Анотація до роботи:

Бандоріна Л.М. Методи багатокритеріальної оцінки ефективності інформаційно-інтелектуальних технологій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко-математичне моделювання. – Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2005.

У роботі уточнено поняття «інформаційно-інтелектуальних технологій» (ІІТ), визначені їхні особливості й можливі критерії оцінювання; запропоновано систему оцінних позицій ефективності ІІТ; розроблено модель процесу оцінювання; представлено ієрархію багатокритеріальної оцінки ефективності; розроблено модель аналізу економічної доцільності впровадження ІІТ і можливого ризику; представлено модель комплексної оцінки ефективності ІІТ з використанням теорії нечітких множин; модифіковано середню оцінку -розподілу; визначено ступінь ризику методами нечіткої математики; запропоновано концептуальний підхід до створення системи комплексної оцінки ІІТ і програмна реалізація інтерфейсу й модулю обробки оцінок.

На підставі проведених досліджень у дисертаційній роботі вирішено наукове завдання розробки методичних підходів до багатокритеріальної оцінки ефективності інформаційно-інтелектуальних технологій (ІІТ) та їх практичної реалізації на основі методів економіко-математичного моделювання і комп’ютерних технологій.

Отримані результати дають можливість зробити наступні висновки.

1. На підставі аналізу особливостей технологій, які виконують рішення завдань стратегічного характеру на рівні всього підприємства в умовах динамічно мінливого зовнішнього середовища, уточнено поняття інформаційно-інтелектуальних технологій як сформованого, постійно модифікуючого комплексу технічного, методичного, інформаційного та програмного забезпечення, який на основі інструментів і методів інтелектуальної обробки інформації реалізує моніторинг, аналіз, прогнозування, ідентифікацію, мотивацію, стимулювання та процес прийняття рішень. ІІТ відкривають деякий спектр якісних змін, завдяки чому у різних конкретних ситуаціях реалізуються різні можливості.

2. Існуючі методи оцінки ефективності комп'ютерних технологій засновані на припущенні, що останні повинні давати певний економічний виграш. Проте головні ефекти від використання ІІТ не мають очевидного вартісного вираження і найчастіше проявляються не відразу після впровадження. Однак саме ці ефекти і роблять впровадження ІІТ обґрунтованим. ІІТ впливають на кінцеві фінансово-економічні показники діяльності господарчої системи не прямо, а опосередковано, через управлінські процедури, які мало формалізовані і важко піддаються кількісному вимірюванню. Нові методичні підходи до процесу багатокритеріальної оцінки ефективності ІІТ повинні зробити видимими всі ці впливи таким чином, щоб їх можна було кількісно описувати, вимірювати і відслідковувати.

3. Складність прийняття обґрунтованого рішення в питаннях вибору та впровадження ІІТ призвела до необхідності створення теоретичної бази процесу оцінювання ефективності. Запропонована система оцінних позицій, в основі якої закладено позиції, засновані на уявленні користувача, на властивостях інформаційно-інтелектуальних технологій, позиції, пов'язані з ринковим середовищем, засновані на принципах вибору найбільш ефективної ІІТ, дає можливість сформувати концептуальну модель оцінювання ІІТ з огляду на фактори економічного, соціального, ергономічного й іншого характеру. Представлена множина критеріїв оцінювання з різних сторін характеризує інформаційно-інтелектуальні проекти, несе свій обсяг інформації і може дати реальне уявлення про властивості ІІТ.

4. Розроблена модель процесу оцінювання забезпечує комплексну і цілеспрямовану діяльність, орієнтовану на зниження ризику прийняття необґрунтованих рішень щодо впровадження інформаційно-інтелектуальних технологій. Застосування нових підходів до процесу оцінювання ІІТ передбачає визначення цілей, вивчення внутрішнього та зовнішнього середовища компанії, вивчення ринку ІІТ, визначення множини кількісних та якісних вимог до інтелектуальних технологій і множини відповідних критеріїв, формалізацію результатів оцінювання. Побудовану модель процесу оцінювання ІІТ можна обумовити, як модель процесу трансформації аналізованої інформації в інформацію для багатокритеріальної оцінки і вибору інформаційно-інтелектуальних технологій.

5. Формування відособленого блоку первинної інформації (експертної моделі) в рамках моделі багатокритеріальної оцінки на базі теорії нечітких множин дозволяє перейти від якісних уявлень про рівні факторів до їхніх кількісних характеристик. Інформація експертної моделі породжує інформаційну ситуацію щодо рівня вхідної невизначеності моделі багатокритеріальної оцінки ефективності. Вона виступає як фільтр для експертних оцінок критеріїв, перетворюючи їх з ряду спостережень у функції приналежності відповідного носія нечітко описаним станам рівня критерію. Тому від нечіткої оцінки вхідних параметрів (локальних критеріїв ефективності) після ряду перетворень стає можливим перейти до нечітких оцінок ефективності ІІТ і оцінок ризику, пов'язаного з їхнім впровадженням.

6. Теорія нечітких множин дозволяє в рамках однієї моделі формалізувати особливості інформаційних технологій як економічного об'єкта, так й інтелектуального об'єкта, який володіє характеристиками, що не піддаються кількісній оцінці. Запропонований у дослідженні підхід формує повний спектр можливих подій, пов'язаних із впровадженням ІІТ; дозволяє приймати рішення по всій сукупності оцінок. Очікувана ефективність ІІТ не є точковим показником, а являє собою поле інтервальних значень зі своїм розподілом очікувань, що характеризується функцією приналежності відповідного нечіткого числа.

7. Принципово новий метод багатокритеріальної оцінки ефективності інформаційно-інтелектуальних технологій ґрунтується на ув'язуванні ряду окремих показників різних складових ефективності в єдиний комплексний показник, при самостійному формуванні переліку окремих критеріїв, що беруть участь в оцінці, та їхніх ваг, з урахуванням фактичної специфіки оцінюваної інформаційно-інтелектуальної технології. Генератор функцій статечної згортки критеріїв (адитивної, мультиплікативної, гармонійної, квадратичної, кон'юнктивної (логічної), диз'юнктивної (логічної)) робить можливим усереднення отриманих експертних оцінок з урахуванням різноманітних характеристик критеріїв та зв'язку між ними і здійснює перехід до оцінок з досить великим інтервалом стійкості. Модифікована середня оцінка -розподілу дозволяє усереднення довільної кількості інтегральних оцінок ефективності, отриманих в результаті експертизи альтернативних проектів, і встановлення рейтингу оцінюваних ІІТ.

8. Запропонований концептуальний підхід до створення системи комплексної оцінки інформаційно-інтелектуальних технологій (СКО) на основі сховища даних і засобів оперативної аналітичної обробки інформації дозволяє отримати інструмент, який на основі аналітичної й розрахункової інформації підвищить обґрунтованість і доцільність прийняття рішень щодо вибору і впровадження інформаційно-інтелектуальних технологій. Система комплексної оцінки буде здатна інтегрувати масиви різнорідної інформації про ІІТ, множину критеріїв їхнього оцінювання, економічні методи і моделі. СКО ґрунтується на використанні методів розрахунку показників економічної доцільності ІІТ (чиста поточна вартість, внутрішня норма рентабельності, період окупності); SWOT-аналізу, що дозволяє оцінити позиції підприємства у випадку ухвалення рішення; експертних методів, що відрізняються високою ефективністю при роботі зі слабко структурованою і неформалізованою інформацією; методу нечітких множин для можливості кількісної інтерпретації критеріїв, спочатку сформованих у термінах природної мови; модифікованого методу розрахунку середньої оцінки -розподілу; методів розрахунку ризику (на підставі нечітко множинних описів).

9. Програмна реалізація модулю спілкування користувача з системою, що виконана засобами мови програмування С++ Builder 6.0, містить обробку множини можливих повідомлень, які будуть сприйматися системою при визначені користувачів системи і права доступу до даних СКО, забезпечує можливість самостійного вибору користувачем переліку оцінюваних альтернатив, самостійного вибору множини критеріїв їхнього оцінювання, обробку процедур процесу оцінювання з використанням запропонованих моделей.

Вирішення проблеми розробки методичних підходів до багатокритеріальної оцінки ефективності інформаційно-інтелектуальних технологій має суттєве значення для ринкових досліджень і для практики інвестиційного та інноваційного менеджменту в умовах існуючої інформаційної невизначеності. Застосування результатів дослідження дає можливість керівникам і фахівцям приймати зважені, науково-обґрунтовані рішення, які сприяють розвитку і удосконаленню управління, збільшенню конкурентноздатності й економічної активності підприємств України.

Публікації автора:

1. Ковальчук К.Ф., Бандорина Л.Н. Модель иерархической оценки информационно-интеллектуальных технологий.//Модели управления в рыночной экономике: Сб. науч. тр. Спец. вып. по материалам Всеукраинской научно-практической конференции «Информационные технологии в экономике и предпринимательстве: проблемы науки, практики и образования» (20-23 мая 2002 г.). – ДонНУ, Донецк. – 2002. – С.8–16 (0,27 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: формування системи оцінних показників ієрархічної моделі (0,14 друк. арк.).

2. Бандорина Л.Н. Модель системы комплексной оценки эффективности информационно-интеллектуальных технологий на основе теории нечетких множеств // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Випуск 193: в 5 т. Том IV. – Дніпропетровськ: ДНУ.– 2004. – С.1058–1065 (0,37 друк. арк.).

3. Бандорина Л.Н. Инвестиционная стратегия в сфере информационно-интеллектуальных технологий: этапы и позиции оценивания ИИТ // Економіка: проблеми теорій та практики. Зб. наук. пр. Випуск 197: В 5 т. Том II – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2004.– С.475–479 (0,31 друк. арк.).

4. Бандоріна Л.М. Оцінка ризику впровадження інформаційно-інтелектуальних технологій з використанням теорії нечітких множин // Економічний вісник Національного гірничого університету. – Дніпропетровськ, НГУ.– 2004. – №2.– С.114–119 (0,38 друк. арк.).

5. Ковальчук К.Ф., Бандорина Л.Н. Комплексная оценка эффективности информационно-интеллектуальных технологий: формирование критериев. //Академічний огляд. Економіка та підприємництво. – Дніпропетровськ: ДУЕП, НГУ. – 2004 – №2 – С.25–30 (0,36 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: розроблено теоретичні аспекти вибору критеріїв оцінювання і зіставлення пропонованих можливостей ІІТ з потребами користувача (0,3 друк. арк.).

6. Савчук Л.М., Бандоріна Л.М. Технологічна схема розробки системи комплексної оцінки інформаційно-інтелектуальних технологій // Вісник Академії митної служби України. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України. – 2004.– №4. – С.35–40 (0,44 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: концептуальний підхід до створення системи комплексної оцінки ІІТ і вибір програмних засобів для реалізації логічних компонентів системи (0,4 друк. арк.).

7. Бандорина Л.Н., Савчук Л.Н. Модель многокритериальной оценки эффективности информационно-интеллектуальных технологий с использованием -распределения. // Металлургическая и горнорудная промышленность. – Днепропетровск: ООО «НИИ Укрметаллургинформ» –НМетАУ.–2005.– №1.–С.113–116 (0,28 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: дослідження різних аспектів ефективності ІІТ з використанням логічного методу обробки нечіткої інформації та розробка моделі визначення рейтингу ІІТ з використанням -розподілу (0,23 друк. арк.).

8. Косарев В.М., Савчук Л.Н., Бандорина Л.Н. Анализ современных тенденций развития информационно-интеллектуальных технологий. // Академічний огляд. Економіка та підприємництво. – Дніпропетровськ: ДУЕП, НГУ. – 2005. – №1 – С.123–127. (0,47 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: аналіз тенденцій розвитку інтелектуальних технологій і їх використання для вирішення слабко структурованих завдань (0,37 друк. арк.).

9. Бандоріна Л.М. Інформаційно-інтелектуальні технології у вирішенні економічних проблем діяльності підприємств // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Технічні науки. Том II. – Житомир. – 2004. – №4 (31) – С.85–91 (0,49 друк. арк.).

10. Ковальчук К.Ф., Бандоріна Л.М. Ефективність кадрового забезпечення з використанням навчальних інформаційних технологій. // Вища освіта і система праці: Матеріали науково-практичної конференції (14 лютого 2002 р.). – Дніпропетровськ: НГА України. – 2002 – С.55–56 (0,08 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: розроблено підхід до оцінки ефективності використання навчальних інформаційних технологій з урахуванням якості підготовки фахівців (0,06 друк. арк.).

11. Захаров И.П., Гришко Т.Е., Бандорина Л.Н. Предпосылки и возможности организации корпоративного управления в черной металлургии Украины. // Україна наукова 2002: Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції (10-24 травня 2002 р.). Том 3. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2002. – С.43–44 (0,11 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: дослідження факторів зростання ефективності роботи металургійного комплексу України на підставі впровадження корпоративних інформаційних систем (0,05 друк. арк.).

12. Бандорина Л.Н., Ковальчук К.Ф. Оценка и выбор информационно-интеллектуальных технологий // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції (травень 2002 р.). – Ipпень. – 2002. – С.330–332 (0,1 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: розробка ієрархічної моделі оцінювання інформаційно-інтелектуальних технологій (0,08 друк. арк.).

13. Бандорина Л.Н., Климкович Т.А. Оценка экономической составляющей эффективности информационно-интеллектуальных технологий на основе нечетко-множественной модели // Наука і освіта 2004: Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції (10-25 лютого 2004 р.). Том 72. Сучасні інформаційні технології. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2004. – С.46–49 (0,1 друк. арк.). Особистий внесок здобувача: формування нечітко-множинної моделі оцінки економічної складової ІІТ (0,09 друк. арк.).

14. Бандорина Л.Н. Категория эффективности и ее использование для оценки информационно-интеллектуальных технологий // Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України: Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції (26 жовтня 2004 р.). Том III. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2004. – С.101–103 (0,13 друк. арк.).