У дослідженні представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення проблеми художньо-творчої самореалізації підлітків в умовах діяльності ансамблю народної музики, яке одержало експериментальне підтвердження та дало підстави до наступних висновків. 1. У контексті розбудови української національної школи музичне виховання школярів та забезпечення їх художньо-творчої самореалізації на основі вивчення народних традицій ансамблевого музикування потребує удосконалення. Сучасні гуманістичні підходи до забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу у позашкільних закладах освіти актуалізували такі тенденції, як: спрямування на вивчення українських народних музичних традицій, інтегрований підхід до засвоєння музичного матеріалу, збагачення змісту освіти здобутками минулих поколінь, створення умов для художньо-творчої самореалізації підлітків, розробка і впровадження нових форм і методів педагогічної взаємодії. 2. На основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури з’ясовано, що художньо-творча самореалізація є складним, свідомим, особистісним процесом, який забезпечує активність, самостійність підлітка, його адаптованість в умовах діяльності ансамблю народної музики, мобілізацію на якісний розвиток та втілення у музичній діяльності свого природного (художньо-творчого) потенціалу. Особливості художньо-творчої самореалізації підлітків в ансамблі народної музики вимагають урахування їх особистісних якостей, музичних здібностей, творчого потенціалу, що зумовлюють ефективність взаємодії в системі керівник-учень, учень-учень, учень-музичний твір. У зв’язку з цим вивчено та охарактеризовано синкретичну природу українських народних традицій ансамблевого музикування, проаналізовано психолого-дидактичні можливості учнів підліткового віку в аспекті їх художньо-творчої самореалізації. З’ясовано, що успіх художньо-творчої самореалізації підлітків в ансамблі народної музики передбачає наявність стійкого інтересу до ансамблевої діяльності, обізнаність у галузі українського народного мистецтва, музичний тезаурус, музично-виконавські вміння, емоційно-позитивну атмосферу співробітництва в колективі, художнє спілкування з музикою, активність у бажанні досягти успіху, методичну забезпеченість вимог до організації навчального процесу. 3. Обґрунтовано вплив українських народних музичних традицій на музичний розвиток учнів. Доведено, що він забезпечує базову підготовку підлітків, зумовлює органічне поєднання знань, умінь, навичок у єдину систему, розкриває доцільність участі підлітків у різних видах ансамблевої діяльності, забезпечує фундаментальне підґрунтя їх художньо-творчої самореалізації. 4. Сформульовано принципи підготовки підлітків до художньо-творчої самореалізації (гуманізації та демократизації; етнізації; доступності та послідовності; поєднання активності; самостійності та творчої ініціативи учнів-підлітків із вимогливим керівництвом учителя; єдності індивідуального і колективного впливів на учнів). У їх обґрунтуванні знайшли відображення теорії колективного музичного виховання дітей, концепції художньої творчості, положення про закономірності розвитку особистості, освітні ідеї етнопедагогіки. 5. У процесі дослідження доведено, що ефективність художньо-творчої самореалізації підлітків в ансамблі народної музики підвищується за рахунок створення та дотримання таких педагогічних умов: забезпечення гуманно-демократичного стилю взаємин у системі “керівник-гуртківець” на основі особистісно-орієнтованого підходу до учнів-підлітків; стимулювання потреби художньо-творчої самореалізації підлітків у різних видах музично-ансамблевої діяльності (навчально-репетиційної, концертно-виконавської, фольклорно-етнографічної, екскурсійної); спрямування процесу музичного виховання на поступове входження та активну участь у художньо-творчій діяльності колективу з урахуванням вікових можливостей підлітків; вироблення умінь та навичок, необхідних для художньо-творчої самореалізації підлітків на основі традицій українського народного ансамблевого музикування. 6. У ході дослідно-експериментальної роботи визначено компоненти художньо-творчої самореалізації підлітків емоційно-перцептивний, мотиваційно-вольовий, пізнавально-активний, ціннісно-орієнтаційний та художньо-діяльнісний, а також виокремлено аналогічні критерії та показники діагностики. З’ясовано рівні художньо-творчої самореалізації підлітків (високий, середній, низький), відмінності між якими виявляються у характері емоційно-перцептивного реагування на музику, ступені обізнаності в українському народному мистецтві, розвиненості умінь та навичок співу та гри на музичних інструментах, наявності інтересу до різних видів ансамблевої діяльності, ціннісному ставленні до українських народних музичних традицій, бажанні досягти успіху в музичній діяльності. 7. Розроблено методичні засади художньо-творчої самореалізації підлітків в умовах діяльності ансамблю народної музики: визначення для кожного підлітка початкового рівня музичного розвитку та активності; урізноманітнення форм проведення навчальних занять та репетицій; варіативне застосування різних форм, методів та прийомів педагогічного впливу на учасників ансамблю; поетапність підготовки підлітків до ансамблевої діяльності; систематичне прогнозування результатів художньо-творчої самореалізації підлітків, які забезпечують розвиток музичних здібностей, оволодіння комплексом знань, умінь і навичок, що сприяють мобільності учнів під час засвоєння українських народних традицій ансамблевого музикування та підвищують активність творчого самовираження, ініціативність, потяг до самовдосконалення, самостійність у музичній діяльності, а також формують нові мотиви та ціннісні орієнтації підлітків, що спрямовані на художньо-творчу самореалізацію. 8. Результати формувального експерименту за трьома діагностичними зрізами дали можливість констатувати суттєві позитивні зміни у кількісних характеристиках рівнів художньо-творчої самореалізації підлітків експериментальної групи за усіма визначеними критеріями. Це засвідчило ефективність розробленої та практично перевіреної методики у порівнянні з традиційними підходами. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми художньо-творчої самореалізації підлітків в умовах діяльності ансамблю народної музики. Подальшої уваги дослідників потребують такі перспективні напрямки цієї проблеми: дослідження педагогічних умов спільної діяльності вчителів загальноосвітньої школи та позашкільних закладів освіти з метою залучення школярів до гри в ансамблях народної музики; взаємодії різних видів мистецтва під час художньо-творчої самореалізації підлітків; підготовки студентів музично-педагогічних факультетів до забезпечення умов художньо-творчої самореалізації учнів початкових класів. |