Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка та управління науково-технічним прогресом


Лєснікова Марина Валентинівна. Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості підприємств промисловості (інвестиційно-інноваційний аспект) : Дис... канд. екон. наук: 08.02.02 / НАН України; Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва. — К., 2005. — 217арк. — Бібліогр.: арк. 170-188.



Анотація до роботи:

Лєснікова М.В. Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості підприємств промисловості (інвестиційно-інноваційний аспект). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.02. – Економіка та управління науково-технічним прогресом. – Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України, Київ, 2005.

В роботі викладено основні результати досліджень проблеми методичного забезпечення оцінки інвестиційної привабливості підприємств промисловості (інвестиційно-інноваційний аспект).

Уточнені основні поняття, законодавче та інвестиційне забезпечення інноваційної діяльності промислових підприємств, розглянуто поточний стан досліджень інноваційних процесів на підприємствах промисловості та методико-інформаційне забезпечення оцінювання інвестиційної привабливості підприємств промисловості.

Розроблено методичний інструментарій оцінки інвестиційної привабливості підприємств промисловості. Доведено доцільність використання рейтингу фінансового стану для отримання інтегрального показника інвестиційної привабливості. Рейтингові оцінки для кожного підприємства отримані методом головних осей (факторів).

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове рішення проблеми обгрунтування методичних засад оцінювання інвестиційної привабливості підприємств промисловості України, які полягають в розробці конкретної процедури рейтингування. Основні науково-практичні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості підприємств промисловості полягають в отриманні на основі набору вихідних даних інтегрального показника, який би забезпечив обгрунтовану оцінку результатів фінансово-господарської діяльності промислового підприємства та дозволив би порівнювати дані підприємства між собою. В ролі інтегрального показника інвестиційної привабливості підприємства використовується рейтинговий підхід.

2. Фінансово-господарська діяльність підприємств промисловості, що займаються інноваційною діяльністю, складна та багатобічна, причому вплив інноваційної діяльності на прибутковість підприємств може бути як прямим (наприклад, за рахунок патентно-ліцензійної діяльності, продажу нематеріальних активів) так і опосередкованим (за рахунок заміни основних фондів). Оцінювання фінансового стану підприємств промисловості, які займались інноваційною діяльністю, проводилось по 30 відносним фінансовим коефіцієнтам, що об’єднуються в п’ять груп та характеризують: рентабельність, ділову активність, фінансову стійкість, ліквідність та інноваційний аспект діяльності підприємств.

3. Аналіз фінансового стану 76 досліджуваних підприємств обробної промисловості м. Києва, які протягом 2000-2003 рр. займались інноваційною діяльністю, показав, що окремі з них можуть бути привабливим для потенційних інвесторів.

Отримані розрахункові значення фінансових коефіцієнтів в цілому вищі за загальнопромисловий рівень аналогічних коефіцієнтів в державі, при цьому для досліджуваній сукупності підприємств рівень нематеріальних активів є доволі низьким. Разом з тим, слід відзначити, що досліджувані підприємства мали достатньо високий рівень ділової активності, фінансової стійкості та ліквідності. Проведений аналіз канонічних кореляцій з метою виявлення щільності впливу показників виробничо-інноваційної діяльності на прибутковість промислових підприємств свідчить про наявність опосередкованого впливу інновацій на процес формування прибутку, тобто за досліджуваний період більша частина витрачених на інноваційну діяльність коштів підприємств була спрямована на оновлення основних фондів (придбання машин, обладнання та інших засобів виробництва). Витрати як на НТР так і на інноваційну діяльність у досліджуваних промислових підприємств відносно малі й не відповідають стандартам реального сектору економіки розвинених країн. Заходи, спрямовані на інноваційну модернізацію виробництва майже не впливають на показники рентабельності підприємств.

4. Визначальною складовою при оцінці інвестиційної привабливості підприємств промисловості є побудова та використання формалізованих методів скорочення значної кількості аналітичних характеристик з метою переходу до порівняно невеликої кількості індикативних показників. Використання надлишкової кількості показників може спричинити втрату часу на математичне та аналітичне забезпечення дослідження функціонально взаємозалежних між собою показників. Для побудови рейтингу інвестиційної привабливості відібраних промислових підприємств питання отримання індикативної групи вирішується шляхом відкидання ненадійних показників з вихідної сукупності.

5. Як свідчать проведені дослідження, за інструмент для побудови рейтингу інвестиційної привабливості підприємств промисловості було використано факторний аналіз, методи якого дозволяють отримати інтегральний показник їх інвестиційної привабливості та виявити внесок в нього кожної вихідної ознаки. Вибір зазначеного підходу обгрунтований його наступними перевагами:

Дозволяє виявити, сконструювати та проаналізувати внутрішні фактори на підставі інформації про їх “зовнішні” прояви. Модель факторного аналізу дозволяє визначити весь комплекс взаємозв’язаних дисперсій і зробити грунтовну статистичну перевірку отриманих загальних факторів.

Вихідні ознаки в факторному аналізі досліджуються по співвідношенню їх взаємозв’язків. При цьому насамперед не передбачається, що вихідні ознаки повністю представляють досліджувану область. Навпаки, ставиться задача визначення кількості та виду лінійно-незалежних один від одного факторів, які б достатньо точно відтворювали взаємозв‘язки вихідних ознак.

Надає можливість виявити найбільш “суттєві” величини, що визначають варіацію вихідних ознак, відтворити величини, які повністю пояснюють варіацію вихідних ознак, та оцінити ці величини на рівні окремих підприємств.

Отримані значення виділених спільних факторів для кожного досліджуваного підприємства дають змогу побудови на їх підставі ранжованого ряду даних підприємств.

6. Для побудови рейтингу інвестиційної привабливості підприємств промисловості використовувався метод головних осей (факторів), основні переваги якого над іншими методами факторного аналізу полягають у наступному:

метод головних факторів має фундаментальне значення в факторному аналізі;

може бути застосований до будь-якої кореляційної матриці вихідних ознак;

дає єдине рішення та припускає грунтовну статистичну перевірку отриманих результатів;

не залежить від шкали, в якій вимірюються вихідні ознаки;

не потребує попередньої оцінки числа спільних факторів

Проведені автором розрахунки показали, що для опису вихідної кореляційної матриці, побудованої на підставі індикативних фінансових коефіцієнтів (К1, К3, К5, К20, К21, К22, К23, К24), необхідно шість головних факторів, але тільки перші два містять високі факторні навантаження. Перший виділений головний фактор навантажують коефіцієнти ліквідності К20-К24, відсоток виділеної ним загальної дисперсії вихідних ознак становить 62,5%. Другий фактор навантажують коефіцієнти рентабельності К1, К3, К5, відсоток виділеної ним загальної дисперсії становить 29,7%. Процедура обертання за відповідним критерієм (еврімакс нормалізований) показала, що навантаження обох головних факторів дещо скоротились за величиною, але ж не змінили свого розташування. Після обертання на долю першого головного фактора припадало 60,9% виділеної загальної дисперсії вихідних ознак, на долю другого – 29,7%. Виходячи з економічного тлумачення отриманих після процедури обертання навантажень головних факторів, можна вважати, що перший виділений головний фактор характеризує рівень платоспроможності по досліджуваній сукупності підприємств промисловості.

7. Побудований рейтинг інвестиційної привабливості підприємств промисловості м. Києва, які протягом 2000-2003 рр. займались інноваційною діяльністю, за рівнем платоспроможності показав, що найбільш привабливим для потенційних інвесторів за даними ознаками є Дочірнє підприємство АТ “КИЇВХЛІБ” Дослідний хлібозавод та ЗАТ “ДІАПРОФ МЕД”. На даних промислових підприємствах за досліджуваний період 2002-2003 рр. спостерігався найвищий рівень ліквідності та рентабельності.

8. Запропоновані автором методичні підходи для побудови рейтингу інвестиційної привабливості підприємств промисловості (інвестиційно-інноваційний аспект) можуть бути застосовані для підприємств будь-якого виду діяльності та форм власності, можуть використовуватися з метою комплексного управління фінансово-господарським положенням підприємств, для оптимізації фінансових та інвестиційних ресурсів підприємств, підвищення ефективності інноваційної діяльності.

9. Запропонований автором комплекс рекомендацій щодо підвищення рівня інноваційної активності та інвестиційної привабливості підприємств грунтується на пропозиціях, які охоплюють різні аспекти діяльності підприємств та полягають у наступному:

запровадження комплексу нормативно-правових заходів щодо стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств: пільгове оподаткування коштів промислових підприємств, спрямованих на освоєння інновацій, а також витрат на наукові дослідження і розробки;

ефективне використання власних коштів підприємства: реінвестування прибутку та інвестування за рахунок амортизаційних відрахувань;

розширення форм інвестування: венчурне фінансування, інвестиційний лізинг, залучення коштів населення, активізація інноваційно-інвестиційної діяльності банків;

створення промислових інноваційних кластерів, як однієї з форм кооперації підприємств;

створення загальнорегіональних та загальногалузевих нормативів щодо значень фінансових коефіцієнтів;

створення регіональних та державних рейтингів підприємств, що займаються інноваційною діяльністю.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

  1. Лєснікова М.В., Єгоров І.Ю. Використання комплексних показників для дослідження фінансового стану інноваційно-активних підприємств України // Наука та наукознавство. – 2003. – №4. Додаток. – С. 208-215. (0,5 друк. арк.). (Особисто здобувачу належить обгрунтування системи комплексних показників для оцінки фінансового стану інноваційно-активних підприємств – 0,4 друк. арк.)

  2. Лєснікова М.В. Інноваційна діяльність і формування системи відносних показників фінансового стану підприємства // Проблеми науки. – 2003. – №3. – С. 17-22. (0,4 друк. арк.).

  3. Лєснікова М.В. Застосування методів факторного аналізу для побудови рейтингу інвестиційної привабливості інноваційних підприємств // Статистика України. – 2004. – № 3. – С. 78-84. (0,8 друк. арк.).

  4. Лєснікова М.В. Оцінка інвестиційної привабливості інноваційних підприємств регіону // Проблеми науки. – 2004. – №. 10 – С. 13-17. (0,6 друк. арк.).

  5. Михайлов В.С., Лєснікова М.В. Методичні підходи до оцінки фінансового стану регіонів // Проблеми статистики: Зб. наук. пр. НТК статистичних досліджень Держкомстату України. – К.: Видавничий центр Держкомстату України, 2004. – Вип. 6. – С. 249-255. (0,5 друк. арк.). (Особисто здобувачу належить обгрунтування системи індикативних фінансових коефіцієнтів для оцінки фінансового стану регіонів України – 0,4 друк. арк.).

В інших виданнях:

  1. Лєснікова М.В. Статистичне обгрунтування інноваційної діяльності промислових підприємств // Матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Менеджмент та маркетинг: досягнення і перспективи”. – Київ, НТУУ (КПІ). – 2002. – С. 147-148. (0,04 друк. арк.).

  2. Лєснікова М.В. Инвестирование в инновации – путь к повышению конкурентоспособности продукции // Материалы V Международной научной конференции “Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития”. – Т.4. Секция 5. Проблемы повышения конкурентоспособности производства. – Мн.: НИЭИ Мин-ва экономики Респ. Беларусь. – 2003. – С. 104-106. (0,1 друк. арк.).

  3. Лєснікова М.В. Статистичні дослідження інноваційно-інвестиційної діяльності промислових підприємств України // Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи: Науково-практична конференція з нагоди дня працівників статистики. – К.: Держкомстат України, 2004. – С. 274-286. (0,6 друк. арк.).