У дисертації наведено теоретичне узагальнення проблеми інтеграції мистецьких знань у підготовці майбутніх учителів музики і художньої культури та обґрунтовано новий підхід до її вирішення в умовах вищого навчального закладу; розкрито сутність і структуру інтегративних мистецьких знань суб’єктів вищої педагогічної освіти; розроблено та апробовано комплекс педагогічних заходів для забезпечення ефективності процесу формування цілісних знань, що ґрунтуються як на традиційних, так і нетрадиційних методах і формах організації художнього навчання. Дані, отримані в ході теоретичного і експериментального дослідження методичних основ інтеграції мистецьких знань майбутніх учителів музики і художньої культури, загалом підтвердили гіпотезу, що лежить в його основі і дали підставу для таких висновків: Інтеграція є провідною тенденцією сучасного етапу розвитку наукового знання. У вирішенні проблеми підвищення рівня підготовки суб’єктів мистецької освіти, зокрема вчителів музики і художньої культури, інтеграція виступає як засіб узагальнення, систематизації та якісного оновлення знань за умов її впровадження в систему мистецьких дисциплін і відповідної організації навчально-пізнавальної діяльності студентів. У нашому дослідженні реалізація концепції інтегративного мистецького навчання майбутніх учителів акцентує важливість урахування педагогічного потенціалу художньої інтеграції і ставить мету подолання вузькопрофільної однобічності суб’єкта мистецької освіти, формування його поліхудожньої свідомості на основі інтеграції знань і спрямованості на процес цілісного художньо-естетичного виховання школярів. У процесі дослідження встановлено, що інтеграція мистецьких знань зумовлюється тенденціями міжвидового синтезу мистецтв та особливостями пізнання художнього буття. Цілісне осягнення мистецьких явищ ґрунтується на логіці абстрактного мислення, психолого-фізіологічних механізмах образних асоціацій і взаємодії художніх відчуттів у процесі сприйняття мистецтва. Інтегративні мистецькі знання у дисертації розглядаються як цілісна сукупність відомостей з різних видів мистецтва, яка є результатом спеціально організованої художньо-пізнавальної діяльності з осягнення та узагальнення змісту і внутрішніх поліструктурних взаємозв’язків художніх явищ. Структуру інтегративних мистецьких знань складають інформаційно-синтезуючий компонент, елементами якого є: універсальний понятійно-категоріальний апарат мистецтва, художньо-теоретичні узагальнення, та емоційно-чуттєвий компонент, що вміщує в себе такі елементи: “пам’ять” емоцій, художні асоціації, синестезія. Критеріями сформованості інтегративних мистецьких знань майбутніх учителів музики і художньої культури визначено: рівень розвитку загальної мистецької ерудиції, розвинутість цілісно-чуттєвого сприйняття, готовність до інтегративно-пізнавальної діяльності. У процесі діагностичного обстеження виявлено незадовільний стан сформованості інтегративних мистецьких знань у студентів музично-педагогічних факультетів. Результати дослідження засвідчили недостатній обсяг, глибину та скоординованість мистецьких знань майбутніх учителів, обмеженість асоціативних уявлень, скутість емоційної реакції. Слабкий рівень взаємодії мистецьких дисциплін, програми яких розраховані на вузькопредметний підхід до засвоєння знань, призводить до недостатньої професійної компетентності майбутніх фахівців. Експериментально доведено, що процес формування інтегративних мистецьких знань майбутніх учителів музики і художньої культури ґрунтується на методичних основах, які поєднують в собі певну сукупність педагогічних принципів (принцип зіставлення художніх об’єктів; принцип професійної спрямованості інтеграції мистецьких знань; принцип саморозвитку особистості; принцип творчої активності студентів), спеціально організованих умов інтегративного художнього навчання (залучення студентів до інтегративно-пізнавальної пошукової діяльності; підбір яскравого, різноманітного та актуального художнього матеріалу; створення позитивної емоційної атмосфери навчання) і методів поетапного формування інтегративних мистецьких знань. За даними дослідження, оптимальним для процесу формування цілісних мистецьких знань майбутніх учителів виявився комплекс педагогічних засобів: викладання спецкурсу “Основи інтеграції мистецьких знань” та практичну реалізацію його матеріалу під час проходження студентами педагогічної практики, а також включення окремих положень курсу до програмних вимог фахових дисциплін. У ході дослідно-експериментальної роботи розроблено та апробовано методику формування інтегративних мистецьких знань майбутніх учителів музики і художньої культури, що застосовувалась упродовж трьох етапів (інформативно-комунікативний, особистісно-комунікативний та діяльнісно-творчий), кожен з яких характеризувався певними цілями і завданнями, особливостями змісту, відповідними формами (пізнавальний ринг-змагання, клуб знавців психології, урок-спектакль, “гра-подорож”) і методами організації навчальної діяльності майбутніх учителів, спрямованих на активізацію роботи інтелекту та уявлення, розвиток полічуттєвого сприйняття (аналіз художніх категорій і понять, художньо-психологічна характеристика творчої особистості, визначення стильової атрибутики творів, віднайдення міжчуттєвих асоціацій за методом синестезії, симультанне “прочитання” твору мистецтва, вправа на класифікацію понять, тест незакінчених речень (асоціативна методика), творчі завдання, тренінги, інтерв’ю тощо). Дані формуючого експерименту дали можливість констатувати позитивні зрушення рівнів сформованості інтегративних мистецьких знань у членів експериментальної групи у порівнянні з контрольною, що свідчить про ефективність розробленої і апробованої методики формування інтегративних мистецьких знань у підготовці майбутніх учителів музики і художньої культури. Виконане дослідження не вичерпує усіх аспектів порушеної проблеми. Предметом наукового пошуку можуть стати обґрунтування психолого-педагогічних засад становлення і розвитку професійних умінь на основі інтеграції знань, розробки питань інтеграції змісту предметів гуманітарного і мистецтвознавчого циклів, інтеграції фахових знань у підготовці вчителів кваліфікації “Вчитель початкових класів і музики” тощо. |
