В результаті проведеного дослідження ми дійшли таких висновків: Сутність професійного відбору полягає в проведенні науково обґрунтованих, цілеспрямованих заходів, які дозволяють виявити осіб, найбільш придатних до опанування існуючих професій. Успішне оволодіння будь-якою професією зумовлено наявністю в людини таких психофізіологічних якостей, які мають відповідати вимогам професіограми. Професійний відбір як діагностична процедура не вирішує остаточно питання щодо придатності особи до опанування професії, а тільки зменшує ймовірність помилок у професійному визначенні. Це залежить не тільки від досконалості застосованої методики, а й від того, що кожна людина має різні можливості стосовно власного розвитку завдяки високої пластичності нервової системи. Профвідбір у допоміжній школі – не тільки прийняття альтернативного рішення “придатний – непридатний”, але й прогнозування професійної придатності (відповідність психофізіологічних та особистісних якостей школяра вимогам професії), що передбачає формування недостатньо розвинених професійно важливих якостей учнів в навчальному процесі. Оскільки одним із важливих завдань допоміжної школи є соціально-трудова адаптація випускників, то вивчення учнів щодо можливостей опанування трудової діяльності має здійснюватися згідно з вимогами професіограм професій, передбачених трудовим навчанням. Визначення стану сформованості професійно важливих якостей та прогнозування професійної придатності школярів має здійснюватись шляхом всебічного вивчення психофізіологічних особливостей розвитку кожного учня. Складність контингенту школярів допоміжної школи (багатоваріантність проявів аномального розвитку особистості учня) зумовлює потребу у вивчені особливостей їх розвитку у динаміці. Здійснення професійного відбору в умовах школи передбачає наявність простих, апробованих методик, які крім забезпечення об’єктивності даних мають бути доступними за формою, дозволяти виконувати обстеження в короткі терміни обмеженою кількістю осіб. Експериментальним дослідженням визначено, що сформований та апробований комплекс методик з вивчення стану сформованості професійно важливих якостей може застосовуватись для діагностичного обстеження учнів з метою визначення профілів навчання. Включені в нього методики відповідають вимогам надійності, валідності, диференційованості; вони портативні, доступні школярам, уніфіковані, більшість з них проводяться в ігровій формі. Розроблені нами індекси прогнозування успішності оволодіння професією дозволяють розподілити учнів за рівнями сформованості професійно важливих якостей і забезпечують здійснення індивідуального підходу щодо їх розвитку: І рівень (“придатні”) учні, які отримують за всіма показниками не менше 50% оцінок – розвиток “вище середнього” та “середній”, ІІ рівень (“умовно придатні”) – школярі, які отримують не менше 25% оцінок – розвиток “вище середнього” та “середній”, ІІІ рівень (“умовно непридатні”) – учні, які мають менше 25% оцінок – розвиток “вище середнього” та “середній”. Порівняльний аналіз отриманих даних учнями експериментальних та контрольних класів показав, що всі психофізіологічні функції поліпшуються під час навчання в школі за умови використання спеціально підібраних корекційно-розвивальних вправ з урахуванням сензитивних періодів розвитку професійно важливих якостей. Вони мають використовуватись на уроках з трудового навчання (ручної праці), фізичного виховання, математики, мови, малювання, в групах продовженого дня під керівництвом вихователя, в шкільних спортивних, музичних, образотворчих та інших гуртках за інтересами. Розроблені й апробовані методики дослідження професійно важливих якостей та індекси прогнозування успішності професійного навчання забезпечують здійснення профвідбору в системі трудової підготовки учнів допоміжної школи. Сформована діагностична процедура дає можливість вивчати також і ті професійно важливі якості, котрі не включені до нашого дослідження. Крім того, є потреба в розробці методик з обстеження професійно важливих якостей різних вікових груп, з’ясування динаміки їх розвитку. |