій особистості студента, способи дій і спрямування їх до засвоєння нормативних основ творчої діяльності; створення позитивного фону перебігу творчого процесу і спонукання студентів до критичного осмислення результатів творчої діяльності. Визначення принципових засад в дослідженні враховує необхідність уникнення моноструктурних підходів, орієнтацію на вираження єдності протилежних начал, завдяки чому досягається цілісність характеристики досліджуваних явищ. 4. Розроблена методика активізації творчої діяльності студентів передбачає цілеспрямоване їх залучення до елементарної композиторської творчості. Комплексність запропонованої методики забезпечено різнобічним охопленням видів навчальної композиторської творчості та поступовим ускладненням творчих завдань. Наслідувальні дії студентів на стадії активного вивчення і усвідомлення специфічних особливостей композиторської творчості модифікуються, переростають у самостійне створення музичних зразків на наступній, другій стадії. В свою чергу, творчість студентів на другій стадії, спеціально стимульована постановкою певних завдань, цілеспрямовано розширюється на третій стадії, яка передбачає залучення студентів до творчості, вільної від будь-яких обмежень. Отже, кожна із запропонованих стадій, маючи власні, характерні особливості і виконуючи конкретну функцію, залежить від іншої, „монтується” в загальну методичну модель як її необхідний компонент. 5. Кожна із визначених стадій відображає певний рівень активності творчої діяльності студентів, проте не є етапом в умовах індивідуального застосування. Відрізняючись рівнем творчих здібностей, студент може виявити себе найкращим чином на певному рівні (стадії) творчої активності, минаючи попередній. Ієрархія визначених стадій зумовлюється ступенем активності творчої діяльності, а не послідовністю засвоюваних і виконуваних дій. 6. Стимулюючу роль в активізації творчої діяльності студентів на стадії „Наслідувальна творчість” відіграють розроблені в процесі дослідження навчально-композиторські завдання на стильове уподібнення, підбирання за слухом та адаптацію (перекладення) музичних творів. Доцільними різновидами творчої діяльності в інструментальних класах педагогічних університетів на стадії „Зумовлена творчість” визнано такі, як: варіативне опрацювання музичного матеріалу, створення п’єс навчально-інструктивного призначення для дітей та програмної музики. Залучення студентів до творчості, не скутої будь-якими обмеженнями, на стадії „Вільна творчість”, згідно результатів дослідження, можна кваліфікувати як продуктивний засіб розкріпачення творчої енергії у найталановитіших студентів. 7. Критеріями активності творчої діяльності студентів в інструментальному класі визначено рівень її мотивації та ступінь результативності. Показниками активності творчої діяльності відповідно мають слугувати: наявність інтересу, частота звертання студентів до виконання творчих завдань, а також змістовність їх виконання. Рівні активності творчої діяльності (пасивно-репродуктивний, ініціативно-продуктивний, креативний) відрізняються характером ставлення студентів до творчості та ступенем їх творчого самовиявлення в процесі інтерпретації музики та елементарної композиції. 8. В контексті педагогічної освіти фактором, що спонукає студента до творчості, не руйнуючи внутрішньої інтегрованості його особистісних якостей, можуть виступити творчі завдання, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю. Поле застосування художньо-педагогічних віднайдень настільки широке, що його обмежувальна дія зводиться до мінімуму, залишаючи значний простір для вільного самовиявлення студентів в креативному акті. 9 Індивідуалізація та забезпечення позитивного фону навчання трактуються в дослідженні як основні умови активізації творчої діяльності. Їх реалізація має відбуватись в процесі застосування комплексу розроблених прийомів опосередкованого впливу на творче самопочуття студентів. 10.Розроблена методика залучення студентів до елементарної композиції в класах інструментальної підготовки, маючи самоцінність для активізації творчої навчальної діяльності студентів, справляє позитивний вплив на творчу активність майбутніх учителів також і в галузі інтерпретації музики, на виявлення самостійних підходів студентів до творчого осягнення і виконання музики. Запропонована методика виступає не як додатковий компонент їх фахової підготовки, а як необхідна, органічна його складова, що сприяє здійсненню цільових завдань професійного становлення майбутніх учителів музики в сучасних умовах розвитку шкільної мистецької освіти. Дослідження не вичерпує усіх аспектів складної проблеми активізації творчої діяльності особистості в процесі музично-інструментальної підготовки. Подальша її розробка передбачає дослідження питань навчальної роботи з особливо обдарованими студентами, залучення учнів музичних шкіл до композиторської елементарної діяльності, вивчення методики поєднання репродуктивних та продуктивних шляхів розвитку музичних здібностей у школярів та студентів тощо. |
