1. Тенденції інтеграції вищої освіти України у європейський і світовий освітній простір, інтенсивний характер розвитку сучасних технологічних процесів, динамічність виробництва суттєво підвищують вимоги до підготовки фахівців вищою професійною школою. Ці процеси детермінують модернізацію всіх структурних ланок освітньої діяльності. У системі оновлення підготовки фахівців значну роль відведено удосконаленню методики навчання дисциплін професійної та практичної підготовки як провідної галузі педагогічної науки. У процесі вивчення та аналізу літературних джерел встановлено, що методика навчання інженерно-технічних дисциплін традиційно розглядається як предмет теоретичного аналізу та практичного відбору змісту навчального матеріалу і системного застосування форм і методів навчання. Виключення становлять дослідження, у яких учені обґрунтовують можливості інноваційних методів чи технологій навчання (проблемних, ігрових, інтерактивних тощо) у формуванні продуктивних знань, умінь і навичок студентів. Розроблення методики навчання інженерно-технічних дисциплін з обґрунтуванням системи методів і форм навчання з відбором змісту навчального матеріалу відповідно пізнавальним можливостям студентів для формування продуктивної навчально-пізнавальної діяльності не була предметом окремого наукового дослідження. 2. Результати теоретичного дослідження надали можливість обґрунтувати концепцію методики продуктивного навчання, провідною ідеєю якої є поетапне формування навчально-пізнавальної діяльності студентів від репродуктивних, виконавчих рівнів до продуктивних, творчих. Продуктивне навчання розуміємо як спеціально організовану, доцільну і керовану педагогічну взаємодію, спрямовану на оволодіння студентами знаннями, уміннями та навичками продуктивного рівня. Методика продуктивного навчання забезпечує поетапне включення студентів у різновиди навчальної діяльності та орієнтує на самостійне, творче оволодіння професійними знаннями, уміннями і навичками. У процесі дослідження визначено і перевірено можливості методів навчання (розповідь; пояснення; бесіда; лекційний метод; проблемні методи; ігрові методи тощо) в розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів під час вивчення курсу “Сільськогосподарські машини”. Побудована структурно-логічна схема поетапного розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів дає змогу визначити систему способів навчальної роботи, реалізація якої дозволяє перманентно виводити студентів на репродуктивно-продуктивний, продуктивний і творчий рівень діяльності у процесі оволодіння інженерно-технічними знаннями, уміннями та навичками. На кожному етапі оволодіння студентами інженерно-технічними знаннями обґрунтовано дії викладача, що полягають у визначенні розриву між пізнавальними можливостями студентів і необхідним рівнем їх навчально-пізнавальної діяльності через з’ясування ступеня трудності навчального об’єкта та діагностики навчально-пізнавальних умінь та навичок, дидактичної обробки змісту навчального матеріалу для штучного пониження його трудності до доступного для студентів рівня, цілеспрямованому застосуванні методів навчання відповідно до поетапного розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів. Дослідженням підтверджено, що розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів сприяє цілеспрямований відбір змісту навчального матеріалу з курсу “Сільськогосподарські машини” на засадах визначення ступеня трудності об’єкта техніки для вивчення та зіставлення його з пізнавальними можливостями студентів. У роботі виділено дидактичні ознаки, що утруднюють цей процес. Запропоновано удосконалену методику визначення ступеня трудності об’єктів сільськогосподарської техніки, що дозволяє їх диференціювати від 1 до 33 ступеня складності. Як результат теоретичного та експериментального дослідження розроблено систему навчально-пізнавальних умінь і навичок, необхідних студентам під час вивчення курсу “Сільськогосподарські машини”. У дослідженні знайшла підтвердження правомірність пониження ступеня трудності об’єктів техніки за умови, коли пізнавальні можливості студентів не дозволяють їм оволодіти запропонованим змістом навчального матеріалу. Дослідження показало, що зниження ступеня трудності об’єктів до доступного для студентів рівня може здійснюватись через спрощення змісту навчального матеріалу, раціональний вибір засобів навчання, оптимальне застосування методів і форм навчання. 3. Поетапний розвиток навчально-пізнавальної діяльності студентів забезпечується методикою продуктивного навчання на теоретичних і практичних заняттях. У дослідженні розроблено авторську методику проведення проблемних лекцій на основі смислового стрижня і зв’язувальних понять, імітаційно-ігрових занять з розв’язання навчально-виробничих ситуацій та ігрового проектування. Обґрунтовано та експериментально підтверджено, що смисловий стрижень проблемної лекції – це закріплене у пам’яті студентів поняття, за допомогою якого організується осмислення нової інформації, спрямованої на пошуки нових знань і оволодіння ними на впродовж всієї лекції. Зв’язувальні поняття – це спеціально відібране з раніше вивчених дисциплін поняття, або сформоване і закріплене в пам’яті студентів з матеріалу цієї теми, яке створює постійно діючий осередок мисленнєвої діяльності, і з яким інтегрується новий матеріал. У роботі запропоновано структурні складові підготовки та проведення проблемної лекції з курсу “Сільськогосподарські машини”: а) вихідні дані проблемної лекції – сформовані на попередніх заняттях у студентів знання та структурно-методичний апарат (смисловий стрижень лекції, зв’язувальні поняття та зорові підсилювачі); б) вступна частина проблемної лекції; в) формулювання проблемної ситуації; г) розподіл проблеми на підпроблеми; д) розв’язання підпроблем; е) підведення підсумків. На практичних заняттях з розв’язання навчально-виробничих ситуацій студенти набувають досвіду майбутньої професійної діяльності, виконуючи певні ролі – “технолог”, “генератор ідей”, “опонент”, “аналітик-проблеміст”. Такі імітаційно-ігрові заняття є засобом ефективного формування у студентів професійного пошукового мислення, творчого підходу до розв’язання складних інженерно-технічних проблем, зменшують період адаптації випускника на виробництві. Поетапний підхід до розвитку навчально-пізнавальної діяльності студентів дав підстави запропонувати комплекс індивідуальних завдань продуктивного характеру для їх виконання студентами під час виробничо-технологічної практики. Цей завершальний етап методики продуктивного навчання курсу “Сільськогосподарські машини” виводить студентів на творчі рівні навчально-пізнавальної діяльності. 4. Результати формувального експерименту та їх якісний аналіз цілком підтвердили правомірність теоретичних положень методики продуктивного навчання та правильність гіпотези дослідження. Це дає підстави вважати, що виконане дослідження має загальнодидактичний характер, і відкриває можливості для використання методики продуктивного навчання не тільки в курсі “Сільськогосподарські машини”, а й у курсах інших дисциплін. Зокрема, на закінчення експерименту 51,4% студентів експериментальних груп виконали завдання продуктивного характеру, в контрольних – 22,4%. Завдання репродуктивно-продуктивного характеру виконали 68,6% студентів експериментальних груп і 43,4% студентів контрольних. Разом з тим, результати експерименту показали, що у студентів експериментальних груп виявився кращий показник сформованості навчально-пізнавальних умінь і навичок. Виконане дослідження не вичерпує всіх питань у розв’язанні проблеми запровадження особистісно-діяльністного підходу до підготовки фахівців у вищих аграрних навчальних закладах. До перспективних напрямів її подальшого розв’язання віднесено: обґрунтування організаційно-методичних умов організації продуктивної практичної підготовки студентів; дослідження аспектів формування основ професійної компетентності студентів-аграрників в умовах особистісно-розвивального навчання; наукове обґрунтування системи контролю навчальних досягнень студентів з курсу “Сільськогосподарські машини”. |