1. На основі комплексного аналізу сучасного стану, особливостей та проблем розвитку транспортно-планувальної системи великих міст України встановлено, що сформована вулично-дорожня мережа міст не відповідає інтенсивності сучасних транспортних потоків, характеризується низькою щільністю магістральної вулично-дорожньої мережі, збільшеним коефіцієнтом непрямолінійності, високим відсотком транзитних кореспонденцій у центральних районах міст, магістралей, що працюють на межі пропускної здатності, відсутністю організованих місць паркування автотранспорту, виникненням частих заторових та передзаторових ситуацій у мережі, погіршенням умов руху пішоходів, перевантаженням центру міста. 2. Виявлено, що об’єктивними причинами, які призвели до даної ситуації, у функціонуванні транспортно-планувальної системи великих міст є стрімке зростання рівня автомобілізації та загальної рухливості населення, збільшення інтенсивності використання індивідуального транспорту, зниження частки громадського транспорту великої та середньої місткості у пасажирських перевезеннях, диспропорція між рівнем автомобілізації та темпами дорожнього будівництва, містобудівні та планувальні особливості розвитку міської території. 3. В результаті дослідження та класифікації умов і факторів, які впливають на розвиток та функціонування транспортно-планувальної системи, встановлено взаємозв’язки, міру зв’язності між ними та ступінь їх впливу на роботу вулично-дорожньої мережі. Виявлено, що до основних факторів, які впливають на пропускну здатність вулично-дорожньої мережі відносяться: кількість і ширина функціональних смуг, характер примикання вузлів мережі, перетину основних пішохідних та транспортних потоків. Запропоновано систематизацію технічних умов експлуатації вулично-дорожньої мережі здійснювати за характером появи, місцем локалізації, ступенем впливу на роботу транспортної системи, за площею, місцем розташування в плані міста, функцією, тривалістю дії та поєднанням видів транспорту. 4. В основу розробленої методології прогнозування стану та розвитку транспортно-планувальної системи покладено аналіз перспективних змін у рівнях автомобілізації і прогресивних тенденцій розвитку міського транспорту, що дозволило розробити методи та підходи до прийняття рішення по її вдосконаленню, виділити критерії оцінки якості організації міського руху. 5. В роботі застосовано метод макромоделювання при аналізі характеру транспортного руху, завантаження вулично-дорожньої мережі через введення коефіцієнтів „опору”, які описують геометричні характеристики перегонів та вузлів мережі, використано методику визначення ступеню конфліктності транспортних вузлів та перегонів із врахуванням пішохідного руху. Це дало можливість вдосконалити методику організації руху міського транспорту по вулично-дорожній мережі, розробити алгоритм підвищення пропускної здатності вулично-дорожньої мережі та перерозподілу транспортних потоків по ній. 6. Розробка алгоритмів та математичних моделей формування транспортно-планувальної системи, організації міського руху дозволила сформувати інформаційну базу даних, що максимально точно описує умови та фактори функціонування мережі, відпрацювати механізм прийняття рішень по оптимізації її роботи. Запропоновано методику вибору варіанта вдосконалення транспортно-планувальної системи великого міста та порядок визначення техніко-економічних показників при різних вихідних містобудівних умовах. 7. В результаті оцінки моделі функціонування транспортно-планувальної системи міста Рівне розроблено варіанти та послідовність її вдосконалення за умов зростаючих транспортних потоків із врахуванням перспективного розвитку транспортно-планувальної містобудівної системи. 8. Практичне використання результатів дисертації сприятиме підвищенню надійності, безпеки, адаптивності, ефективності функціонування існуючої транспортно-планувальної системи великих міст, вдосконаленню транспортно-планувальної системи із врахуванням динаміки змін умов і факторів її розвитку, що дозволить забезпечити стійкий розвиток містобудівної системи вцілому. 9. Подальші дослідження організації транспортно-планувальної системи міста слід здійснювати у площині її диференціації у залежності від: величини населеного пункту, складу та величини містоутворюючої групи, характеру та типу забудови міст, народногосподарського профілю, характеру рельєфу населеного пункту, місця населеного пункту в системі транспортно-територіального районування України. |