Анотація до роботи:

Топузов О.М. Методичні основи проблемного навчання географії в загальноосвітніх навчальних закладах . – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання географії. – Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2008.

У дисертації науково обґрунтовано методичні засади проблемного навчання географії, розроблено методичну систему та створено педагогічну технологію її реалізації.

Виявлено, що лише у процесі проблемного навчання можна здійснити моделювання процесу пізнання та поєднати принципові характеристики проблемності.

Доведено, що проблемне навчання ґрунтується на створенні особливого виду мотивації – проблемної, яка потребує адекватного, систематичного конструювання дидактичного змісту на засадах методичного апарату з географії.

Представлено класифікацію проблемних ситуацій у методиці географії на всіх етапах навчально-виховного процесу.

У дослідженні розкрито основні напрями створення типології задач з географії, які поділено на географічні задачі проблемного і непроблемного характеру та сформовані основні функції проблемного навчання, які залежать від особливостей навчальної діяльності.

Розроблено практичні основи проблемного навчання географії як методичної системи та перевірено її ефективність у процесі дослідження.

1. Починаючи з кінця 60-х років ХХ ст. у методиці навчання географії нагромаджено значний теоретичний та практичний досвід використання на уроках проблемного навчання. На кожному етапі розвитку теорії і практики навчання географії застосування проблемного підходу мало свої переваги та недоліки. Досвід кращих учителів і методистів сприяв накопиченню фактів про особливості застосування прийомів і методів проблемного навчання географії і інтерпретувався у поняттях і категоріях. Завдяки цьому розвивались основні поняття методики географії щодо проблемного навчання.

Понятійний апарат проблемного навчання у методичній науці передбачав встановлення співвідношення між такими категоріями, як навчальна проблема, проблемність, проблемна ситуація, проблемна задача, проблемне завдання, проблемний підхід тощо, оскільки вони визначають педагогічні умови активізації розумової діяльності учнів у процесі проблемного навчання географії, які мають бути прийняті та реалізовані в практиці суб’єктом освітнього процесу.

Завдяки застосуванню діяльнісного, особистісно орієнтованого, компетентісного підходів як нової методології освіти, а також системно-структурного методу і методу моделювання видається можливим оновити трактування системи основних категорій проблемного навчання в методиці географії, що стане засадою розбудови відповідної методичної системи.

Результати аналізу стану досліджуваної проблеми в освітній практиці засвідчили, що проблемне навчання географії недостатньо поширене у загальноосвітніх навчальних закладах і в основному використовується невеликою кількістю вчителів на рівні окремих завдань. Діючі підручники та навчальні та навчально-методичні посібники у більшості випадків доволі одноманітні у пропонованих учням пізнавальних завданнях і здебільше передбачають їхню репродуктивну діяльність. Відсутній у підручниках і проблемний виклад географічного матеріалу, що обмежує можливості їх застосування в умовах проблемного підходу.

2. Проблемні ситуації можуть створюватись на всіх етапах навчально-виховного процесу з географії. Теоретико-методичні основи створення та розв’язання проблемних ситуацій на уроках географії передбачають визначення засобів відбору і конструювання географічного змісту відповідно до вимог запровадження проблемності у навчанні, створення проблемних ситуацій і розробки системи проблемних задач і завдань. Відбір географічного навчального матеріалу і картографічних матеріалів у курсах економічної і соціальної географії має здійснюватись насамперед з огляду на особливості змісту курсу, взаємозв’язки та поєднання понять і закономірностей, які мають усвідомити учням у процесі навчання, різні рівні організації пізнавальної діяльності учнів і можливості поєднання процесу складання учнями проблемних задач і завдань та оволодіння прийомами їх вирішення.

На методику створення проблемних ситуацій в шкільних курсах географії впливає багато факторів: зміст шкільних географічних курсів, уміння учня вирішувати проблемні завдання способами навчальної діяльності, індивідуальні характеристики особистості учня та здатність самого вчителя будувати ситуацію, складати проблемні задачі, завдання та визначати способи їх вирішення. Це зумовлює наявність різних типів проблемних ситуацій у навчанні географії. Відповідно методика створення і реалізації проблемних ситуацій в шкільних курсах географії залежить від типів проблемних ситуацій, які можуть бути різними за змістом, рівнем суперечливості, доступністю, цікавості для учнів, і застосовуватимуться за певних методичних умов. Класифікація проблемних ситуацій за названими ознаками є важливою для методики, оскільки спрямовує вчителя на певний рівень самостійної пізнавальної діяльності учня у процесі вирішення проблемного завдання на уроці географії.

На основі теоретичного аналізу типів проблемних ситуацій з’ясовано та виділено головні види проблемних задач і завдань, які сприяють розвиткові розумових умінь учнів залежно від дидактичної мети. Зокрема, це: дослідницькі завдання, які ґрунтуються на спостереженні і передбачають висування гіпотез, моделювання, здійснення розумового експерименту тощо; завдання на визначення причинно-наслідкових зв’язків, що передбачають застосування прийомів аналізу і синтезу; завдання на порівняння і оцінку понять, явищ; завдання на узагальнення і формулювання ознак понять, закономірностей. Такий підхід дає змогу створити певну систему проблемних завдань, що заснована на типах розумової діяльності учнів та змісті географічної освіти. Успіх використання системи проблемних завдань залежить від реалізації дидактичних умов та вимог до організації навчання,

Різні види завдань мають використовуватись з опорою на спеціально відібрані методи проблемного навчання географії. Як окремий важливий прийом у процесі проблемного навчання географії розглядається складання проблемних завдань різних типів самими учнями. Це положення засновується на теорії розв’язання творчих задач та значному досвіді такої діяльності, накопиченому в інших предметних методиках.

3. Специфічні способи діяльності вчителя у поєднанні зі способами навчальної діяльності учнів в умовах застосування проблемності у навчальному процесі складають основи методів проблемного навчання географії. Відмінності між методами зумовлені типами пізнавальних завдань та рівнем пізнавальної самостійності учнів у процесі розв’язання цих завдань на уроках географії. Такими методами визначені частково-пошуковий пізнавально-інформаційний, дослідницький, творчий, практично-орієнтований, метод проектів. Ці методи охоплюють увесь спектр рівнів пізнавальної діяльності учнів: від проблемного викладу матеріалу вчителем і усвідомлення учнями зразків формулювання і розв’язання проблемного завдання вчителем до повністю самостійного (без допомоги вчителя) визначення у навчальному матеріалі проблем, складання і розв’язання проблемних завдань, що у методиці географії класифікується як вищий рівень самостійної пізнавальної діяльності учнів. У деяких випадках ці методи можуть поєднуватись на рівні окремих елементів та взаємодоповнюватись.

4. Сутність поняття "методична система проблемного навчання географії" визначається сукупністю компонентів цієї системи, зв’язками та залежностями між ними. Ознаками цілісної методичної системи проблемного навчання географії можуть вважатись: чітка мета, повнота компонентів, які її забезпечують та їй відповідають, зв’язки між компонентами та їх взаємозалежність, проблемність, яка об’єднує всі компоненти системи.

Ця система може бути віднесена до динамічної, тобто її трансформація і оновлення можливі як у цілому, так і через окремі її компоненти. Систему складають функції та засоби прямого й опосередкованого впливу на учнів, методи і прийоми проблемного викладу інформації та організаційно - методичне забезпечення процесу навчання географії в умовах проблемності. Важливу системоутворювальну роль у системі відіграють її функції, цілепокладання та мотивація навчання. Головною метою методичної системи проблемного навчання географії є формування в учнів системи географічних знань, умінь і навичок відповідно до завдань шкільної географічної освіти. Головними функціями системи є дидактична, гуманістична, проектна, практична і рефлексивна. Крім головних функцій системі притаманні специфічні функції: пізнавально-інформаційна, методологічна й мотиваційна.

Основними компонентами методичної системи є змістово-проблемний, методичний і практичний. Змістово - проблемний компонент характеризується наявністю критеріїв відбору і способів конструювання навчального матеріалу відповідно до вимог проблемності, завважуванням принципів дидактики і методики навчання, що врегульовують зміст освіти визначенням оптимального обсягу навчальної інформації для формування в учнів на основі проблемності понять, закономірностей, що несуть інформацію про цілісні об’єкти пізнання, а також прийоми та способи пізнання, уміння визначати проблеми, складати та розв’язувати проблемні задачі і завдання у процесі навчання конкретного курсу. У практиці навчання цей компонент може бути структурований у вигляді чотирьох комплексів географічного матеріалу.

Методичний компонент передбачає визначення сукупності методів проблемного навчання географії, форм і засобів організації процесу навчання, що забезпечують успішне формування в учнів географічних понять та вмінь застосовувати прийоми пізнавальної діяльності та способи вирішення проблемних задач і завдань, зокрема таких, що передбачають застосування знань учнів та їхніх умінь у повсякденному житті. Він формується з огляду на те, що здібності та навички учнів розвиваються у процесі самостійної роботи через розширення та поглиблення їхньої навчальної діяльності завдяки опануванню ними способів та прийомів визначення навчальних проблем, складання і розв’язання проблемних здач і завдань.

Практичний компонент методичної системи описує процес розкриття проблемного змісту географічних понять, формування прийомів пізнавальної діяльності та застосування набутих знань у повсякденному житті, що відбувається за взаємодії двох попередніх компонентів на уроках географії. Методична система, компоненти якої взаємопов’язані, відображає цілісність процесу проблемного навчання у загальних рамках шкільної географічної освіти.

5. Модель методичної системи проблемного навчання географії, в якій завважуються його характеристики та закономірності, представлена компонентами, кожний з яких своєю чергою складається із сукупності пов’язаних і взаємодіючих елементів, тобто мінімальних структурних одиниць, функціонально специфічних та інтегративних. Ця модель функціонує як підсистема. Вона є відображенням реалізації авторської методичної системи в її практичній цілісності. Кожний елемент моделі відповідає тільки методичній системі проблемного навчання.

За допомогою названої моделі було конкретизовано складові методичної системи проблемного навчання географії, з’ясовано та розроблено головні підходи до практичного впровадження цієї системи та окреслено основні контури експериментального запровадження проблемного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

6. Ефективність проблемного навчання географії визначається за допомогою системи критеріїв, головними з яких є: показники ефективності навчального процесу (передусім навчальні досягнення учнів і рівень мотивації навчання), показники розвитку особистості учнів, організація вчителями навчального процесу. Застосування названих критеріїв в усій сукупності зумовлює можливість отримання об’єктивних результатів. Комплексна оцінка результатів експериментального навчання засвідчила ефективність методичної системи. Це підтверджено тим, що в експериментальних класах за даними підсумкового завершального зрізу знань і вмінь учнів 6-х класів (фізична географія) і 10-х класів (економічна і соціальна географія), високого рівня за коефіцієнтом засвоєння знань > 75% навчальних досягнень з географії у процесі застосування методичної системи проблемного навчання досягли 19 – 20% учнів, тоді як у контрольних класах 14 – 15%; оптимального рівня знань та вмінь від > 50 – 75% в експериментальних класах досягли 36 – 37% учнів, а в контрольних класах 29 – 30%; задовільний рівень від 25% до 50% в експериментальних класах був у 43 – 45%, а в контрольних 40 – 42%; низький рівень < 25% в експериментальних класах мали 7,5 – 8% учнів, а в контрольних класах 5 – 6%.

Аналіз експериментальних даних показує, що в експериментальних класах відбулося і піднесення рівня мотивації учнів у навчанні географії, оскільки більшість учнів досягли високого (24 – 25%) та задовільного її рівня (61 – 63%), а в контрольних класах ці дані склали відповідно 18 – 19% і 56 – 57%.

Загалом результати педагогічного дослідження склали теоретичні і практичні основи проблемного навчання географії як цілісного педагогічного явища, що можна впроваджувати в шкільну географічну освіту у вигляді методичної системи. Ця методична система уможливила збагачення теоретичних положень методики щодо проблемного навчання географії, яке не лише забезпечує оволодіння учнями змістом предмета, а й допомагає формувати інтелектуальний потенціал учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Вона висунула питання про необхідність цільової підготовки вчителів географії до використання проблемного навчання.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів розглядуваної проблеми. Потребують спеціального вивчення методичні засади розвитку якостей особистості учнів у процесі проблемного викладання географії в основній та профільній школах, питання впливу різноманітних засобів навчання на методику проблемного навчання географії, питання підготовки вчителів географії до системного впровадження проблемності у навчання, поєднання проблемності з сучасними освітніми інноваціями.

Таким чином, є підстави стверджувати, що всі поставлені дослідницькі завдання в процесі дослідження вирішено. Висунута гіпотеза, втілена у розроблену методичну систему, підтверджена, про що свідчать кількісно і якісно проаналізовані результати експериментального навчання.

Публікації автора:

Монографії

1. Топузов О.М. Проблемне навчання географії в школі: теорія і практика. – К.: Фенікс, 2007. – 304 с. – Бібліогр.: с. 270 – 303.

Посібники, навчальні програми, підручники

2. Топузов О.М. Методика викладання економічної і соціальної географії світу [Електронний ресурс]: Ред. О.М.Топузов. – К.: СD – Вид-во "Мальва", 2004. – 1 електрон. опт. диск (СD – ROM): цв; 6 см. – (Метод. посіб. для вчителів географії. Гриф МОН України). – Систем. вимоги: Pentium III; 96 Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP. – Заголовок з титул. екрана.

3. Топузов М.С., Топузов О.М. Проблемний підхід у навчанні географії в школі: Навч. посіб. – К.: Вид-во КДПУ ім. М.П. Драгоманова, 1995. – 139 с. (Визначено можливості здійснення проблемного підходу до вивчення теми в цілому у процесі навчання географії).

4. Топузов М.С., Топузов О.М. Дидактичні матеріали з географії: Навч. посіб. – К.: Вид-во КДПУ ім. М.П. Драгоманова, 1996. – 98 с. (Розроблено та наведено приклади створення проблемних ситуацій, пізнавальних задач, організації евристичних бесід на уроках географії).

5. Корнєєв В.П., Корнєєв О.В., Топузов О.М. Економічна і соціальна географія світу. Дидактичні матеріали: Навч. пос. – К.: ЕксОб., 1999. – 77 с. Гриф МОН України. (Складені пізнавальні завдання для організації і проведення самостійних робіт з економічної і соціальної географії світу).

6. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія, 5 – 10 класи; Гриф МОН України /Л.Булава, Й.Гілецький, Т.Гільберг, Ф.Заставний, Д.Йосипів, С.Коберник, Г.Ковальчук, В.Ковтун, В.Корнєєв, Л.Круглик, В.Лямічев, П.Масляк, Н.Муніч, Л.Паламарчук, В.Пестушко, Л.Покась, Г.Романко, В.Сасихов, А.Сиротенко, О.Скуратович, Л.Тименко, О.Топузов, Г.Уварова, Б.Чернов, П.Шищенко, Б.Яценко. – К.: Шкільний світ, 2001. – 221с.(Розроблено навчальну програму для 10-го класу з економічної і соціальної географії світу. Регіональна географія).

7. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка, 6 – 11 класи; Гриф МОН України /В.Бойко, Т.Гільберг, Ф.Заставний, В.Корнєєв, Л.Круглик, В.Лямічев, Н.Муніч, Л.Паламарчук, В.Проценко, А.Сиротенко, О.Скуратович, О.Топузов, Г.Уварова. – К.-Ірпінь: Перун, 2005. – 89 с. (Розроблено навчальну програму для 10-го класу з економічної і соціальної географії світу. Регіональна географія).

8. Топузов О.М., Тименко Л.В. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак – ЕКО, 2005. – 208 с. (Розроблено регіональну географію світу).

Статті у наукових фахових виданнях

9. Топузов О.М. Поняття розвитку самостійного, творчого мислення в дидактиці географії //Педагогіка і психологія . – К.: 1997. – №2. – С.43 – 48.

10. Топузов О.М. Проблемне вивчення соціально-економічного простору в світлі ідей В.О.Сухомлинського //Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. /За заг. ред. акад. І.Ф.Прокопенка, чл.-кор. В.І. Лозової. – Харків: ХДПУ, 1999. – Вип. 10 – Ч.1. – С.97 – 101.

11. Топузов О.М. Моделювання методів проблемного підходу – шлях до розвитку творчих здібностей школярів //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. /Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – К.; Запоріжжя, 2000. – Вип. 17. – С.55 – 58.

12. Топузов О.М. Сучасний підхід до розвитку творчої особистості за поглядами В.О. Сухомлинського //Наука і освіта. – 2001. – №5 – С.116 – 117.

13. Топузов О.М. Проблемне навчання в процесі вивчення географії //Рідна шк. – 2002. – №12. – С.33 – 35.

14. Топузов О.М. Методичні основи застосування проблемного підходу в навчанні географії //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. /Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. – К.; Запоріжжя, 2002. – Вип. 22. – С. 122 – 125.

15. Топузов О.М. Проблемний підхід у викладанні географії на основі картографічних матеріалів //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. /Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред.) та ін. – К.; Запоріжжя, 2002. – Вип. 23. – С. 254 – 258.

16. Топузов О.М. Новий підручник з економічної і соціальної географії світу//Географія та основи економіки в шк. – 2003. – № 4. – С.20.

17. Топузов О.М. Теоретичні основи проблемного навчання //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. /Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – К.; Запоріжжя, 2004. – Вип. 32. – С.377 – 380.

18. Топузов О.М. Географічне мислення та пізнавальна діяльність в умовах проблемного навчання //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. /Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – К.; Запоріжжя, 2004. – Вип. 33. – С. 304 – 308.

19. Топузов О.М Технологія проблемного навчання географії на сучасному етапі //Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. праць. – Вип. XXYIII./ За заг. ред. В.І.Сипченка – Слов’янськ.: Видав. центр СДПУ, 2005. – С.141 – 147.

20. Топузов О.М. Становлення проблемного навчання в педагогічній науці //Рідна шк. – 2005. – № 1. – С.57 – 60.

21. Топузов О.М. Реалізація проблемного підходу на уроках географії //Рідна шк. – 2005. – № 12. – С.28 – 31.

22. Топузов О.М. Пізнавальна самостійність школярів в умовах проблемного вивчення географії //Географія та основи економіки в шк. – 2006. – № 2. –

С.42 – 44.

23. Топузов О.М. Дидактичні матеріали як засіб формування інтересу учнів та системи проблемних завдань в шкільних курсах географії //Наук. зап. Тернопільського нац. пед. ун - ту. – 2006. – №1. – С.172 – 175. – (Сер. "Педагогіка").

24. Топузов О.М. Методика формування проблемності на уроках географії //Рідна шк. – 2006. – № 3. – С.35 – 36.

25. Топузов О.М. Підготовка майбутніх учителів географії до реалізації проблемного навчання //Рідна шк. – 2006. – № 4. – С.31 – 33.

26. Топузов О.М. Формування проблеми та процес розв’язання навчальної задачі на уроках географії //Рідна шк. – 2006. – № 9. – С.42 – 44.

27. Топузов О.М. Особливості створення підручників з географії як методичної системи в умовах проблемного підходу //Географія та основи економіки в шк. – 2006. – № 7. – С.11 – 13.

28. Топузов О.М. Інтелектуальний розвиток учнів у проблемному навчанні //Рідна шк. – 2006. – № 11. – С.6 – 8.

29. Топузов О.М. Методика підручникотворення з географії за умов проблемності //Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. пр. /Ін-т педагогіки АПН України. – К.: Пед. думка, 2006. – Вип. 6. – С.154 – 159.

30. Топузов О.М. Розвиток розумових здібностей школяра на уроках географії //Рідна шк. – 2007. – № 1. – С.60 – 63.

31. Топузов О.М. Метод проектів у системі проблемного навчання з географії //Географія та основи економіки в шк. – 2007. – №1. – С.38 – 41.

32. Топузов О.М. Сутність, основні положення та поняття проблемного навчання географії //Рідна шк. – 2007. – № 3. – С.6 – 9.

33. Топузов О.М. Проблемна ситуація в теорії проблемного навчання //Шлях освіти. – 2007. – №1. – С.12 – 16.

34. Топузов О.М. Методи проблемного навчання в процесі викладання географії // Географія та основи економіки в шк. – 2007. – №4. – С.35 – 39.

35. Топузов О.М. Організація проблемного навчання на уроках географії в середній школі //Рідна шк. – 2007. – № 5. – С.43 – 46.

36. Топузов О.М. Мотивація навчальної діяльності учнів-один із перших етапів проблемного навчання географії //Молодь і ринок.-2007. – № 5 – 6. –

С. 84 – 87.

Статті у наукових виданнях

37. Топузов О.М. Проблемне навчання географії як засіб формування творчої особистості //Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи: Зб. наук. пр./ Ред. кол.: Л.І.Даниленко (гол. ред.) та ін. – К.: Логос, 2000. – С.262 – 266.

38. Топузов О.М., Тименко Л.В. Методика використання підручника географії на уроках в середній загальноосвітній школі. Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. пр. – К.: Пед. думка, 2000. – Вип. 2 – С.83 – 85. (Запропоновано структуру та прийоми роботи з підручником).

Матеріали конференцій, тези доповідей

39. Топузов О.М. Роль географічної освіти в період демократичних перетворень і перебудови загальноосвітньої школи в Україні: Матеріали наук.-практ. конф., м. Ніжин, 20 – 22 трав. 1998 р. – Ніжин, 1998. – С.32 – 34.

40. Топузов О.М. Формування творчої особистості в процесі вивчення географії в школі/ Матеріали Всеукраїнської наук.-метод. конф., м. Донецьк 3 – 4 лист. 1999 р. – Донецьк: КІТІС, 1999 – С.114 – 116.

41. Топузов О.М. Проблемний підхід до навчання як один із аспектів удосконалення методики викладання географії /Проблеми неперервної географічної освіти і картографії: Зб. наук. пр. – К.: Антекс, 2000. – Вип. 1. – С.43 – 45.

42. Топузов О.М. Шкільний підручник з економічної і соціальної географії світу/ Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні: Зб. тезів доп. – К: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. – С.180 – 181.

43. Топузов О.М. Формування творчих здібностей школярів за допомогою проблемного навчання / Україна – країни Сходу в XXI ст.: діалог мов, культур, цивілізацій: Матеріалу Всеукраїнської наук. - практ. конф., м. Київ, 17 – 18 трав. 2002 р. – К., 2003. – С.240 – 242.