Результати дисертаційного дослідження дали змогу сформулювати такі висновки: 1.На основі системного підходу проаналізовано результати досліджень, здійснених вітчизняними й зарубіжними науковцями з проблеми факультативного навчання. Аналіз показав, що, незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених різним аспектам факультативного навчання, проблема хімічних факультативів ще недостатньо вивчена, оскільки теоретичні й концептуальні розробки вчених стосуються лише окремих складових даної проблематики. Аналіз психолого-педагогічної літератури, програмно-методичної навчальної документації, констатуючий експеримент показали, що низька ефективність факультативного навчання хімії в сучасній школі обумовлена обмеженістю педагогічних функцій факультативів у шкільному навчанні, недостатнім урахуванням нового статусу факультативів у зв’язку із запровадженням інших форм диференціації навчання. Актуальними в даний час є задоволення пізнавальних інтересів учнів, формування в них умінь застосовувати знання в повсякденному житті, підготовка їх до професійного самовизначення, на що майже не звертається увага на сучасному етапі розвитку освіти. 2.У науково-методичній літературі формування в учнів уміння застосовувати знання на практиці в основному розглядається на прикладі процесів хімічної промисловості і майже ніде не розглядається застосування теоретичного матеріалу, що вивчається в шкільному курсі хімії, у повсякденному житті, тобто в побуті. Недостатньо розглядається питання про основні вимоги, принципи та методи навчання, які використовуються для реалізації зв’язку навчання з практичною діяльністю. 3.У процесі дослідження обгрунтовано обсяг, мету, завдання, дидактичні принципи, зміст і послідовність вивчення навчального матеріалу факультативу “Хімія в побуті”; визначено критерії відбору навчального матеріалу (узгодження прикладного матеріалу з навчальною програмою, доступність його для розуміння учнів, відповідність змісту навчання інваріантним завданням хімічної освіти, врахування історико-прогностичного підходу до розгляду навчального матеріалу, співвідношення між теоретичним та практичним навчанням, профорієнтаційна спрямованість); встановлено загальні форми взаємозв’язку уроків і факультативних занять (взаємозв’язок у часі та через структуру навчального процесу, систему практичних робіт, методи профорієнтаційної роботи, облік та специфіку шкільної і позашкільної роботи) і виявлено способи їх реалізації. 4.Теоретично обгрунтована дієвість та доцільність упровадження програми факультативного курсу “Хімія в побуті”; розроблено методику і рекомендації з проведення факультативних занять “Хімія в побуті”, які включають: дидактичну схему проведення занять, методичні підходи щодо їх організації та рекомендації стосовно проведення екскурсій. 5.У ході дослідження визначено перелік практичних умінь, які слід формувати в учнів на факультативних заняттях з курсу «Хімія в побуті». Встановлено, що успішне формування в учнів умінь застосовувати теоретичні знання з хімії у повсякденному житті також передбачає поєднання методів навчання на основі класичних дидактичних принципів (науковості, доступності, систематичності, послідовності, наочності навчання та зв’язку теорії з практикою) і певних вимог, що з них випливають: розвиток в учнів розуміння важливості виконання практичних робіт; врахування індивідуальних особливостей учнів; відбір навчального матеріалу, який розвиватиме їхню пізнавальну активність; використання засобів навчання, які спонукатимуть учнів до самостійної роботи. 6.Розроблено модель управління формуванням в учнів умінь застосовувати теоретичні знання з хімії у повсякденному житті на факультативі “Хімія в побуті». 7.Визначено рівні сформованості в учнів умінь застосовувати теоретичні знання з хімії у повсякденному житті й обгрунтовано систему їх оцінювання. 8.Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність факультативного курсу “Хімія в побуті” і методики формування в учнів умінь застосовувати теоретичні знання з хімії у повсякденному житті. Результати контрольних робіт на всіх рівнях сформованості в учнів умінь застосовувати теоретичні знання з хімії в повсякденному житті в експериментальних класах вищі, ніж в контрольних. Різниця середніх значень результатів контрольних робіт в експериментальних і контрольних класах на різних рівнях сформованості вмінь становить: І рівень – 14 %, ІІ рівень – 18 %, ІІІ рівень – 23 %, ІV рівень – 22 %. 9.У процесі дослідження встановлено, що факультативний курс “Хімія в побуті” сприяє профорієнтації учнів: 37,7 % опитаних випускників обрали професію, пов’язану зі сферою побуту. Тому для цілеспрямованої підготовки учнів до вибору майбутньої професії на основі вивченої психолого-педагогічної літератури та власних спостережень ми розробили систему профорієнтації учнів під час проведення факультативних занять “Хімія в побуті”. Реалізація системи передбачає вивчення особистості школяра, професійну освіту, професійну консультацію, збір та аналіз відомостей про працевлаштування випускників. Проведене дослідження не охоплює всіх аспектів зазначеної проблеми. Потребують розробки інші напрями факультативного вивчення хімії на рівні основної школи і професійної спрямованості учнів. Перспективною вбачається розробка теоретичних і методичних засад становлення і розвитку факультативів у вітчизняній методиці хімії та змісту сучасних факультативних курсів для старшої, профільної, школи. |