1. На основі проведених досліджень встановлено вплив генетичних та середовищних факторів на відтворну здатність, молочну продуктивність і зв’язок між ними у корів українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід, оптимізація яких сприятиме удосконаленню стад молочної худоби за господарськи корисними ознаками та підвищенню економічної ефективності їх розведення. 2. Корови українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід за показниками відтворної здатності поступаються породним вимогам (760-870 днів – вік першого отелення, КВЗ – не менше 1). Вік першого отелення у корів української чорно-рябої молочної породи ВАТ „Терезине” становить 916 днів, СПП „Гейсиське” – 938 днів, у корів української червоно-рябої молочної породи відповідно – 934 і 872 дні. Коефіцієнт відтворної здатності у корів обох порід в досліджуваних господарствах знаходиться в межах 0,90-0,95. 3. Показники відтворної здатності тварин залежать від породної, лінійної належності та від походження за батьком. У досліджуваних господарствах встановлена вірогідна різниця між тваринами, що належать до різних ліній (Р >0,99) та між дочками окремих бугаїв (Р >0,999), що свідчить про можливість селекції за цією ознакою. 4. Із підвищенням надою показники відтворної здатності корів українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід (тривалість сервіс- і міжотельного періодів, вік першого отелення, коефіцієнт відтворної здатності) погіршуються. Коефіцієнт кореляції між надоєм і коефіцієнтом відтворної здатності є від’ємним і коливається в межах -0,08 – -0,62 (Р > 0,999). 5. Інтенсивне і цілеспрямоване вирощування ремонтних телиць забезпечує їхній розвиток і формування високої відтворної здатності і молочної продуктивності, що дає змогу значно знизити вік їх плідного осіменіння, скоротити непродуктивний період використання корів. 6. Тривалість продуктивного використання корів залежить від генетичних і середовищних факторів. У ВАТ „Терезине” середня тривалість продуктивного використання корів української чорно-рябої молочної породи становить 4,2 лактації, української червоно-рябої молочної породи – 4,1 лактації. У СПП „Гейсиське” відповідно – 3,3 і 2,4 лактації. Коефіцієнт господарського використання у корів обох порід знаходиться в межах 0,50-0,59, що свідчить про майже однаковий період вирощування і продуктивного використання корів. Індекс плодючості у корів обох порід знаходиться в межах 42-46. 7. На тривалість використання і довічну продуктивність корів помітний вплив здіснює вік першого отелення та тривалість міжотельного періоду. Надто ранні і надто пізні отелення корів негативно відображаються на розвитку господарськи корисних ознак. Найбільша тривалість продуктивного використання та найвищий довічний надій серед тварин української чорно-рябої молочної породи ВАТ „Терезине” мали корови із тривалістю міжотельного періоду 401-430 днів і віком першого отелення до 800 днів, серед тварин української червоно-рябої молочної породи – із тривалістю міжотельного періоду 366-400 днів і віком першого отелення 801-890 днів. У СПП „Гейсиське” у тварин обох порід найбільша тривалість продуктивного використання та найвищий довічний надій у корів із тривалістю міжотельного періоду 401-430 днів і віком першого отелення 801-890 днів. 8. У корів обох порід в досліджуваних господарствах тривалість сервіс- і міжотельного періодів зменшується до 3-4 лактації (Р>0,999). В подальшому спостерігається незначне збільшення тривалості цих періодів. З віком кількість важких отелень у корів обох порід в досліджуваних господарствах зменшується. На характер проходження отелень мають вплив батьки корів та батьки приплоду. 9. Отелення проходять без ускладнень тоді, коли жива маса телят не перевищує 6-7% маси матері. У ВАТ „Терезине” у корів української чорно-рябої молочної породи з важкими отеленнями жива маса телят коливається в межах 7,0-8,0%, у корів української червоно-рябої молочної породи – в межах 7,3-8,1%. У СПП „Гейсиське” відповідно – в межах 7,2-8,4 і 7,5-8,3%. Найбільше значення відношення маси приплоду до маси корів спостерігається у первісток. 10. У корів з важкими отеленнями української чорно-рябої молочної породи ВАТ „Терезине” індекс шилозадості на 2,8-3,4% менший, ніж у корів з легкими отеленнями, у тварин української червоно-рябої молочної породи – на 2,4-2,6%. У СПП „Гейсиське” відповідно – на 1,5-1,9 та 1,6-2,3%, що свідчить про можливість використання цього індексу для прогнозування характеру проходження отелень та для селекції за легкістю отелень. 11. У досліджуваних господарствах у корів обох порід співвідношення бугайців до теличок при важких отеленнях більше, ніж при легких, відповідно і жива маса бугайців більша (Р 0,999). 12. У ВАТ „Терезине” у корів української чорно-рябої молочної породи сервіс-період після важких отелень на 63-82 дні більший, ніж після легких, а у корів української червоно-рябої молочної породи – на 54-98 днів. У СПП „Гейсиське” відповідно – на 31-58 і 56-69 дні. 13. Впровадження основних положень дисертаційної роботи буде сприяти скороченню тривалості сервіс-періоду до 80 днів, а тривалості міжотельного періоду до 365 днів, що дасть змогу отримати додатково 85,3 грн на 1 корову в рік. |